ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ/ 12.Автоматизированные системы управления на производстве

Жураковський Я.Ю., Вілкова А.Ю.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна

Схема автоматизації технологічного процесу відокремлення ізобутану від н-бутану

Процеси ректифікації, взагалі, і багатокомпонентних сумішей і розчинів, зокрема, є складними технологічними об'єктами керування. Здійснити якісний процес ректифікації без систем автоматичного керування і контролю практично неможливо. З дистилятів прямої гонки і крекінгу нафти виділяють індивідуальні вуглеводні або ж фракції з вузькими границями температур википання, придатні для дальшої хімічної переробки [1]. Тобто, нафтові дистиляти — це рідкі речовини (бензинові, гасові, солярові, масляні і мазут ), одержані при фракційній перегонці [2].

Актуальною проблемою вивчення автоматизації процесу відокремлення ізобутану від н-бутану є недостатня кількість інформації щодо автоматизації цього процесу.

Метою дослідження є підвищення ефективності, екологічності, безпеки технологічного процесу, а також зменшення енерговитрат. Це досягається за рахунок введення сучасних методів та засобів автоматизації у схему. Отже, пропонується розробити схему автоматизації, базуючись на даних про технологічний процес і типових рішеннях з автоматизації.

Контролю і регулюванню підлягають наступні параметри:

· температура на вході в ректифікаційну колону;

· температура на виході з дефлегматора;

· рівень у ректифікаційній колоні;

· витрата ізобутану на виході з сепаратора;

· витрата перегрітого пару на вході в кип’ятильник;

· витрата н-бутану на виході з установки [3].

Також схема включає в себе сигналізацію та аварійний захист температури у ректифікаційній колоні та в дефлегматорі.

На рис.1 наведено функціональну схему автоматизації відокремлення ізобутану від н-бутану.

Рис.1. Функціональна схема автоматизації відокремлення ізобутану від н-бутану: 1— ректифікаційна колона, 2—дефлегматор, 3 — кип’ятильник,

4 — сепаратор

Контури 1 та 3 контролюють температуру на вході в ректифікаційну колону та температуру на виході з дефлегматора відповідно.

Контур 2 контролює рівень у ректифікаційній колоні.

Контури 4, 5 та 6 контролюють витрату ізобутану на виході з сепаратора, витрату перегрітого пару на вході в кип’ятильник і витрату н-Бутану на виході з установки відповідно.

Сигналізація спрацьовує при досягненні максимального чи мінімального значення контрольованого параметра.

Висновки.

У даній роботі була розглянута система автоматизації технологічного процесу відокремлення ізобутану від н-бутану, яка має підвищити продуктивність та покращити якість процесу. Для подальшої реалізації автоматизованої системи необхідно на основі запропонованої схеми автоматизації розробити детальні принципові та комутаційні схеми.

Література

1. Судак М. М. Нафта і пальні гази в сучасному світі [Текст]. – М. Надра, 1984.

2. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

3. Юкельсон И.И. Технология основного органического синтеза [Текст]. – М.: “Химия”, 1968 г. – 848 с.

4. Лукінюк М.В. Технологічні вимірювання та прилади: Навч. посіб. для курс. Проектування [Текст]. – К.: «Поліпарнас», 2002. – 257 с.

5. ДСТУ Б А.2.4-16:2008. СПДБ. Автоматизація технологічних процесів. Зображення умовні приладів і засобів автоматизації в схемах [Текст].— Чинний від 27.06. 2008.— К.: Держстандарт України