Бурденюк І.П., Бендас В.В., Патратій В.К.

Буковнський державний медичний університет, м.Чернівці

ЕЛЕМЕНТИ ІНОВАЦІЙНИХ МЕТОДИК ПРИ ПРОВЕДЕННІ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Впродовж останніх десяти років в світі спостерігається бурхливий розвиток клінічної мікробіологічної діагностики, зумовлений загальними тенденціями в галузі охорони здоров’я, розвитком біотехнологій, доказової медицини, та науково-технічним прогресом. Лабораторна медицина – є однією з найважливіших складових системи охорони здоров’я, яка забезпечує надання діагностичної допомоги пацієнтам при оцінці стану здоров’я, діагностиці захворювань, моніторингу за результатами лікування, подальшому прогнозі перебігу хвороби.

Мікробіологічний метод діагностики являється одним із методів доказової медицини. Як у санітарній так і в клінічній мікробіології, бактеріологічний метод є найбільш достовірним та пріоритетним для діагностики багатьох інфекційних захворювань, і основним для контролю за ефективністю лікування. Від правильного його виконання залежить визначення етіологічного чинника, що викликав захворювання. Цей метод дозволяє нам виявити як патогенні, так і умовно-патогенні мікроорганізми в біологічних рідинах, у зовнішньому середовищі, на шкірі та слизових оболонках. Бактеріологічна діагностика необхідна не тільки для уточнення діагнозу, але й для вибору методу лікування, для визначення чутливості мікрофлори до різних груп антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів. Важливість цього методу пояснюється тим, що в багатьох випадках лікарі мають справу з мікробіологічними асоціяціями, тоді необхідно встановити роль кожного з мікробів у виникненні захворювання. Сучасний лікар потребує від лабораторії не лише термінового та конкретного результату бактерілогічного аналізу щодо виду мікроорганізму, але й потребує обов’язкового визначення чутливості причинних мікроорганізмів до дії антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів.

Однак, серйозним недоліком бактеріологічного методу є те, що остаточний результат ми отримуємо через 5-7 ато і більше днів, виникають труднощі під час транспортування матеріалу мікроорганізмів у життєздатному стані, існує вибагливість мікроорганізмів до живильних середовищ, великі матеріальні витрати на них, неможливість створення максимальної концентрації мікроорганізмів в одиниці об'єму. Відомо, що нераціональне використання антимікробних препараів викликає не лише дисоціацію мікроорганізмів але й трансформацію їх у L-форми. Застосування бактеріологічного методу діагностики потребує постійного вдосконалення. І в подібних випадках необхідно створити максимальну концентрацію мікроорганізмів у одиниці об'єму досліджуваного матеріалу для подальшого посіву на живильні середовища.

З метою оптимізації бактеріологічного методу діагностики запропоновано спосіб концентрації мікроорганізмів з досліджуваного матеріалу на поверхні напівпроникливої мембрани під впливом електростатичного поля.

Мета методу полягає в отриманні максимальної концентрації мікроорганізмів у мінімальному об’ємі досліджуваного матеріалу перед його посівом на тверді або рідкі живильні середовища.

Суть методу полягає в тому, що досліджувальний матеріал, при необхідності гомогенізується у стерильній дистильованій воді з загальним об'ємом 100 мл. Отриманий гомогенат (суспензію) вносять у стерильну робочу камеру пристрою, яка відокремлена від нейтральної камери напівпроникливою мембраною. На полюсах камер розміщені дископодібні стійкі до дії кислот і лугів електроди. Електростатичне поле з різницею потенціалів 12-24 В змушує негативно заражені мікроорганізми, при їх наявності в гомогенаті, дрейфувати в анодному напрямку, зупиняючись на відповідній поверхні напівпроникливої мембрани. Під дією електростатичного поля впродовж 15-20 хвилин на поверхні мембрани концентруються до 80-90% мікроорганізмів, що знаходились в об'ємі гомогенату робочої камери. Після відключення пристрою від джерел живлення і видалення рідини із обох камер у дезінфікуючий розчин, мембрана виймається. Концентровані на ній мікроорганізми відмивають у невеликих об'ємах рідких живильних середовищ, або ж безпосередньо наносять на поверхню відповідних живильних середовищ на чашках Петрі «бактерійним» шаром зверху. Посіви термостатують, отримані чисті культури ідентифікують, визначають міру їх чутливості до дій антимікробних препаратів. Після проведеного електродіалізу мембрану можна занурити в рідкі живильні середовища збагачення для накопичення більшої кількості біомаси. На другий день накопичені культури мікроскопують і проводять подальшу ідентифікацію за класичною методикою.

Висновок. На відміну від методу флотації, в основному ліпофільних мікроорганізмів, та суперцентрифугування, що потребує швидкісних центрифуг, запропонований спосіб дає можливість концентрувати мікроорганізми різних видів на поверхні мембрани. Запропонований спосіб накопичення мікроорганізмів на поверхні напівпроникливої мембрани з подальшим виділенням чистих культур, ідентифікацією мікроорганізмів та визначенням їх чутливості до антимікробних препаратів, оптимізує бактеріологічний метод діагностики, підвищує чутливість та результативність його, скорочує час дослідження та значно економить живильні середовища.