Педагогічні науки / 6. Соціальна педагогіка

К.пед.н. Лемко Г.І., Решетняк І.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

Робота ЦСССДМ щодо профілактики ВІЛ/СНІДу

У нашій країні одна з ключових загроз в системі охорони здоров`я та небезпека для життя людей є епідемія ВІЛ/СНІДу.

У сучасному світі СНІД – це не тільки захворювання імунітету, це скоріш хвороба «поведінки». І корінь цієї проблеми криється саме в нас. Адже ми не визнаємо, що вірус може проникнути в наш дім, в нашу свідомість, в наше тіло та душу.

Молоді люди вважають, що це може статися з ким завгодно, тільки не з ними. Та коли це врешті-решт стається, страждають від холоду та байдужості тих, з якими не так давно творили це суспільство. Можна легковажно ставитися до свого здоров’я, віддаючись чуттєвим насолодам, чи відмежовувати себе від суспільства, живучи «моя хата з краю», а потім з острахом дізнатись, що тебе зрадив коханий чи кохана, і ти тепер ВІЛ-позитивна.

Сьогодні ж їх понад 140 тисяч, а за темпами розвитку епідемії наша країна посідає перше місце у Східній Європі. Лише у 2008 році зареєстровано 18 963 людей, інфікованих цим страшним вірусом.

ВІЛ-інфекція та СНІД є проблемою не лише медичною, а й соціальною. Йдеться про необхідність підняття рівня життя населення, щоб люди не були змушені виходити на “трасу” в пошуках заробітку і не шукали порятунку в наркотиках. Потрібно також впроваджувати ефективну систему підтримки, догляду людей, хворих на ВІЛ-інфекцію, поліпшити якість їх життя.
Івано-Франківська область одна з перших в західному регіоні почала комплексне лікування високоактивними антиретровірусними препаратами на базі обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом.

Двадцятирічна історія епідемії ВІЛ/СНІДу показала, що для успішної протидії розповсюдженню інфекції кожен член суспільства має усвідомити, що профілактика починається саме з нього. І що ніхто, крім самої людини, нездатен захистити її від зараження.

Профілактика поширення ВІЛ-інфекції серед молоді є невід’ємною складовою подолання епідемії та її негативних наслідків.

Незважаючи на те, що проводиться чимало заходів щодо висвітлення програм профілактики ВІЛ/СНІДу, як на рівні держави, так і громадськими, міжнародними донорськими організаціями, значна частка населення не сприймає цю уражену ВІЛ-інфекцією групу і не виявляє бажання брати активну участь у вирішенні цієї проблеми. Тому в ситуації, що склалася, потребується координація зусиль державної влади і суспільства, зокрема соціальних інститутів, які спроможні взяти на себе партнерську місію в реалізації програм профілактики ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді.

Профілактично-просвітницька робота серед дітей та молоді здійснюється центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді через первинну та вторинну профілактику. Первинна профілактика більшою мірою має інформаційний характер, оскільки спрямована на формування у молоді готовності відмовитися від деяких негативних стереотипів у поведінці, попередження та усунення чинників, що сприяють виникненню та поширенню негативних явищ. Первинна профілактика здійснюється через діяльність мобільних, консультативних пунктів соціальної роботи в сільській та гірській місцевості. Соціально-педагогічний характер діяльності ЦСССДМ активно реалізуються шляхом накопичення і удосконалення форм і методів первинної профілактики. У профілактичній роботі, за інформаційно-аналітичними та статистичними звітами ЦСССДМ, працівники центрів віддають перевагу масовим формам роботи. Практично кожний четвертий масовий захід (акції, фестивалі, конкурси), організований ЦСССДМ і присвячений питанням профілактики ВІЛ/СНІДу у молодіжному середовищі.

У діяльності ЦСССДМ широко поширені такі масові форми роботи, як акції “Молодь – за здоровий спосіб життя”, різноманітні конкурси, вистави, просвітницька робота, яка включає лекторії, розробку та розповсюдження інформаційно-рекламних листівок профілактичного спрямування, виступи на радіо, в телепередачах по формуванню та збереженню знань та навичок по ВІЛ/СНІДу.

Однією з найпоширеніших і, на думку працівників ЦСССДМ, ефективних форм профілактичної роботи, що досить часто використовується в практиці, залишається лекційна робота. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та закордонних авторів, проводяться дискусії, вікторини, вольові ігри тощо. Варто звернути увагу, що для профілактичної роботи фахівці ЦСССДМ широко використовують масові профілактичні акції, які організовують під час Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. До проведення масових профілактичних акцій ЦСССДМ активно залучають різноманітні творчі колективи, які підсилюють інформаційні фактори емоційними. Одночасно фахівці та волонтери організовують роздачу пам’яток, буклетів, листівок профілактичного змісту, засобів контрацепції; проводять експрес-опитування, вікторини, конкурси малюнків, плакатів, спортивні змагання тощо. Нерідко практикуються індивідуальні консультації спеціалістами по ВІЛ/СНІДу [63, c.16].

Також важливе значення має і вторинна профілактика, що має за мету обмежити поширення негативних явищ, характерних для окремих соціальних груп чи суспільства взагалі. Враховуючи, що основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції залишається ін’єкційне вживання наркотичних речовин, існує нагальна потреба здійснення профілактики ВІЛ-інфекції саме серед ін’єкційних споживачів наркотиків.

Поширеним методом профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді є методика «рівний-рівному» – підлітки-лідери поширюють серед своїх однолітків інформацію про здоровий спосіб життя. Під час бесіди з однолітками, які знаходяться в кризовому стані, волонтери намагаються формувати в них бажання змінити поведінку на більш безпечну, виявити та реалізувати найкращі особистісні якості та громадські риси [15, с.87].

Технологія «рівний-рівному» зарекомендувала себе у всьому світі як дуже ефективна технологія просвітницької профілактичної роботи. Навчання підлітків-лідерів за цією технологією сприяє вирішенню питань активізації молоді, залученню її до вирішення найгостріших проблем сьогодення, надає реальну допомогу одноліткам у виборі здорового способу життя.

Крім профілактики використовують і інші форми та методи роботи з молоддю, які можуть використовуватися фахівцями ЦСССДМ: індивідуальна робота; групова робота: лекційна, тренінгові, практична тощо; масова робота: дискусії, лекції; тренінги поведінки; когнітивна модифікація і терапія; особистий тренінг; мозкові штурми; бесіди; консультації; рольові ігри; психогімнастика; психодрама; елементи індивідуальної і групової психокорекції та психотерапії; круглі столи; наради; проведення методичних занять з супервізорами; проведення методичних занять з лідерами [23, с.127].

У більшості випадків до інфікування ВІЛ призводить ризикована поведінка людей, і саме тому таке велике значення в профілактичній діяльності ЦСССДМ мають заходи, спрямовані на зміну такої поведінки на безпечну або безпечнішу [43, c.34].

Двадцятирічна світова історія епідемії ВІЛ/СНІД показала, що для успішної протидії розповсюдженню цієї інфекції в суспільстві кожен його член має усвідомити, що профілактика починається саме з нього. І що ніхто, крім самої людини, нездатен захистити її від зараження. І що під ризиком захворювання знаходяться усі: чоловіки та жінки, дорослі та діти. Різниця лише у ступені цього ризику [3, c.15].

В усьому світі вважається що серед усіх груп населення до найбільш уразливої щодо ризику зараження ВІЛ, відноситься молодь у силу своєї гіперсексуальності та активного пошуку пари. Також загальновідомо, що в жінок ризик інфікування статевим шляхом більший, ніж у чоловіків, бо при сексуальних контактах вони звичайно виступають реципієнтами і тому мають більш тривалий потенційний контакт з більшою кількістю ВІЛ. Але це стосується лише одного окремо взятого конкретного випадку, коли жінка має секс з чоловіком. У той же час наші дані про сумарний ризик зараження цим шляхом показали, що він максимальний саме у чоловіків через те, що вони мали і мають більше статевих контактів з більшою кількістю партнерів – постійних і випадкових, а також частіше, ніж інші, користуються сексуальними послугами працівників секс-бізнесу (які серед усіх типів сексуальних партнерів вважаються найнебезпечнішими). Статеве життя жінок характеризується більшою стабільністю, а середня кількість їх минулих та поточних партнерів виявляється набагато меншою. В більшості випадків це нівелює їх підвищену біологічну уразливість до ВІЛ.

Таким чином, зусилля фахівців ЦСССДМ, які опікуються проблемами соціально-педагогічної профілактики цієї інфекції, мають бути спрямовані в першу чергу на сексуальну освіту підлітків та молоді, а також на сексуальний "лікбез" дорослих людей.

ЛІтература:

1. Балакірєва О.М. Протидія епідемії ВІЛ/СНІД у молодіжному середовищі / О.М.Балакірєва, М.Ю.Варбан, Є.О.Варбан, М.М.Семенова, Д.О.Шидловський. – К., 2001. – 68 с.

2. Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Укр. інститут соц. досліджень, 2002. – 149 с.

3. Комплексні програми центрів соціальних служб для молоді / За ред. С.В.Толстоухової. – К.: УДЦССМ, 2001. – 204 с.

4. Проблема наркоманій, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. – Інформаційний бюлетень / За ред. Б.П. Лазоренко – К., 2000. – №1. – 48с.

5. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. – К.:Український інститут соціальних досліджень, 2000. – 207 с.