Математика. Перспективы информационных систем.

Дудник А.И.

Науковий керівник : Латинін С.М., к.ф. - м.н., доцент

Донецкий национальный университет экономики и торговли

Имени Михаила Туган-Барановского
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ

Процеси, що протікають в освіті, взаємопов'язані з усіма змінами у політичному та соціальному житті. Практика, що змінюється в сучасному суспільстві породжує нові якості системи освіти. Ці зміни пов'язані з переходом від виробництва засобів діяльності до виробництва людських якостей. В даний час особливо гостро стоїть проблема підготовки фахівця, що володіє системними знаннями, нестандартно мислячого, вільного, самостійного і творчого. А це вимагає оновлення теоретичних поглядів та практичних дій з розвитку особистості студента в освітньому процесі.

Вирішенню цієї проблеми сприяє перехід від традиційної системи навчання до особистісно орієнтованої. Дослідження показують, що багато студентів перших курсів найчастіше важко самостійно діяти в процесі навчання, вільно вести діалог, критично ставитися до пропонованих ззовні цінностей. Крім того, з розвитком науково-технічного прогресу збільшується обсяг інформації, обов'язкової для засвоєння. Встановлено, що інформація швидко зостаріває і потребує оновлення. Звідси випливає таке: навчання, яке орієнтоване, головним чином, на запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті, лише частково може задовольняти сучасним вимогам. Тому виступає проблема формування таких якостей технічного мислення, які дозволили б студенту самостійно засвоювати постійно оновлену інформацію, розвиток таких здібностей, які після завершення навчання забезпечували б людині можливість не відставати від прискореного науково-технічного прогресу.

Технічна освіта є реально усвідомлена відповідь на вимоги, оскільки вона здатна стати фактором становлення інженера. Розробка та впровадження нових технологій навчання засновані на знанні сутнісних компонентів і характеристик педагогічних технологій. Педагогічна технологія - це галузь педагогічної науки, яка конструює і впроваджує нові педагогічні системи.

Технологія навчання є складовою частиною педагогічної технології і являє собою процес впровадження і застосування у практичній діяльності викладача технологій освіти, завдання яких - створювати теорію і методологію проектування, здійснювати реалізацію нових систем освіти і способів управління діяльністю учасників процесу.

Застосування технічних технологій навчання створює умови:

- для формування професійних знань, умінь і навичок у студентів ВНЗ;

- для вміння самостійно мислити, знаходити свої підходи до вирішення проблем;

- для розвитку здібностей орієнтуватися в новій ситуації.

Технічна освіта має великий вплив на підготовку до майбутньої професійної діяльності. В результаті використання технічних методів у вузівському навчальному процесі підвищується емоційний відгук студентів на процес пізнання, мотивацію навчання, інтерес на оволодіння новими знаннями, вміннями і практичному їх застосуванні, сприяють розвитку технічних здібностей студентів, вміння формулювати й аналізувати, активізують мислення.

Використання викладачами технологій навчання сприяє подоланню стереотипів у навчанні, виробленню нових, за професійними ситуаціями, розвитку технічних здібностей студентів.

Техноглобалізація процесу навчання - трудомістка процедура, що вимагає знання від викладачів технічних методів, форм, засобів і певних емоційних витрат. Слід зазначити, що дещо змінюється роль педагога. Він повинен вміти координувати роботу учнів і направлять їх на самостійний пошук у навчальній діяльності. Значне місце приділяється складової частини педагогічної майстерності - оптимістичним прогнозування, створення ситуації творчості й успіху.

Модернізація вищої професійної освіти немислима без вдосконалення навчально-матеріальної бази, а техноглобалізація процесу навчання передбачає, окрім застосування технічних методів, використання сучасних засобів навчання, що є в нинішній ситуації однієї з існуючих проблем.

А тепер перейдемо конкретно до розвитку технічного мислення

Одним з головних недоліків у підготовці інженерних кадрів є невміння випускників самостійно ставити і вирішувати завдання пошуку нових технічних рішень. Навчальний процес у вузі в основному побудований на рішенні таких теоретичних і практичних завдань, для яких уже є готове формулювання завдання, дається спосіб її вирішення, є приклади рішення за цим способом, а викладачеві відома відповідь. Рішення завдання в такій ситуації часто перетворюється на рутину роботу, яка потребує глибоких роздумів.

На додаток до придбання навичок вирішення такого роду завдань випускник вузу зобов'язаний оволодіти знаннями та навичками вирішення технічних завдань, бо без цих здібностей він не може легко адаптуватися до постійно мінливих умов виробництва, не в змозі ефективно вирішувати виникаючі там завдання. Навчання студентів технічного мислення диктується також необхідністю підвищення престижу інженера, популярності його праці, яка останнім часом помітно впала. Добре відомо, що з технічним мисленням зазвичай пов'язані найбільш яскраві сторінки внутрішнього життя людини, що працює в галузі науки і техніки. Крім того, воно часто приносить додаткову матеріальну винагороду, що дуже важливо.

Введення в навчальний план спеціальності Обладнання дисципліни "Принципи інженерної творчості" стало б першим кроком спеціальної підготовки студентів до технічного мислення. В процесі вивчення дисципліни студенти освоювали б закономірності розвитку технічних систем, основи пошуку нових технічних рішень, методи технічного мислення, у тому числі теорію рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ). Отримані при вивченні дисципліни знання закріплювалися в процесі виробничої практики, курсового, дипломного проектування та науково-дослідної роботи в лабораторіях кафедри, під час яких кожен студент притягувався б до вирішення винахідницьких та раціоналізаторських завдань.

Ефективність технічного мислення знаходиться в прямій залежності від рівня знання фахівцями патентної справи. Як показує досвід, навчання студентів основам патентознавства має велике значення для активізації їхньої самостійної роботи та залучення до технічного мислення. Особлива увага в цьому курсі приділяється методикам проведення патентних досліджень і виявлення винаходів. Навики проведення патентних досліджень студенти набувають в ході виконання курсових і дипломних проектів, в завдання на які обов'язково включаються розділи патентної опрацювання теми. Ця форма роботи є дуже ефективною. Працюючи з патентною літературою, студенти встановлюють рівень розвитку техніки, відбирають найбільш досконалі технічні рішення і включають їх в розроблюваний проект, а часто самостійно або разом з керівником проекту пропонують свої оригінальні рішення, оформляючи на них заявочні матеріали.

Практика показує, що перехід у новий статус – винахідника супроводжується творчим підйомом майбутнього фахівця. Він більше не потребує підштовхуванні з боку викладача. Навпаки, активно сприяє пробудженню творчості у більш пасивних своїх однокурсників і студентів молодших курсів.

Найбільшого успіху у формуванні технічної активності студентів можна домогтися в тому випадку, якщо зі студентами в університеті і на підприємствах у період проходження практики працюють досвідчені наставники, які самі проявляють інтерес до технічного мислення. Необхідно також, щоб початкові самостійні кроки студентів на шляху до перших винаходів були схвалені навіть в тому випадку, якщо їх технічні рішення не вносять істотного внеску в технічний розвиток.

Таким чином, у мене склалося глибоке переконання, що робота, проведена в напрямку активізації технічного мислення студентів, сприяє більш якісній підготовці випускників до вирішення все складніших технічних завдань, що стоять перед інженерами-розробниками нової техніки.