Науковий керівник к.е.н. Шершнева Г.В.,

Шолудько Н.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Інформаційні системи та технології у Пенсійному фонді України

Інформатизація нашого суспільства – це глобальний процес, специфіка якого полягає в тому, що особливу роль здобуває збирання, накопичення, обробка, зберігання, передача та використання інформації на основі сучасних інформаційних технологій.

Дана тема є досить актуальною в теперішній час, коли інформаційні системи вже не є автоматизацією існуючих процедур обробки інформації, тому особлива увага приділяється питанням впровадження нових методів роботи, які базуються на новітніх інформаційних технологіях, зокрема в Пенсійному фонді України (ПФУ). Реалізація таких масштабних проектів зазвичай не може бути справою одного дня і навіть одного року.

Питання впровадження інформаційних технологій системи ПФУ досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Б.Зайчук, М.Лазебна, О.Жила, Н.Гордієнко та інші.

Метою даної роботи є визначення проблем інформаційного забезпечення системи ПФУ та шляхів їх вирішення.

До початку запровадження інформаційних систем у Пенсійному фонді були проблеми зі збиранням, накопиченням та обробкою інформації.

Збір інформації про особу у ПФУ з’являлась в момент звернення цієї особи за пенсією. Це фактично унеможливлювало оцінку не тільки довго- чи середньотривалих зобов’язань із виплат пенсій, але й не дозволяло здійснити достовірну оцінку видатків найближчих років. Дані про стаж та заробіток при оформленні пенсії вносилися в особову справу пенсіонера із довідок, які особа подавала у паперовій формі. Оскільки вказана у довідках інформація могла датуватися десятками років у минулому, перевірити її коректність було вкрай важко, бо постійно утворюються нові підприємства, а старі перестають функціонувати. Також з загального стажу 20 – 25 років могли враховуватись тільки останні 2 – 5 років. Таким чином, обмеженість паперових технологій призводила до порушення принципу фінансової еквівалентності пенсійних виплат сплаченим внескам, адже їх розмір упродовж більшої частини трудового стажу не брався до уваги.

Звіти, які надавались до ПФУ у паперовому вигляді мали свої недоліки. Зокрема складання та подання звіту до органу ПФУ займало багато часу, несли за собою фінансові витрати та ін..

Розглянемо деякі заходи направлені на вирішення цих проблем.

Впровадження персоніфікованого обліку, який в свою чергу надає можливість органам ПФУ збирати, накопичувати, обробляти та передавати інформацію про застраховану особу, що дає змогу назначати “справедливу пенсію” не тільки за останні роки трудової діяльності, а за весь страховий стаж.

Це впровадження є досить ефективним та корисним не тільки для ПФУ, а й для застрахованої особи. Для цього ПФУ розпочав впровадження системи автоматичного доступу вкладника до інформації. Це стало можливим завдяки інформаційним кіоскам – принципово новому досягненню сучасних технологій.

Вони надають можливість громадянам самостійно отримувати інформацію, не звертаючись до працівників ПФУ. Також завдяки ним можна здійснити перегляд накопичених відомостей по застрахованій особі та пенсійній справі пенсіонера, графік прийому керівництва ПФУ та список документів, які необхідно подати для призначення (перерахунку) пенсії. Крім того, новітні інформаційні технології стоять на захисті інтересів кожного працюючого. Наприклад, якщо особа виявила факт недобросовісності свого роботодавця (несплата страхових внесків або сплата їх у неповному обсязі), то у неї є можливість вжити заходів щодо виправлення ситуації задовго до моменту призначення пенсії.

Законом України «Про електронний цифровий підпис» від 1 січня 2004 року фізичним та юридичним особам надано право використовувати електронний цифровий підпис для підтвердження матеріалів та документів, що подаються в електронній формі. Слід відзначити ключову властивість електронного підпису – можливість надання юридичного значення електронним повідомленням, окрім того він дозволяє передавати документи у незмінюваному вигляді та відстоювати в судовому порядку їх авторство. При цьому інформація повністю захищена, має криптографічний захист, а також дає економію робочого часу, який витрачається бухгалтером на регулярне відвідування органів Пенсійного фонду.

Однак, ці заходи не єдині, будуть впроваджуватися нові. Зокрема, серед завдань на найближчу перспективу щодо розширення інформаційної системи ПФУ є створення інформаційного підґрунтя запровадження обов’язкової накопичувальної системи. Це допоможе розширити інформаційний простір ПФУ як адміністратора Накопичувального фонду до взаємодії з органами державного нагляду та регулювання, зберігачами та компаніями з управління активами.

Досягнутий рівень розвитку інформаційно-аналітичних технологій в системі соціального страхування, та перспективи його удосконалення дозволять Україні найближчим часом зайняти гідне місце у переліку держав, що мають право називати себе «соціальна держава».