История/2.Общая история.

Студентки Іванющенко А.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Івановича Туган-Барановського

Постмодернізм в архітектурі

Розвиток науки та технологій у наш час відбувається швидкими темпами. Культура теж не стоїть на місці з часом набираючи нових характеристик та використовуючи раніше не знані стилі. Основним напрямком сучасної європейської культури є постмодернізм, що сформувався в 70-ті роки ХХ ст.

Актуальність даної теми у наш час зумовлена тим, що прояви постмодернізму можна зустріти у повсякденних ситуаціях: малюнки графіті у місті, боді-арт у сфері розваг, відео-арт на сайтах Інтернету.

Мета дослідження: визначити прояви постмодернізму в різних формах сучасної культури та проаналізувати їх вплив на життя та розвиток цивілізації.

Постмодернізм - світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування світоглядно-філософських, економічних, політичних систем.
          Вперше термін «постмодернізм» згадується у 1917 p., але поширився він лише наприкінці 1960-х pp. спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а невдовзі — у літературі та живописі (поп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.). 
Популярності постмодернізму сприяли міркування філософів Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвідові, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визнається ними лише ілюзією, з'являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Реальним вважається варіювання та співіснування усіх (і найдавніших, і новітніх) форм буття. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування мистецтва у попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворення та тиражування. Авангардистській спрямованості на новизну протистоїть тут прагнення залучити до сучасного мистецтва весь досвід світової художньої культури шляхом її іронічного цитування.

Художніми течіями та формами постмодерністського мистецтва є гіперреалізм, гіперманьєризм, акціонізм, боді-арт, відео-арт, соц-арт, інвайронмент, інсталяцію, ленд-арт, перфор-манс, хепенінг.

Характерними рисами постмодернізму є:

· Орієнтація постмодерної культури і на «масу», і на «еліту» суспільства.

· Іронізування над художньою традицією минулих культур.

· Стильовий плюралізм.

· Використання прийому гри під час створення творів мистецтва.

· Суттєвий вплив мистецтва на позахудожні сфери людської діяльності.

· Іронічність та пародійність. 

Постмодернізм приходить в історію світової архітектури на зміну ультрасучасних стилів, таким як мінімалізм, функціоналізм і хай-тек. З іншого боку, до крайності декоративний модерн став викликати у сучасників все більший протест. Товариство гостро відчувало необхідність воскресити історичні стилі. Проте це звернення до історії дещо іншого роду, ніж за часів Ренесансу. Успішний сплав технологічного сучасного мистецтва з історією дало вражаючі результати, які ми називаємо сьогодні шедеврами постмодерної архітектури. Постмодернізм, відчуваючи потребу в змінах, шукає щось принципово нове.

Першим етапом постмодерну стає поп-арт, або «відкрите мистецтво», що характеризується вільною взаємодією новаторства і класики. Позиції авангарду і модернізму критично переглядаються: новаторські напрями модернізму себе вичерпали, все більший дискомфорт приносять одноманітні дешеві будинки. Архітектори відчувають гостру потребу відродити розмальовку, орнамент, форми та витончені образи минулого. Ірраціональні, але в той же час гармонійні форми, багата образність і фантазійність - ключові характеристики споруд постмодерну.

В кінці 70-х років починають будуватися громадські центри, декоровані строкатими колонами і аркадами в давньоримському стилі. Історичні форми творчо переосмислені і сповнені гротеску. Будинки часто мають потужні колони, важкі карнизи і фронтони, оснащуються громіздкими меблями старого типу. Постмодернізм віддає перевагу бежевим, сріблястим, перламутровим кольорам, вільним і динамічним лініям. Постмодернізм знаходиться в постійному пошуку. Свої творіння новий стиль втілює в ігрову форму, стираючи межу між елітарністю та масовістю.

Архітектура постмодерну представлена такими спорудами, як Пьяцца

д `Італія в США, «Горбатий будинок» в Сопоті, «Будинок-робот» в Бангкоку, «Дом-куб»в Роттердамі.

У висновку можна сказати, що постмодернізм - це складний, неоднорідний соціокультурний і філософський феномен, який утвердився в західному суспільстві у 70-80-ті роки XX ст. У архітектурі постмодернізм являє собою новий стиль що базується на функціональній відповідності та максимального спрощення основних форм, видумку фантазію театрально-ігровий початок та складні образні асоціації.

Література:

1. Культурологія: теорія та історія культури Навчальний посібник / Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 368 c. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбула

http://www.info-library.com.ua/books-text-1162.html

2. Енциклопедія літературних напрямків і течій http://www.ukrlib.com.ua/encycl/techii/printout.php?number=16

3. Стилі мистецтва http://1-rs.com/sites/article/126871