Куглер В.І., Кондратьєв В.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.Туган-Барановського

Проблема корупції у вищих навчальних закладах

Корупція є однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності. Корумповані відносини все більше витісняють правові, із аномалії поступово перетворюються у норму поведінки. Незважаючи на чималу увагу з боку законодавчих та виконавчих органів, корупція в усіх своїх проявах надалі залишається не здоланою.

У статті розглянуто сутність корупції, причини її існування у ВНЗ, запропоновано шляхи нівелювання корупційних зв’язків, шляхом наведення прикладів досвіду боротьби з корупцією європейських країн. Тому буде доречним проаналізувати явище саме в аспекті корупційних дій викладачів.

Метою дослідження є розробка пропозицій щодо нівелювання корупції у сфері освіти.

Під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, направлена на протиправне використання даних їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. В останні роки в Україні у сфері протидії корупції зроблено досить багато: прийнято низку законодавчих актів антикорупційного спрямування, схвалено Концепцію боротьби з корупцією, розроблено антикорупційну програму, на політичному рівні проголошено курс на посилення протидії хабарництву, запроваджено систематичне проведення організаційних заходів за участю правоохоронних органів тощо. Одночасно рівень наукових досліджень не відповідає потребам антикорупційної діяльності, що підтверджує актуальність роботи.

Основними причинами розповсюдженості корупційних явищ у ВНЗ є: загальносуспільний рівень, спричинений економічними, правовими, організаційно-управлінськими та соціально-психологічними чинниками; менталітет українців; формальна необхідність диплому при працевлаштуванні; низька цінність саморозвитку; низька ринкова вартість праці викладачів тощо.

Головним чинником виникнення корупції в вищих навчальних закладах, першочергово, виступають лінощі самих студентів, їхнє небажання вчитись. Чимало студентів вважають корупцію нормою сучасного життя, так би мовити, благом, що полегшує тягар навчання. Їм легше купити оцінку, аніж підготувати матеріал до заняття чи іспиту. Крім того слід казати про незацікавленість студентів у вивченні непрофільних предметів.

Іншим мотивом вступу у корупційні відносини є поведінка викладачів, які не звертають уваги на знання. Ними рухає або, дійсно, меркантильні погляди, або неприязнь до конкретного студента. В обох випадках більшість студентів, зіткнувшись із проблемою, зволіє краще віддати гроші, замість того, щоб відстоювати свої права з офіційною заявою у міліції.

В руслі сучасного розвитку корупції в вищих навчальних закладах основна проблема полягає в не усвідомленні студентами норми, за якої несуть відповідальність не лише ті, хто отримує чи вимагає хабара, а й ті, хто його пропонує. Якщо Ви зіткнулися з хабарництвом необхідно звернутися з офіційною заявою до міліції чи, принаймні, поскаржитися вищому керівництву вищого навчального закладу.

Багато європейських країн стикаються з корупцією в освітній сфері. Зазвичай, це пряме вимагання грошей або те, що у нас називається «відкатами» за послуги – кейтеринг, замовлення майна тощо, одночасно, українська проблема – корупція на іспитах – аналогів в світі не має. Це пов’язано з тим, що у розвинених країнах службовець, який бере хабар, будь це викладач або, наприклад, поліцейський, ризикує втратити не стільки місце роботи, скільки високі соціальні гарантії у разі втрати працездатності або виходу на пенсію.

В Україні також розповсюджено явище, коли працівник, помічений у корупційних відносинах звільняється, але через деякий час поновлює свою професійну діяльність в рамках іншого закладу, підприємства, відділу тощо. Для протидії такій тенденції згідно з Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції» складається єдиний реєстр осіб, притягнутих до відповідальності за отримання чи давання хабара. Однак, було б доцільним і додаткове підсилення відповідальності осіб, занесених до реєстру. Наприклад, підкупленого викладача потрібно позбавляти права викладання довічно.

На рівні інституту освіти доречно фінансування кожного окремого року навчання залежно від успішності студента, аж до виключення з ВНЗ у разі вчасного невиконання студентом плану навчання; запровадження зовнішнього оцінювання з основних предметів (шляхом комп’ютерного тестування, екзаменування у присутності представника навчального відділу ВНЗ); запровадження технологій виявлення плагіату.

Мінімізація участі у корупційних практиках викладачів може бути забезпечена шляхом покращенням оплати їхньої праці; підсиленням засобів стримування через створення системи внутрiшнiх розслiдувань; принциповою позицією університетських адміністрацій.

В США, Великобританії карають не тільки людей, але і компанії, організації, представники яких дають хабарі. Така практика актуальна і для освіти, адже підвищить ефективність контролю з боку керівництва задля недопущення корупційних правопорушень.

Зрозуміло, публікації, на зразок цієї, не змінить глобально ставлення українського студентського суспільства до даної проблеми, але я сподіваюсь, що окремі студенти замисляться над своєю роллю у нівелюванні корупції, як явища і запровадження наведених шляхів подолання корупції у сфері освіти змінить ситуацію сьогодення.

Література:

1. Кримінальний Кодекс України http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

2. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 р