к.п.н. Діхтяренко З. М., студ. Розливан М. В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Україна

ЗАНЯТТЯ З НАСТІЛЬНОГО ТЕНІСУ ЯК ЗАСІБ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЗДОРОВ'Я

Анотація: у статті теоретично досліджено історію виникнення та розвитку настільного тенісу у різних країнах світу; перераховані світові рекорди; описані вікові групи та найхарактерніші якості гравця настільного тенісу.

Ключові слова: настільний теніс, збереження здоров’я, вікові групи, відомі факти, світові рекорди, спеціальні якості тенісиста.

Настільний теніс, який не вимагає особливо складної організації і матеріально-технічного забезпечення, пишуть В. І. Ландик, Ю. Т. Похоленчук та Г. Н. Артюзов, користується великою популярністю у світі, про що засвідчує рекордне число країн-учасниць (141 країна – 80 чоловічих і 61 жіноча команди) чемпіонату світу з настільного тенісу [1].

Таким чином, для популяризації здорового способу життя між учнями загальноосвітніх шкіл, студентською молоддю є проведення систематичних секційних занять з настільного тенісу у школах, навчальних закладах різного рівня і т.д. Змагання різного виду мають не аби який вплив не тільки на присутніх, а й на спортсменів. Можемо зазначити, що для підготовки фахівців різних спеціальностей використають гру у настільний теніс в якості спеціального тренувального засобу.

У низці робіт В. С. Анищенка, Ю. П. Байгулова, Г. В. Барчукова, Е. В. Вороніна, В. С. Іванова, А. М. Романіна, С. Д. Шпраха та ін. досліджено історію виникнення та розвитку настільного тенісу у різних країнах світу; описана методика тренування та як із «початківця стати чемпіоном».

У словнику іншомовних слів є таке визначення настільного тенісу (англ. tennis) (пінг-понг) – спортивна гра з маленьким целулоїдним м’ячем і ракетками на спеціальному столі-майданчику. Назва «пінг-понг» було зареєстроване у 1901 році (вона прийшла на зміну таким назвам як Flim-Flam і Whif-Whaf) Джоном Джаквесом. Ця назва вийшла з поєднання двох звуків: ,,Пінг,, - звук, виданий м'ячем, коли він ударяється об ракетку, і ,,Понг,, - коли м'яч відскакує від столу [3, с. 884].

Мета статті - теоретично дослідити історію виникнення та розвитку настільного тенісу у різних країнах світу, перерахувавши найбільш відомі світові рекорди та описавши найхарактерніші якості гравця настільного тенісу.

Настільний теніс виник у Англії, як різновидність Королівського Тенісу. Можливо, що настільний теніс з’явився в Індії та у Південній Африці після того, як командировані були туди Британські офіцери. У кінці 80-х років XIX століття гра стала популярною більшості людей завдяки конкуренції серед виробників інвентаря, який сприяв удосконаленню ракеток і м’ячів. У XIX столітті настільний теніс з’явився і у Росії. У 1860 році у Петербурзі  відкрився клуб «Крикет и лаун-теннис», але найулюбленішими у ньому залишилися ігри: волан, лапта і тамбурін. У Англії пінг-понг як спорт визнали ще на початку 1900 року, коли було проведено перше офіційне змагання. У 1926 році заснована Міжнародна Федерація Настільного Тенісу (ITTF). З 1958 року почали розігрувати першість Європи. З 1926 року Чемпіонати світу з настільного тенісу проводились кожний рік (за виключенням 1940-1946 роки), а з 1957 року першість світу стали проводити раз у два роки. У програмі Олімпійських ігор настільний теніс з 1988 року. На сьогоднішній день у ITTF зареєстровано близько 130 країн. В усьому світі налічується більше 40 міліонів гравців, які кожний рік приймають участь в офіційних турнірах.

У настільний теніс грають: один-на-один (одиночні зустрічі); два-на-два (парні зустрічі). Вони у свою чергу розподіляються на чоловічі, жіночі і змішані.

Для проведення змагань різного рівня завжди розробляється положення, яке визначає кількість учасників, рівень їх підготовки, вік, умови змагання, визначення переможців, нагороди та ін.

На сьогоднішній день затверджені такі вікові групи:

-         дитяча – 10 – 12 років;

-         підліткова – 13 – 14 років;

-         молодша юнацька – 15 – 16 років;

-         старша юнацька – 17 – 18 років;

-         група юніорів – 19 – 21 рік;

-         група дорослих – 22 роки і старші;

група старшого віку:

-         мужчини старші – 40 років;

-         жінки старші – 35 років.

У залежності від масштабу змагань (міські, обласні, республіканські) встановлені розміри ігрового майданчика ( від  7,75 ´ 4,5 до 14 ´ 7 м).

На сайті: http://www.prott.com.ua/ була висвітлена інформація про «Чемпіонат студмістечка з настільного тенісу». У студмістечку НТУУ «КПІ» з 30 березня по 10 квітня пройшов студентський чемпіонат з настільного тенісу серед мешканців гуртожитків. Участь у чемпіонаті взяли 50 студентів, що проживають у 20-ти гуртожитках студмістечка НТУУ «КПІ». Боротьба за звання чемпіона продовжувалась два тижні.

Дослідник Анатолій Ребрина стверджує, що найхарактернішими якостями гравця настільного тенісу є кінестетична та м’язова чутливість, вольові якості, оперативна пам'ять, оперативне та аналітичне мислення, комунікативність, творчість, стійкість уваги, а також витривалість, спритність, швидкість складної реакції, сенсомоторна координація рухів та ін. Науковець у рисунку визначає спеціальні якості тенісиста: витривалість, спритність, швидкість реакції, чутливість дрібних м’язів пальців рук, сенсомоторна координація, наполегливість, ініціативність, рішучість, стійкість уваги, оперативна пам'ять, оперативне мислення, аналітичне мислення, творчість, комунікативність, емоційна стійкість, високий рівень здоров’я, здатність до відновлення.

Науковець Анатолій Ребрина у статті «Засоби настільного тенісу у змісті елективного компоненту навчальної програми з фізичного виховання для студентів-маркетологів закладів вищої освіти» робить два висновки:

1. Заняття настільним тенісом вимагають прояву спеціальних фізичних та психологічних якостей: фізичної витривалості, спритності, кінестезичної та м’язової чутливості (відчуття ракетки, м’яча, дрібних м’язів пальців рук), координації рухів, вольових якостей (рішучості, наполегливості, ініціативності, емоційної стійкості), оперативної пам’яті, оперативного та аналітичного мислення, креативності, стійкості уваги, блискавичної реакції, високого рівня здоров’я, здатності до відновлення.

2. Порівняльний аналіз спеціальних якостей тенісиста і професійно – вагомих якостей маркетолога виявив подібність їх фізичних та психологічних якостей (Рис.1.) [2].

Висновками даної статті можуть бути перераховані відомі факти, світові рекорди на які потрібно дивитися із гордістю та бажанням самим досягнути певних позитивних результатів:

1. Самим титулованим гравцем є венгер Віктор Барна (1911-1972 рр.). Він став володарем 15 золотих медалей чемпіонатів світу.

2. Найбільш титулованою спортсменкою є угорка Марія Меднянскі (1901-1979 рр.). Вона стала володаркою 12 золотих медалей чемпіонатів світу. Сучасна гра у настільний теніс настільки складна і багатогранна, що навряд чи ці рекорди вдасться побити навіть самому талановитому спортсменові.

3. У жінок рекорд швидкої гри - 148 ударів за 60 сек. належить англійській тенісисткам Лінде Ховард і Мелоді Люди (встановлений 11 жовтня 1977).

4. Рекорд тривалості чоловічої парної гри (101 год. 1 хв. 1 сек.) Між парами Лаіса-Фія і Воррен-Веяр зареєстрований у США у 1979 р.

5. Найдовший розіграш одного очка був зафіксований 14 березня 1936 на чемпіонаті світу у Празі між польським тенісистом А. Ерліхом і румунським спортсменом П. Факашем. Вони безпомилково перебивали м'яч через сітку 1:00:58 хв.

6. У Книгу рекордів Гіннеса занесли своєрідне досягнення двох любителів настільного тенісу Ріка Баулінга і Річарда де Вітт. Вони у присутності глядачів протягом 10:00:9 хв. безпомилково перебивали м'яч різноманітними ударами (1983 р., США).

7. Своєрідний рекорд, який не можна побити, а можна тільки повторити, встановила у 1981 р. на 36 чемпіонаті світу команда Китаю, яка завоювала 7 золотих медалей в усіх розігруючих видах змагань: чоловічому командному, жіночому командному, чоловічому одиночному, жіночому одиночному і парному змішаному.

8. Найтриваліша одиночна гра у настільний теніс серед чоловіків зареєстрована у команді Південної Африки, де Пітер Ван дер Мерв і Андре Веттер грали з 30 травня по 4 червня 1983 р. протягом 143 годин 46 хвилин.

9. Найшвидшим гравцем у настільний теніс визнаний англійський спортсмен Десмунд Дуглас. Разом із Ніки Ярвіс у 1976 р. у Лондоні він продемонстрував найшвидший темп гри - 162 удару за 60 сек.

Література

1.     Методология спортивной подготовки: настольный теннис / Ландик В.И., Похоленчук Ю.Т., Артюзов Г.Н. – Донецк: Норд – Пресс, 2005. – 592 с.

2.     Ребрина А. Засоби настільного тенісу у змісті елективного компоненту навчальної програми з фізичного виховання для студентів-маркетологів закладів вищої освіти // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць за ред. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - №12. - С.40 - 47.

3.     Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Укл. Л.О. Пустовіт та ін.. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.*