Викладачі Білоцерковець М.А., Соловей М.С.

Сумський національний аграрний університет, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

В основі навчання будь-якого предмета, в тому числі і іноземної мови, лежать загальнодидактичні принципи, вперше сформульовані великим чеським педагогом Яном Амосом Каменським у книзі «Велика дидактика». Оновлені, уточнені і доповнені, ці принципи використовуються і в сучасній методиці викладання іноземних мов. Він казав, що дидактика (теорія навчання) – це мистецтво всіх вчити всьому. Отже, кожен в принципі може навчитись чому завгодно, що дозволяють здібності. Чому ж насправді навчатись так важко? Що складає основу нашого успіху в навчанні?

В основі успішної діяльності (і навчання) закладений мотив та мотивація.

Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет). Але мотиви – це не єдині збуджуючі фактори діяльності. Крім мотивів нами рушать також потреби, бажання, інтереси, цілі, наміри та інше. Сукупність внутрішніх факторів, що обумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією. Про наявність мотивації до якої-небудь діяльності свідчить прагнення до її здійснення. Наприклад, якщо студент постійно і систематично самостійно навчається, кажуть, що в нього спостерігається мотивація до навчання.

Вимоги до студента аграрного вишу, що вивчає іноземну мову поглиблено, на сьогоднішній день припускають такі вміння: приймати участь у бесіді з одним або декількома партнерами, висловлюючи свою думку про факти і події та ставлення до них; обговорювати прочитане, давати інформацію про професійні питання , використовуючи при цьому наукову літературу, яка виходила на рідній та іноземній мовах. При цьому студенти повинні користуватися великим словниковим запасом професійних термінів та відповідними граматичними структурами.

Провідними мотивами навчання у сучасних умовах стають особисті мотиви: в інформації, професійному становленню, саморозвитку, самореалізації і т.п. Відірваність навчання і практичної діяльності призводить до того, що у людини з’являється справжній мотив до навчання лише після його завершення, і вона починає жаліти марно витрачений час.

Мотивація до навчання – одна із головніших умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів вищої освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто – спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінюванні результатів праці студентів та викладачів.

У взаємодії викладача зі студентами особливе значення має облік психологічних закономірностей формування провідної мотивації у студентів. Викладач повинен спиратися на реальні пізнавальні інтереси та бажання студентів спілкуватися на іноземній мові. Це є обов'язковою передумовою іншомовної мовленнєвої діяльності, як і будь-якої діяльності взагалі. При відсутності потреби в спілкуванні (найчастіше через відсутність мовного середовища) таку мотивацію у студентів можна створити за рахунок використання широкого контексту загальних пізнавальних і соціальних мотивів. З іншого боку, можна також використовувати власне навчальну мотивацію - такі прагнення студентів, як бажання дати правильну відповідь, висловити власну думку, показати перед обличчям однолітків свої здібності .

У навчанні процес мотивації є безперервним, оскільки вивчення якогось навчального матеріалу закладає основу для викладання нового матеріалу, дисципліни – для викладання нової дисципліни. Тобто мотивація не повинна завершуватись при проходженні чергового відрізку навчання, а зберігатись і підсилюватись для подальшого навчання.

Отже, процес мотивації у навчанні має характер певного циклу, він повторюється на кожному навчальному відрізку на вищому рівні. Забезпечення викладачем кожного етапу мотиваційного циклу в навчанні може здійснюватись за допомогою спеціальних прийомів і методів.

Один із таких методів – це комунікативна атака, тобто метод швидкого включення, мобілізації аудиторії до навчання; зацікавлення, дія якого ґрунтується на активізації емоційної сфери студента - викликання його подиву, захоплення через використання ефекту новизни, несподіваності. Комунікативна атака може здійснюватись на будь-якому етапі мотиваційного циклу в навчанні, але найбільший ефект вона дає на вступно-мотиваційному етапі (на початку вивчення дисципліни, теми, заняття). Найбільший ефект цей метод надає серед емоційних, допитливих слухачів, з переважанням мимовільної уваги (жінки, діти), а від викладача потребуються творчі здібності і артистизм. Прийоми комунікативної атаки: ефектна цитата; незвичайна дія; розповідь казки, анекдоту, притчі; цікаве запитання; особисте зацікавлення (щось близько пов’язане з інтересами учнів, питання до аудиторії); приклад, опис ситуації з власного життя викладача.

В умовах традиційного навчання рівень іншомовних здібностей суттєво впливає на мотивацію оволодіння іноземною мовою. Зокрема, недостатність розвитку деяких властивостей, що складають іншомовні здібності, може знижувати мотивацію оволодіння іноземною мовою, особливо негативно впливаючи на внутрішні мотиви. Навчання, орієнтоване на активізацію природного спілкування, знижує певну залежність мотивації оволодіння іноземною мовою від рівня розвитку іншомовних здібностей.