Магістр: Козодой А.О.

Керівник: Ольшевський Л.Б., к.е.н., доц.

ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА РІВНЕМ БЕЗПЕКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Фінансова стійкість підприємства – це більш узагальнена характеристика фінансового стану підприємства, яка певною мірою включає показники ліквідності та платоспроможності.

Під фінансовою стійкістю розуміють такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх структуру та рівень маневровості, за якого забезпечується фінансова незалежність та розвиток на основі зростання прибутку, капіталу за умови допустимого рівня ризику.

На стійкість впливають різні фактори: становище підприємства на товарному ринку; його потенціал у діловому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських і фінансових операцій [1].

Такий вплив факторів підрозділяє стійкість по видах:

1. Внутрішня стійкість – це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі її досягнення лежить принцип активного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів. Внутрішня стійкість є найбільш характерною для ринкової економіки.

2. Зовнішня стійкість підприємства досягається керуванням ззовні. Вона обумовлена стабільністю економічного середовища, у рамках якої здійснює свою діяльність організація. Ця стійкість досягається відповідною системою керування ринковою економікою в масштабах усієї країни.

3. “Успадкована” стійкість є результатом наявності певного запасу міцності підприємства, що захищає його від випадків і різких змін зовнішніх факторів.

4. Загальна стійкість підприємства – це такий рух грошових потоків, що забезпечує постійне перевищення доходів над витратами [3].

Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами організації і шляхом їхнього ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції. Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів.

Узагалі ж, усі відносні показники фінансової стійкості можна розділити на чотири групи.

Розглянемо методики розрахунку даних показників:

1.Коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт заборгованості, співвідношення позикових і власних засобів, важеля) – це відношення позикових коштів до власних коштів. Він показує, скільки позикових коштів підприємство залучило на гривню власних.

2.Коефіцієнт боргу (індекс фінансової напруженості) – це відношення позикових коштів до валюти балансу. Нормативне значення коефіцієнта притягнутого капіталу повинне бути менше або дорівнювати 0,4.

3.Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – це відношення власних коштів до валюти балансу підприємства. По цьому показнику судять, наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу. Коефіцієнт автономії є найбільш загальним показником фінансової стійкості підприємства.

4.Коефіцієнт фінансової стійкості – це відношення підсумку власних і довгострокових позикових коштів до валюти балансу підприємства (довгострокові позики правомірно приєднуються до власного капіталу, тому що за режимом їхнього використання вони схожі). Оптимальне значення цього показника складає 0,8-0,9.

5.Коефіцієнт маневреності власних джерел – це відношення його власних оборотних коштів до суми джерел власних коштів. Коефіцієнт маневреності власних джерел, показує величину власних оборотних коштів, що приходяться на 1 грн. власного капіталу.

6.Коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними джерелами – це відношення власних оборотних коштів до оборотних активів. Він показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних джерел і не мають потребу в залученні позикових: Нормативне значення даного коефіцієнта: нижня границя – 0,1.

Розрахунок показників фінансової стійкості дає менеджеру частину інформації, необхідної для ухвалення рішення про доцільність залучення додаткових позикових коштів. Поряд з цим менеджеру важливо знати, як компанія може зростати без залучення джерел фінансування [2].

У кінцевому результаті аналіз фінансового положення підприємства повинний дати керівництву підприємства картину його дійсного стану, а особам, що безпосередньо не працюють на даному підприємстві, але зацікавленим у його фінансовому стані – відомості, необхідні для неупередженого судження, наприклад, про раціональність використання вкладених у підприємство додаткових інвестиціях.

Список використанної літератури:

1.Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. – М., 2001. – 220 с.

2.Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Харків, фактор, 2002. – 144 с.

3.Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалова В.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2003. – 256 с.