Филологические науки. Язык, речь, речевая коммуникация

К.ф.н. Микитюк І.М., Явна О.Б.

Чернівецький національний університет, Україна

Функціонування біблеїзмів у художньому тексті

Впродовж багатьох століть відбувався процес внутрішнього спілкування людини з текстом Біблії, книги, яка справила великий вплив на духовний та культурний розвиток народів, а також на становлення їх ментальності.

Останнім часом у сучасній лінгвістиці значна увага зосереджується на вивченні впливу Біблії та біблійної мови на культуру, мову та мовлення. Зростання інтересу до Святого Письма спостерігається на тлі зростання національної самосвідомості та переоцінки цінностей.

З різних позицій та під різними кутами зору біблеїзми розглядалися у працях таких науковців як Ю. М. Караулов, В. Г. Костомаров, Є. М. Вєрєщагін, М. М. Шанский, В. Г. Гак. Проте деякі аспекти цього питання залишилися недостатньо висвітленими. У зв’язку із цим особливої актуальності набуває вивчення особливостей функціонування біблеїзмів у художньому тексті.

За спостереженнями О. А. Земської, характерною рисою сучасного дискурсу є широке використання різного роду цитат та кліше [1, с. 23]. А оскільки Біблія відома мовцям як зосередження мудрих думок та моральних настанов, то досить часто для вираження своїх думок або ставлення до певних явищ та подій мовці звертаються саме до Біблії, яка нині стала одним із популярних джерел цитування.

Метою цієї статті є виявлення характерних рис актуалізації біблійних виразів у художньому тексті. Дослідження проведено на матеріалі романів Дена Брауна «Код да Вінчі» та «Ангели та Демони».

У сучасній науковій літературі біблеїзми кваліфікуються як слова, стійкі вирази та фрагменти тексту, що безпосередньо або опосередковано пов’язані з текстом Біблії, біблійними сюжетами, персонажами, фактами, та зафіксовані у лексикографічних джерелах.

У статті «Біблеїзми в нашому мовленні» Р. П. Зорівчак пропонує таке визначення біблеїзмів: «Біблеїзми — це окремі слова та фразеологізми (в широкому розумінні цього терміна, включно з прислів’ями та приказками), які, відірвавшись від біблійного тексту, широко вживаються в мовленні, побутовому та літературному» [2, с. 103].

Характерною рисою біблеїзмів є їх постійна відтворюваність, здатність залишатися у культурній пам’яті народу, а також пізнавальна, емоційна та духовна цінність для окремих особистостей та для національних спільнот.

Беручи за основу типологію біблеїзмів, розроблену О. Д. Солошенко [3, с. 132—136], розглянемо авторське вживання біблеїзмів у художньому тексті.

Власні назви у проаналізованих романах Д. Брауна представлені топонімами (Vatican City, St. Peter’s City) та антропонімами (Madonna, Eve, Mary Magdalene, David, Solomon, Jesus, Christ, St. Peter, Santa Ana, Virgin Mary, Mother Mary).

Серед біблійних понять і реалій зустрічаємо: devil, divinity, angel, divine, heavens, sin, halo, demon, angel, prayer, priest, apostle, crucifix.

Розглянемо слова і вирази, згруповані за біблійною тематикою. Сюди відносимо: слова і вирази, пов’язані з Богом (the Light of World, God’s Work, God’s City, divine rules, the work of God’s hand) та слова і вирази, пов’язані з життям Ісуса Христа (the cup of Christ, Baby Jesus, the son of God, the Holy Grail, the Last Supper, the Holy Vessel, the birth of Jesus Christ).

До назв богословських книг і заповідей відносимо такі лексеми: Bible, Bible’s Gospels, the Gnostic Gospels, Holy Scripture.

Серед назв різних місцевостей, володінь, жител, які вживаються у художньому тексті, нами зафіксовано такі: cathedrals, chapels, tabernacles, abbeys, monasteries, convent, parochial schools.

Наведемо приклади лексем, що позначають ритуали, пов’язані з церковною відправою: cross, prayer, reverence, Holy See, doing the Work of God, altar, Holy Scripture, Holy Communion.

Лексичні одиниці, утворені від біблеїзмів внаслідок екстралінгвістичних факторів, представлені у текстах: перифразами (The Holy One, the Son of God, the Light of World) та вигуковими фразами (Oh, my God! I hear you, God! O, devil! Oh, lame saint! I thought you loved God! He thinks he’s talking to God!).

Зустрічаємо у художніх текстах і фразеологічні одиниці: The Last Supper, Adam’s rib, original sin, the cup of Christ, misguided sheep, lives of asceticism, to fall to one’s knees; to purge one’s soul of sins; to dispel evil spirits.

Спостерігається також вживання біблійних цитат: We fear what we do not understand; Jesus’s message is one of peace, of nonviolence, of love; Those who threaten God with force will be met with force; Immovable and steadfast; God whispers in his ear; The heathens used a house of God to conceal their keystone.

Отже, Біблія виступає основним джерелом поповнення мови біблеїзмами. Основною функцією біблеїзмів вважаємо номінативну; крім того, при вживанні у художньому тексті біблеїзми здатні відображати позитивне або негативне ставлення мовців до певних понять.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні структурних та морфологічних характеристик біблеїзмів.

Література:

1. Земская Е. А. Цитация и виды ее трансформации в заголовках современных газет / Е. А. Земская // Поэтика. Стилистика. Язык и культура. — М., 1996. — С. 157—168.

2. Зорівчак Р. П. Біблеїзми в нашому мовленні / Р. П. Зорівчак // Кримська Свiтлиця, 2006. — № 38 — с. 103.

3. Солошенко О. Д. Про визначення і типологію біблеїзмів / О. Д. Солошенко // Іноземна філологія. Український науковий збірник. — 1999. — Вип. 111. — С. 132—137.