Емоційно-оцінний потенціал невербальних засобів Інтернет-комунікації

Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

Чичкань Г.С.

РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)

Емоційно-оцінний потенціал невербальних засобів Інтернет-комунікації

Сучасна людина постійно перебуває у „гігабайтному коловороті”. ХХІ століття – епоха глобальних комунікативних процесів. І найкращим каналом комунікації за швидкістю обміну та ступенем поширення є мережа Інтернет. Інтернет-комунікацію визначають як „особливе середовище, місце реалізації мови, її комунікативний потенціал, тенденції функціонування в специфічному лінгвокультурологічному середовищі” [2, с. 4]. Незважаючи на зростаючий дослідницький інтерес до комунікативного простору Всесвітньої павутини (М. Бергельсон, О. Галичкіна, Х. Кларк, Д. Крістал, І. Дісон, Л. Компанцева, С. Чемеркін, Р. Доукінс та ін.), деякі аспекти лишаються поза увагою науковців, зокрема невербальні засоби Інтернет-комунікації, схарактеризувати емоційно-оцінний потенціал яких є нашим завданням у цій статті.

На думку психологів, від невербальних сигналів (інтонація голосу, експресія обличчя, жести) залежить результат мовного спілкування, адже під час звичайного комунікативного процесу невербальна комунікація визначає 55 % результату [1, с. 63]. Однак сказане стосується усного мовлення. А Інтернет-комунікація зазвичай відбувається у текстовій формі, тож специфіка невербальності компенсується використанням різноманітних графічних знаків. Розгляньмо їх.

1. Використання так званого „капс” (від англ. „Caps Lock” – клавіша, функціональне призначення якої полягає у наборі тексту великими літерами). Фактично за допомогою цієї клавіші передається емфатичний наголос, який робить виділене за допомогою логічного наголосу слово або фразу емоційно насиченими [4, с. 387]. Однак в Інтернет-комунікації він зазнає модифікації, що виражається у написанні фрази, слова або його частини великими літерами: у такий спосіб компенсується специфіка тембру, емоційне навантаження (іронія, подив тощо) чи акцентується певна частина висловлювання, наприклад: Рекомендую всім подивитися! ВАМ СПОДОБАЄТЬСЯ!!!!!!!!!!! (http://www.kinanema.ru, 07.05.2011). В Інтернет-комунікації це трактується як підвищення голосу. Інший приклад: Але ж ви у реалі ОЙ! які Надкласні! ... Ой, вийти б з віртуалу, сісти у щось, і у Києві узяти участь у І З'їзді Читачів МБС льОлі! ... Слухайте, мила наша авторкО!, а коли він відбудеться? (http://reading.blox.ua/html, 27.01.2011). Тут застосування великих літер відбиває іронічне ставлення комуніканта до автора. Отже, „капс” є особливим інструментом вираження емоцій та почуттів.

2. Емоційний стан користувача в Інтернет-комунікації не завжди виражений прямо. У мовно-графічній площині вияв емоцій комуніканта відбувається через вживання ним пунктуаційних знаків (знак оклику, знак запитання) або експресивного синтаксису (три крапки). Безпосередні висловлення про емоційний стан іноді супроводжуються знаком оклику, причому як однократно: klasnuj i dyzhe cikavui cerial! (http://www.kinanema.ru, 20.12.2011), так і великою кількістю: ВАУ!!! Я й не знала!!!!! (http://dyvensvit.org/board, 24.01.2011). Емоції комунікантів виражаються також за допомогою питальних речень. З цією метою найчастіше використовують експресивну функцію знаків пунктуації „?!”: Знаєте, скільки, льОлю, „нормальних мужиків” Вас читає?! (http://reading.blox.ua/html, 27.01.2011). А багаторазове написання знаку питання акцентує увагу на запитанні, яке потребує негайної відповіді, наприклад: серіал дуже класний! дивіться, не пожалкуєте! мене цікавить коли з’являться тут друга половина серій 5 сезону??? (http://www.kinanema.ru, 11.07.2011).

Емотивним знаком, який активно використовують в Інтернет-комунікації, є три крапки. Це можна пояснити потребою привернути до себе увагу, оскільки функцією цього пунктуаційного знака є „рівноцінність просодичних рис (головним чином призупинка голосу чи перерваність висловлення), зумовлених емоційними поглядами” [5]. Наприклад: класний фільм шкода що продовженя більше не буде ... (http://www.kinanema.ru, 20.11.2011); о щасливі разом...то торба... (22.02.2008, http://fantom2.org.ua). Вживання трьох крапок має також негативну емоційну мотивацію: це буде повний провал фільму... (http://uaclub.org, 06.01.2009).

Отже, емоційний компонент в Інтернет-комунікації часто виражений за допомогою знаків пунктуації, що підсилюють репліку (коментар) комуніканта.

3. Оцінний компонент в Інтернет-комунікації має своє числове вираження. Найчастіше для схвалення використовують графічні символи +1, +100, +100500. Наприклад: Алекс +1. Клас))) (http://uaclub.org, 21.05.2009). На різних серверах існує своя шкала оцінювання. Найбільш поширеним і найвищим балом є +100500. Через свою популярність у коментарях ця числова одиниця ознаменувала появу однойменного проекту у Всесвітній павутині.

4. Сфера Інтернет-комунікації розширює можливості для функціонування різних семіотичних систем у цілісному просторі текстового сегменту. Емотивні знаки „беруть участь в організації семантичної структури тексту, забезпечуючи його експресивність і прагматичну заданість” [5], оскільки, є необхідними для адекватної передачі емоційної частини повідомлення. В Інтернет-комунікації втрачається інтонація, міміка та жести, тому роль „компенсаторних механізмів, які зумовлюють розуміння та економію зусиль адресата” [5], виконують „смайлики” (емотикони). Термінопоняття утворене від англійського слова „smile” – „усмішка”, тому що найпоширенішим смайлом є :-) [1, с. 343]. Емотикон складається з різних символів, у тому числі й службових.

За своїм зовнішнім виглядом емотикони бувають двох видів:

1) знакові, складені зі знаків пунктуації, букв і цифр, які можна знайти на клавіатурі комп’ютера. Так, двокрапка позначає очі, а права дужка – рот. Наприклад: :-) посмішка, радість; :-( печаль, смуток;

2) графічні, у вигляді маленької картинки-ікони.

Існують різні види „смайликів”, які відбивають різноманітні відтінки переживань. Т. Кондратюк подає таку класифікацію: ;=) – Грайливо: Клас! Чекаємо;=) (http://brasilia.blox.ua/html, 11.10.2011); :=] – Тупа усмішка. Трошки йолоп: 2 liOlia Продовжимо! ) Тоді, ви, Льоля, є... – щомісячний літорґазм блогосфери!!! :=] (http://reading.blox.ua/html, 21.06.2011); ;=* – поцілунок: 2 лагіднеsun ;=* (http://reading.blox.ua/html, 21.05.2011); :D – Га-га-га-га-га! – :D wikare, Вам (як каже один мій знайомий) ще сапати й сапати до заморочок героїв Маркеса :)))) (http://reading.blox.ua/html, 16.05.2011); :=ь – показує язик: O.K.) Fine)) Thanxxx:=ь (http://nosexcity.blox.ua, 02.02.2012); ;0 – велике здивування: ;0)))))) мерсі! (http://nosexcity.blox.ua, 26.01.2012); %) – очі матом: За спокусливий, збудчуючий та пристрасний секс з оргазмом (для обох), ура! %) (http://nosexcity.blox.ua, 16.11.2012).

На сьогодні у чатах, блогах та на форумах виробилась нова концепція використання емотиконів. Найпопулярніші варіанти текстових смайликів автоматично перетворюються на графічні. Крім того, форуми й чати створюють свій Юнікод для зручності користувача: або нові форми вже відомих емотиконів, або абсолютно нові емотикони. – графічна форма знакового смайлика :D (наприклад: а то думаю що за чудо природи)))) (http://forenter.com/frog/index, 29.07.2011). Таким чином, використання графічних емотиконів більш поширене, ніж текстових. Так, смайлики, що позначалися раніше текстовими знаками, стали виражатися графічно – піктограмами і набули додаткових форм вираження емоцій та систему категоріальності.

Із розвитком технологічного прогресу створюються нові системи піктограм, що дозволяють розширити палітру емотивних станів та почуттів в Інтернет-комунікації. Так, в Юнікоді особливе місце посіла система „Emoji”, яка включає такі емоції, як „Посмішка з рогами”, „Поцілунок кішки із закритими очима”, Facepalm (Фейспалм, Лицерука, Чолом в долонь) – жест прикладання до обличчя долоні як знак повного розпачу. Назва походить від англійських слів face (лице) і palm (долоня), тому в Інтернет-комунікації має вигляд жеста знакового: _\\; графічного: ; картинки або кадру з фільму із зображенням людей в позі фейспалму [6]. Створення й перенесення в Юнікод такого емотикона-смайлика не тільки дозволить зекономити на знаках у смс, а й порушити мовний бар’єр, що заважає народам зрозуміти цей англіцизм.

Найчастіше смайлики ставлять наприкінці повідомлення, що допомагає сприймати текст, підказуючи комуніканту, що автор хоче підкреслити або якої емоційної виразності надати своєму повідомленню та вказати на спрямування емоцій, що супроводжують текст (коментар).

Отже, текстові та графічні зображення відбивають емоції, які відчуває користувач і дозволяють компенсувати недолік емоційної насиченості Інтернет-комунікації, що передається невербально (міміка, жести, інтоніція).

Література:

1. Виноградова Т. Ю. Специфика общения в Интернете (Русская и сопоставительная филология: Лингвокультурологический аспект) / Т.Ю. Виноградова. – Казань, 2004. – С. 63-67. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics1/vinogradova_t-04.htm

2. Компанцева Л. Ф. Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти: автореф. дис. на здобуття ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.02 „Російська мова” / Л. Ф. Компанцева. – К., 2007. – 36 с.

3. Словник сучасного українського сленгу / [упорядник Кондратюк Т. М. ]. – Харків: Фоліо, 2006. – 350 с.

4. Українська мова: енциклопедія / [редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), Зяблик М. П. та ін.]. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во „Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана, 2004. – 832 с.

5. Філіп Г. Емоційність мовця в “листах до редакції” на прикладі жіночої преси / Г. Філіп // Стиль і текст. – Вип. 7. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1958

6. Chris A. Выпущен стандарт Unicode 6, более 2000 дополнительных символов / А. Chris. [Електроний ресурс] . – Режим доступу: http://www.unicode.org/charts/PDF/Unicode-6.0/U60-1F600.pdf