К.ф.н. Осовська І.М.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Стратегічно-тактичні конфігурації та їхня процедурна реалізація у німецькомовному МАТРИМОНІАЛЬНому конфронтативному дискурсі

Агресія - частина людської природи. В процесі спілкування часто зіштовхуються інтереси, відстоюються думки, що неухильно призводить до конфліктів. Навіть в такому вузькому і, як правило, дружньо налаштованому колі, як сім'я, практично завжди присутній не лише відомий «конфлікт батьків та дітей», коли зіштовхуються інтереси і світогляд різних поколінь, але й подружні конфлікти, які ми розглядаємо на площині матримоніального дискурсу (МД) - типу сімейного дискурсу, що реалізує адресантно-адресатну конфігурацію «чоловік-дружина» та презентує всю множину різновидів спілкування між мовцями з даними статусними ролями, обумовленого соціальними функціями партнерів.

Загальне лінгвістичне визначення конфлікту викристалізовується в результаті дослідження вербальних форм їх перебігу – це “біполярне явище, протистояння двох начал, яке виявляється в активності сторін, спрямованій на подолання суперечності” [2, с. 15-18]. Донедавна конфліктне спілкування розглядалося як тип “невпорядкованого дискурсу” [9], з часом лінгвістичний інтерес торкнувся його структурних особливостей, контекстуальних стратегій та прагматичних факторів.

Німецькі вчені диференціюють це поняття, розмежовуючи конфлікт та суперечку (мовну реалізацію конфлікту) [11], вказуючи, що суперечка є «вербальною, контроверсною та некооперативною формою здійснення конфлікту», яка «характеризується, окрім іншого, зневагою до іміджу партнера» [12, с.61]. Адекватною дефініцію вважаємо наступну, яка передбачає розкриття взаємної детермінованості термінів: суперечкою є дискурсивний акт, який вербально позначає установку конфлікту як невідповідність уявлень співрозмовників щодо певних положень речей. Загальна стратегія в конфліктно спрямованому МД зумовлює вибір відповідних засобів спілкування, використання яких трансформує його в подружню суперечку або сварку.

Психологія конфлікту визначає три основні групи сімей: стабільні (ті, що переживають оказіональні конфлікти), проблемні (ті, що частково долають конфлікти), нестабільні (ті, що знаходяться в стані латентного конфлікту та, відповідно, мають негативну сімейну орієнтацію) [6].

Латентний конфлікт характеризується імпліцитним характером, конфліктною зарядженістю, штучною кооперативністю, здатністю будь-якої деталі спровокувати переключення на дисенсусний статус інтеракції, високим рівнем неузгодженості рольових очікувань, переоцінки власного та недооцінки внеску партнера в виконання сімейних ролей, як результат – відносини домінування та суперництва, що проявляються різними агресивними діями - сутичками, сварками, взаємними докорами. Найчастіше в такому випадку глобальною стратегією спілкування в МД стає конфліктність. Конфліктну спрямованість МД можуть спонукати, окрім іншого, й асиметричність вікових, соціальних та матеріальних пресуппозицій його учасників. Оказіональний конфлікт може бути спричиненим зовнішніми (ситуація, етикетність) або ж внутрішніми факторами (настрій, стан, характер актанта, тематика розмови).

Конфронтативний тип МД характеризується конфліктом інтересів або цінностей чоловіка та дружини як комунікативних партнерів, які вступають в діалог з різними настановами та інтенціями. Тип спілкування сімейної пари (у вигляді глобальної комунікативної установки) визначає арсенал превалюючих в ній стратегічно-тактичних комбінацій.

Виходячи з розуміння стратегій мовця в загальному як «механізмів перетворення думки як сигналу входу на акустичний вихідний сигнал» [10] та конкретно як “характеристик когнітивного плану спілкування, які контролюють оптимальне розв’язання системи завдань» [3, с. 273], можемо вважати мовленнєву стратегію когнітивно обгрунтованою творчою поетапної реалізацією комунікативного плану побудови власної мовленнєвої поведінки для досягнення глобальної мовної або немовної мети в мовленнєвій події [7]. Для оптимальної реалізації дискурсивної стратегії та досягнення глобальної мети спілкування обираються відповідні тактики – інтенційно однорідні лінії поведінки комуніканта, що застосовуються заради досягнення стратегічного перлокутивного ефекту [1].

Інструментом реалізації тієї чи іншої тактики є комунікативний хід, а формою реалізації тактики вважаємо дискурсивну процедуру (ДП) - мінімальну функціонально-структурну одиницю, що сприяє вирішенню локальної чи глобальної мети під контролем стратегії, органічно включена в інтеракцію і розвиває взаємодію комунікантів [8]. З огляду на основну типологію сімейного дискурсу (засновану на механізмі взаємодії інтенцій комунікантів) ДП є дискурсивними інваріантами з певним змістом, композиційною структурою, відбором фонетичних, лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів й інтенційно-прагматичними особливостями [4, с.16]. Слід, однак, зазначити, що, враховуючи те, що сімейне спілкування демонструє в більшості випадків наявність уламків складних синтаксичних цілих з окремими інтенційними рисами, дозволимо собі припустити неможливість абсолютної презентації безкінечної множини інтенційних станів та комунікативних смислів ані засобами жодної знакової системи, ані жодною інтенційною класифікацією.

Черговою метою аналізу є розгляд стратегічно-тактичних конфігурацій та дискурсивних процедур їх представлення в німецькомовному матримоніальному конфронтативному дискурсі. Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати про наявність преферентних конфронтативних комунікативних тактик, призначених для втілення конфронтативної установки.

Конфронтативний тип МД реалізується основною схемою: тематизація адресантом порушення певних правил або норм адресатом → заперечення/ відхилення порушення адресатом → ескалація дисенсусу. Зафіксованими конфліктними тактиками в МД є:

- неприйняття, демонстрації протилежності установок чи аксіологічного дисенсусу стосовно певних осіб, подій, дій: Ich bleibe bei der Behauptung, dass … Ich stimme keinesfalls zu! Das ist mein Bier, dein steht auf dem Tisch! Es hängt mir zum Halse raus! Was ich ungerecht finde…;

- «пошуку винного» - докорів, претензій, обвинувачень: Es ist doch eine Unverschämtheit deinerseits! Du redest schon die ganze Zeit! Du hast mir ja gar nichts zu befehlen! Ich mache dir ja keinen Vorwurf, aber… Kannst du mal endlich anfangen, vernünftig zu sein! Du gehst mir schon auf die Nerven. Du hast mich doch noch voll und ganz auf Hausmütterchen programmiert von Kindesbeinen an. Du begreifst es einfach nicht, du hast einfach nichts dazugelernt!;

- прямого імперативу, що ґрунтуються на бажанні мовця щоб адресат зробив щось, що за його уявленнями слід робити в типовій ситуації, частіше пов’язана з бажанням взяти ситуацію під контроль, аніж з відкритим проявом неприйняття та агресії: Schrei mich nicht so an! Raus! Um es klar zu machen, ich will nicht, dass du mit diesem Josef rumziehst! Komm jetzt oder kriegst du nicht zu essen!;

- негативного оцінювання, образи, висміювання: Ich weiß wie du lebst, weder kalt noch warm. Versuch deinen Speck am vorteilhaftesten anzukleiden. Alle Wege führen nach Rom, außer dem Mittelweg. Feigling, Angsthase! Traust dich nicht… Sei nicht wieder beleidigt! Das find ich ekelhaft. Wenn ich's mir heute überlegen würde, würde ich wahnsinnig, was du da gemacht hast. Das ist echt schlimm, du. Versager bist du! Das ist aber ungezogen von dir! Emanzipation? Dass ich nicht lache! Für dich ist alles zu spät! Du hast deine besten Jahre als unterbezahltes Dienstmädchen zugebracht.;

- погроз: Gleich kriegst du ein paar geknallt! Ich sag's dir, einmal bumst es. Wenn du nich aufhörst, da müssen wir eines Tages vor der Scheidung stehen. Eines Tages werde ich dir mit gleicher Münze zahlen.;

- вимоги відключення особистого компонента: Bleib doch sachlich. Werden wir jetzt nicht persönlich. Erst müssen die Sachfragen geklärt werden, dann kommen die Personalfragen.;

- виразного іронічного знущання, підкреслення незначущості особистості партнера та його дій: Du bist nichts. Leere Stelle. Wer wird mich davon abhalten, etwa du?;

- риторичної вимоги відповіді на запитання: Ist das alles, was du zu sagen hast? Siehst du etwa nicht, dass ich beschäftigt bin? Interessiert dich nicht, wo deine Tochter den ganzen Tag verbracht hat? Was tu ich eigentlich mein ganzes Leben lang? Andern den Dreck wegräumen, das ist mein Lebensinhalt?

- спроби обривання контакту iз співрозмовником, авторитарного припинення розмови: Vergiß es! Will ich auch gar nicht hören/wissen. Laß mich in Ruhe/Frieden. Zuch Leine! Hau ab! Verschwinde wie der Furz im Winde. Kannst du mir das mit einigen kurzen Worten sagen? Irgendwann reden wir darüber, aber nich jetzt. Red doch nie so'n Quatsch. Red doch nicht so'n Unsinn. Ich hab jetzt keine Zeit. Bin beschäftigt. Geschäft ist Geschäft. Das muss mal gesagt werden: was du mir da als sogenanntes Taschengeld spendierst, ist ein lächerlicher Klaks und sonst nichts. Punkt!;

- зірваного роздратування, пов’язана з внутрішнім фактором емоційного стану («Horst! Verflixt! Du willst dich doch bloß nicht mit ihm zusammen hinsetzen! Das hätte ich mir doch denken können! Mutter arbeitet den ganzen Tag hart und Vater ist arbeitslos und bringt noch nicht einmal die Zeit auf, sich um seine Kinder zu kümmern!»; «Du begreifst es einfach nicht! Dasselbe Gespräch führten wir vor einem halben Jahr! Du hast einfach nichts dazugelernt! Schluchz!!!»

- пріоритету власної думки, гіпертрофованої Я-теми, маркерами якої є атракція особових займенників 1-ї особи однини: Ich hab dich gemacht! Ich war immer für dich da! Ich bin in diesem Haus Mama und Papa, ich bin alles!;

Тут слід згадати той факт, що в сім'ї, на відміну від інших малих груп «експансія Я-теми не оцінюється як неввічлива, оскільки «по замовчанню» вважається, що всім членам сім'ї цікаві справи інших» [5]. Однак, це справедливо лише до певної міри. Коли «експансія Я-теми» переходить певну неофіційну, однак всім зрозумілу межу, визначену тими ж культурними стереотипами і внутрішньосімейними нормами, то неминуче виникає конфлікт чи принаймні комунікативна девіація, що супроводжується прихованою агресією в формі ігнорування, зміни теми тощо.

Слід зазначити комплексність функціонування конфронтативних тактик, які найчастіше супроводжують, підтримують та посилюють одна одну, створюючи елемент прагматичної атракції: Und wieso stinkst du wieder so doll nach Bier? Halt!-Stop!-lass mich raten: Du warst schon wieder in der Kneipe und hast das Haushaltsgeld draufgehauen. (вимога відповіді на запитання щодо очевидного + невислуховування/обривання співрозмовника + звинувачення).

Представлені тактики реалізуються характерними для конфронтативного МД дискурсивними процедурами:

– інформативами через розповідні реченнями (Deine Mutter hat uns da noch gefehlt. Du kümmerst nur um dein Äußere. Das ist deine Schuld. Das find ich gemein. Ich weiß nicht mehr, ob bei uns alles vorkommen ist.), висловлення з футуральною перспективою (Nichts wird wieder gut; Unsere Wege werden eines Tages scheiden.), ірреальні умовні речення (Wenn ich das von Anfang an hätte problematisieren müssen, wäre jetzt alles vielleicht ganz anders.);

- декларативами у формі розповідних окличних речень (Typisch Frau/Mann! Das ist doch doof! Das heiße ich dummes Benehmen!);

– рогативами у формі питально-заперечних речень та розділових питань з емотивною (а не інформативною) дискурсивною функцією (Darf ich fragen, was du unter „bescheiden“ verstehst? Ich kann es nicht glauben, du hast es deiner Mutter gsagt?);

– експресивами (Las mich bitte ausreden! Ich hab dich nicht unterbrochen, unterbrich mich bitte auch nicht! Ich war noch nicht am Ende! Das geht dich nicht an! Wie bitte: du willst dass ich schweige?! Feigling, Versager, ich bringe dich um!);

– директивами з іллокуцією наказу, вираженою простим наказовим (Vergiß es! Verschwinde! Nicht schreien!), розповідним (Das ist nich mehr normal, wie du aussiehst.) або складносурядним реченням (Irgendwann reden wir vielleicht darüber, aber nich jetzt, bin jetzt beschäftigt.)

– комісивами (Ich werde nichts tun; Ich verspreche nur dich zu hassen!)

В загальному аналіз конфронтативного дискурсу складніше ніж кооперативного, оскільки досвід повсякденної свідомості свідчить про «індивідуальність зла», визначення тактичного репертуару якого ускладнене необхідністю врахування фонової сімейної інформації та особистісних якостей комунікантів. Індивідуальність і характер комунікантів відіграє набагато більшу роль у випадку конфронтативної комунікації, ніж гармонійної консенсусної, оскільки саме від характеру залежить реакція співрозмовника на деструктивну поведінку іншого учасника інтеракції. Для конфронтативних тактик важливий гіперконтекст, оскільки більшість суперечок мають темпорально дистанційовані причини. Кооперативні тактики більш спонтанні й більш ситуативно аніж особистісно залежні.

Дихотомія стратегій кооперативного та конфронтаивного не є збалансованою. Стандартне ритуалізоване сімейне спілкування явно тяжіє до гармонії. В той же час, не будучи частотними, деструктивні тактики конфронтації досить ефективні, оскільки інколи єдина деструктивна акція чи реакція може зруйнувати весь простір відкритого сімейного спілкування.

Література:

1. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик. / Евгений Михайлович Верещагин, Виталий Григорьевич Костомаров// М.: Ин-т рус. яз. им. А.С.Пушкина, 1999. – 84 с.

2. Гришина Н.В. Психология конфликта / Наталия Владимировна Гришина. – СПб.: Питер, 2005. – 464 с.

3. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Т.А. ван Дейк; [пер. с англ. под ред. В.И. Герасимова]. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.

4. Диалектика текста / О.Н. Гордеева, О.В. Емельянова, Е.С. Петрова и др. / Под ред. А.И. Варшавской. – СПб.: Изд-во С.–Петерб. ун-та, 1999. – 328 с.

5. Занадворова А. «Речевое общение в малых социальных группах» (на примере семьи) // Современный русский язык. Социальная и функциональная дифференциация. Studia Philologica, Языки славянской культуры. – 2003. – 384 с.

6. Левкович В.П. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов / В.П. Левкович, О.Э. Зуськова // Психологический журнал, 1985. – № 3. – С. 126–137.

7. Солощук Л.В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі: дис. … доктора філол. наук: 10.02.04 / Солощук Людмила Василівна//. – К., 2009. – 469 с.

8. Чрдилели Т.В. Дискурсивный подход в изучении теории и практики делового общения./ Татьяна Васильевна Чрдилели// Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – №4 (19). – С. 296 – 304.

9. Briggs C. Disorderly Discourse: Narrative, Conflict and Inequality / C. Briggs. – Oxford: New York, 1996. – 296 p.

10. Bierwisch M. Dimensionadjective: Semantische Struktur und begriffliche Interpretation / M. Bierwisch, L. Zimmermann, E. Lang // ZPSK. – 1984. – Band 37. – № 4. – S. 58-69.

11. Hundsnurscher F. Dialoganalyse. Referate der 1. Arbeitstagung Münster. Tubingen, 1986.

12. Spiegel C. Streit: eine linguistische Untersuchung verbaler Interaktionen in alltäglichen Zusammenhängen. – Tübingen: Narr, 1995.