к.п.н. Діхтяренко З. М., студ. Горбатюк О. В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

ВПЛИВ КУРІННЯ НА ОРГАНІЗМ СТУДЕНТА

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.

Велика організована боротьба з курінням у багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього кількість курців серед молоді та жінок збільшується. Підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у курців, але й у майбутнього покоління, яке знаходиться у процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства [1, с. 58-59].

Мета статті – теоретично з’ясувати: причини поширення куріння, його вплив на організм студента, сутність даної проблеми у суспільстві та профілактика поширення.

Куріння та його вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами. Доведено, що куріння тютюну є великою небезпекою для здоров'я і призводить до виникнення різних захворювань і передчасної смерті людей. Виявляється, що смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не курять. Також курці у 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і у 10 разів частіше — на виразкову хворобу шлунка. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить. Учені встановили, що куріння — один із основних чинників, які призводять до того, що розвивається рак легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Також відомо, що куріння збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура. Тютюновий дим згубно діє на серцево-судинну систему, дихальну систему та органи травлення.

Лише в США, де палить 29% дорослого населення, щорічно від хвороб, викликаних цією шкідливою звичкою, вмирає 390 тис. людей, а витрати на лікування захворювань, пов’язаних із палінням становлять від 50 до 100 млрд. доларів щорічно. “Цигарки – єдиний дозволений для продажу продукт, використання якого спрямоване на те, щоб убити споживача”, каже міністр охорони здоров’я США Л.Саллівен. – Компанії продають смерть заради одержання прибутків”. Особливої шкоди завдає куріння жіночому організму. Обстеження, проведене в Гарвардському університеті в США, свідчать, що серед жінок, які протягом 20 років випалювали 26 і більше сигарет за день, 80% померли від коронарних захворювань серця. В цій групі ризик смертельних приступів виявився в 5,4 рази більшим, ніж серед тих, хто не палить. Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це в 100% випадків призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема й генетичних, передчасного переривання вагітності тощо [4, с. 113].

Паління серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять. А тим часом на Заході паління стає немодним. Згідно з законом, прийнятим у Нью-Йорку у 1988 р., різко обмежується куріння у громадських місцях. Фірми, що мають понад 15 співробітників, ресторани, розраховані на 50 і більше місць, зобов’язані мати окремі приміщення для тих, хто палить, і тих, хто не палить. Порушення цих правил загрожує фірмі колосальними штрафами. З огляду на такий закон і додаткові витрати, які фірми несуть у зв’язку з оплатою лікування захворювань курців, багато з них перестали брати на роботу людей, що палять.

Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що у сотні тисяч разів перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. Мова йде про паління. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого у 384 000 разів перевищує ГДК. У абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона знаходиться в умовах, де забруднення у тисячі разів перевищує будь-які норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби. У димі, крім наркотику – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо у ХІХ ст. Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім — у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно у молодих жінок.

Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто палить, немає у жодному супер забрудненому промисловому центрі. Щорічно на Землі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вмирає 1,5 млн. людей [3, с. 37].

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків у незалежності від того, використовуються вони у натуральному вигляді (скручена у трубочку), у сигареті, чи у сигареті і у трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається у середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі). [1, с. 57].

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться у тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані у 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди. Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отруй, які впливають на нервову систему.

Давно вже став звичним плакат — «Крапля нікотину вбиває коня!» Ми часто не задумуємося над змістом цих слів. Але ж таки справді вбиває! Велика гарна тварина падає від краплини страшної отрути. Дуже чутливі до нікотину птахи, ссавці а також риби і земноводні. Смертельна доза нікотину для студента — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину викурюючи 20-25 сигарет на день [2, с. 173].

Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу у житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і ще не приємніші відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання. У тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, чадний газ та ін.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю. Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли у легенях. Речовини, що містяться у тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей у 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, у курців набагато вища. Учені встановили, що куріння — один із основних чинників розвитку раку легень. Тютюновий дим згубно діє на серцево-судинну систему, дихальну систему та органи травлення [5, с. 69].

Нині ми не можемо говорити про куріння підлітків як про невинні пустощі. Куріння — соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників, підліток починає курити — спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати курити набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати.

Таким чином зробимо висновки: – куріння – соціальна проблема, з ефектом залежності, мотивована багатьма соціальними, суспільними, історичними і психологічними чинниками, яка досить глибоко вкоренилася у суспільство, що зумовлює складність її вирішити. Заходів із метою викорінення цієї звички є недостатньо, а також державний рівень підтримки подібних заходів є, фактично, нульовим. Підйом цін – не допомагає, бо їх піднімають не надто серйозно, а реклама тютюнових виробів ситуації не змінить, бо, якщо подивитися правді в очі, курці починали курити явно не через те, що побачили рекламу таких виробів, а рекламують сигарети самі ж курці, не усвідомлюючи того. Існують різні книжки, на зразок Аллена Карра «Простий спосіб кинути палити», є різні програми, тренінги і кодування, але чи можна змусити людину кинути палити, якщо у неї немає чи недостатньо сили волі? Вважаю, що для зменшення кількості курців треба активніше підвищувати ціни і різко зменшити кількість точок продажу тютюнової продукції.

Література

1. Амосов Н. М. Раздумья о здоровье. — 2-е изд. — М.: Молодая гвардия, 1979. — 192 с.

2. Байер К., Шейнбер Л. Здоровый образ жизни: Пер. с англ. М.: Мир, 1997. —368 с.

3. Бакалеева С. Твоя остання сигарета / С. Бакалеева // Профіль.- 1999.- N: 30-31.- С. 50-51.

4. Вакуленко О.В. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становления особистості у підлітковому віці: Днс. канд. пед. наук: 13.00.05. — К., 2001. — 260 с.

5. Валеологія: Навч. посібник для студ. вищ. закладів освіти: и 2 ч. / В.І. Бобрицька, Н.В. Гриньова та ін.; За ред. В.І. Бобрицької. — Полтава: «Скайтек», 2000. — Ч. I. — 146 с.