Біологічні науки/7.Зоологія

Грабовська С.Л.

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Хижі кліщі зелених насаджень мегаполісу

На сучасному етапі розвитку техносфери людина постійно намагається якомога більше полегшити власне життя, тому питання вивчення міських біоценозів потребує постійного дослідження. Одним із шляхів поліпшення міського середовища є озеленення. Вся різноманітність флори може бути збережено тільки в разі підтримання природних умов середовища існування та механізму захисту. Одним із чинників довговічності рослин є рослиноїдні кліщі, їх кількість залежить від видового різноманіття та кількості хижих кліщів – фітосеїд, що дозволяє підтримувати чисельність шкідників на низькому рівні, незагрозливому для рослин, тим самих зумовлюючи біологічну рівновагу в ценозі.

Кліщі-фітосеїди (Parasitiformes, Phytoseiidae) відомі, як природні хижаки рослиноїдних кліщів і дрібних комах. Ряд видів цих членистоногих успішно використовується у сільськогосподарському виробництві, а саме, в системах біологічного та інтегрованого захисту рослин у закритому та відкритому ґрунті. Дослідження, присвячені зазначеному питанню, знайшли широке висвітлення у закордонних і вітчизняних публікаціях (Caccia et al., 1985) [26]; (Congdon, 1985) [29]; (Акимов, Колодочка, 1991) [1].

. На жаль, незважаючи на велику роль хижаків на рослинах в місті, публікацій щодо фітосеїд в урбанізованому середовищі дуже мало. Проте дещо можна з`ясувати, аналізуючи дані небагаточисельних публікацій, які торкаються складу регіональних природних фаун і в цілому не присв`ячені темі, що розглядається. Іноді з них можливо отримати необхідні дані для створення уяви про видовий склад фітосеїд в містах.

Наприклад, з 34 видів фітосейїд, які в цілому трапляються на деревах и чагарниках в Азербайджані [2], в м. Баку було виявлено такі види: Kampimodromus aberrans, Euseius finlandicus, Paraseiulus soleiger та інші (всього 9).

Комплексне дослідження фітосеїд Прибалтики (Литви, Латвії та Естонії) показало, що з 34 видів фітосеїд фауни Прибалтики у 34 містах, переважно невеликих, цих трьох прибалтійських країн трапляється 19 видів [3]. Згідно цих даних, просліджується домінування в комплексі фітосеїд на міських рослинах у прибалтійських країнах виду E. finandicus. Найбільш поширеними (ІВТ, індекс відносного трапляння перевищує 10%) виявились види Euseius finlandicus (ІВТ=75,76%), Dubininellus salicis (ІВТ=21,21%), Neoseiulus subsolidus (ІВТ=18,18%), які складають основне ядро. Види Typhlodromus tiliae, Amblydromella rhenana та Amblyseius cucumeris є видами-субдомінантами. Інші 13 видів фітосеїд траплялись спорадично.

Вивчення хижих кліщів–фітосеїд на деревах у посадках вздовж вулиць, у парках, скверах, садибах, приватних садах в Угорщині та Хорватії виявило присутність на 84 видах деревних рослин 29 видів цих членистоногих. З них види E. finlandicus і K. aberrans траплялись найчастіше [9].

Дослідження, що були проведені в Берліні (Німеччина), показали [6], що на міських рослинах присутні численні корисні організми. Серед них були виявлені хижі кліщі T. aceri, K. aberrans, проте їх наявність залежала від конкретних умов середовища. Так, хижі кліщі були присутні на рослинах по всім територіям міста, що були досліджені, але на деревах великих вулиць фітосеїд було менш за все. При цьому павутинні кліщі Tetranychus urticae та Eotetranychus tiliarium пошкоджували листя на липі Tilia sp. на великих вулицях сильніше, ніж на тих деревах липи, що ростуть на невеликих вулицях або в парках.

Крім того, присутність хижих кліщів на рослинах в Берлині залежить від кліматичних умов року, тому чисельність їх популяцій вища в роки із зниженими температурами и більш дощові. В цьому випадку вони були здатні регулювати чисельність павутинних кліщів на всіх площах, що зайняті під посадки дерев. Результати показали, що багато з хижаків присутні на міських територіях і що локальна архітектура впливає на чисельність їх популяцій та активність. Автори цитованої роботи вважають за необхідне продовження дослідження, щоб зрозуміти, яким чином слід оптимізувати ландшафт і догляд за рослинами для поліпшення умов існування корисних організмів.

Виконані раніше наші попередні дослідження [4], які були спрямовані на з`ясування стану видової різноманітності хижих кліщів-фітосеїд на плодових породах у міських та приміських насадженнях міста Києва, включаючи рослини у приватному секторі, дозволили встановити, що в умовах Києва на плодових породах було виявлено 9 видів фитосеїд з 8 родів. Майже на всіх досліджених видах плодових рослин найбільшої чисельності досягав E. finlandicus, який звичайно домінує серед фитосеїд у Лісостепу України [5]. Другим по чисельності був K. aberrans.

Отже, як ми бачимо у поле зору фахівців майже не попадають процеси з хижими кліщами, що відбуваються при посиленні урбанізації в міських рослинних насадженнях. Нестача таких даних безсумнівно гальмує розширення знань про цю групу хижих кліщів, що заселюють рослини в антропогенно змінених умовах їх існування та є регулюючим фактором, який суттєво стримує зростання чисельності шкодочинних рослиноїдних видів кліщів та дрібних комах.

Література

1. Aкимов И. А. Хищные клещи в закрытом грунте / И. А. Aкимов, Л. А. Колодочка. – К. : Наукова думка, 1991. – 144 с.

2. Аббасова Э.Д. Фитосейидные клещи (Parasitiformes: Phytoseiidae) Азербайджана: Автореф. … канд. биол. наук. Баку. 1972. — 34 с.

3. Кузнецов Н.Н., Петров В.М. Хищные клещи Прибалтики (Parasitiformes: Phytoseiidae, Acariformes: Prostigmata). — Рига: Зинатне, 1984. — 144 с.

4. Колодочка Л.О., Васильєва Г.М. Хижі кліщі–фітосеїди на плодових рослинах м. Києва // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини. Матеріали міжнародної конференції, Київ, грудень 1995. — Київ: Вид. Націон. екоцентру України. — 1996. — С. 191–193.

5. Колодочка Л.А. Руководство по определению растениеобитающих клещей-фитосейид. — К.: Наук. думка, 1978. — 78 с.

6. Balder, H., Jäckel, B. and Pradel, B. Investigations on the existence of beneficial organisms on urban trees in Berlin // Acta Hort. (ISHS). — 1999. — 496:189-196.

7. Caccia R. Introduction d'une souche de Amblyseius andersoni Chant (Acari, Phytoseiidae) resistant a Fazinphos, dans la lutte contre les acariens phytophages en viticulture / R. Caccia, M. Baillod, E. Guignard, S. Kreiter // Rev. Suisse viticult, arboricult. et horticult. – 1985. – 17, № 5. – P. 285–290.

8. Congdon B. D. Biosystematics of Euseius on California citrus and avocado with the description of a new species (Acari: Phytoseiidae) / B. D. Congdon, J. A. McMurtry // Int. J. Acarol. – 1985. – № 11 – Р. 23–30.

9. Ripka, G. 1998. New data to the knowledge on the phytoseiid fauna in Hungar(Acari: Mesostigmata). Acta Phytopathologica et Entomologica Hungarica 33: 3-4, 395-405.