Економічні науки//

Горда Ю.Ю., Кеверо Л.Ю.

Науковий керівник: Збродська О.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах інвестиції виступають важливим елементом розвитку як національної економіки, так і економіки в цілому. Залучення інвестицій забезпечує науково-технологічний прогрес, стрімке економічне зростання, збільшення показників господарської діяльності країни, регіону, підприємства тощо. Хоча в Україні з кожним роком відбувається приріст інвестицій, але за свідченнями багатьох вітчизняних економістів інвестиційна привабливість України у світі є досить низькою. Урядом активно вживаються заходи для збільшення надходжень інвестицій із-за кордону шляхом формування сприятливого інвестиційного клімату всередині країни та підвищення інвестиційної привабливості України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у висвітлення теоретичних та прикладних аспектів інвестиційної привабливості зробили такі зарубіжні вчені як Г. Александер, Є. Брігхем, Дж. К. Ван Хорн, Г. Марковиць, Д. Норкотш, Д. Пен, Б. Райзберг, П. Хавранек, Е. Хелферт, У. Шарп, В. Шеремет та інші. Комплекс зазначених питань знайшов відображення й у дослідженнях таких вітчизняних учених як В. Александрова, Д. Богиня, В.Геєць, М. Герасимчук, М. Долішній, Б. Кваснюк, Б. Кліяненко, І. Лукінов, В. Мікловда, І. Продіус, О. Рябченко, I. Сазонець, Л. Тимошенко, М. Чумаченко, Г. Фролова, О. Гаврилюк, Н. Зюкова, Т. Долінська, Д. Максимів та інших [2, 22].

Метою статті є аналіз сучасного стану інвестиційної привабливості України та виявлення основних причин стримування даного процесу.

Виклад основного матеріалу. Характеризуючи сучасний стан інвестицій в Україні, можна зазначити, що на даний момент наша держава не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості.

Дана проблема безпосередньо пов’язана із залученням джерел фінансування.

Таблиця 1

Капітальні інвестиції за джерелами фінансування за січень - червень 2012 року [8].

	Освоєно (використано)
	У фактичних цінах, млн. грн.	У % до загального обсягу
Усього	112221,3	100,0
У т.ч. за рахунок
Коштів державного бюджету	5066,1	4,5
Коштів місцевих бюджетів	2096,4	1,9
Власних коштів підприємств	68913,7	61,4
Кредитів банків та інших позик	19588,6	17,5
Коштів населення на індивідуальне житлове будівництво	9173,6	8,2
Інших джерел фінансування	7382,9	6,5

Виходячи із даної таблиці, варто зазначити. що надто мала частка фінансування припадає з коштів державного бюджету, і становить лише 4,5%, та місцевого бюджету 1,9%. Дана проблема пояснюється його дефіцитом.

За версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн [4, 31].

Журнал "Newswek" провів дослідження інвестиційної привабливості 100 країн світу. Для визначення рейтингу використовується специфічна методологія оцінювання за 5 категоріями: освіта, медична система, якість життя, динамізм економіки і політичне середовище. У цій категорії Україна посіла лише 66 місце, поступившись навіть Казахстану, Білорусії, Азербайджану та ін. [5, 48].

Такі країни як Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Велика Британія, Швеція, Віргінські Острови, США, Італія, Швейцарія та Польща вкладають в Україну основні суми інвестиційного капіталу. Згідно даних, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал), направлених в Україну, на 1 липня 2012 року становив 52,427 млрд дол., що на 4,7% більше порівняно з обсягами інвестицій на початок 2012 року, і з розрахунку на одного українця становить 1115,6 дол. Інвестиції надходили зі 128 країн світу[8].

Досить малими темпами зростають інвестиції таких економічно розвинених держав як Велика Британія, Німеччина та Франція. Причиною цього є значні ризики втрати капіталу у зв'язку з економічною та політичною нестабільністю України в довгостроковому періоді.

За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, загальна потреба в інвестиціях для структурної перебудови економіки України становить від 140 до 200 млрд дол. США, а щорічна потреба - близько 20 млрд дол. США. Фактичний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України становить 40-60 млрд. дол., що не відповідає інвестиційним потребам національної економіки. За оцінками експертів Всесвітнього банку, для досягнення рівня розвитку США Україні потрібно загалом 4 трлн. дол. США [5, 49]. Отже, фактичні обсяги інвестицій в Україну є мізерними в порівнянні з необхідними ресурсами.

Існуючі в Україні перешкоди реалізації пріоритетів формування інвестиційного клімату мають системний характер і охоплюють правову, економічну, науково-технологічну та фінансову складові.

Україна займає 181-е місце серед 183-х країн світу за рівнем простоти справляння податків. За складністю ведення бізнесу вона знаходиться на 142 місці [3, 88]. Великий тіньовий сектор економіки також відлякує дуже велику кількість інвесторів.

Наступною причиною, за якою інвестори бояться інвестувати в Україну, є високий рівень податкового навантаження на економіку в основному на капітал. Ще Адам Сміт у своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» 1776 року відстоював думку, що економічні процеси в державі мають проходити без втручання держави або вони мають бути мінімальні.

Досить сильний вплив на інвесторів має нестабільність політичної ситуації в державі. Коли інвестор нерезидент бачить, що в країні ведеться антидемократична боротьба за владу, переслідування влади та постійна зміна законодавства і урядовців, тоді він розглядає все це як додатковий ризик.

Отже, ключовими характерними особливостями, які стримують поліпшення інвестиційного клімату в Україні є:

1. Відсутність в Україні сталої стратегії та відповідного національного плану дій, який є прийнятним та наслідується усіма політичними «командами» й орієнтований на забезпечення усім суб'єктам економічних відносин рівних економічних прав та обов'язків у здійсненні фінансово-економічної діяльності.

2. Обмеженість потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій в Україну через приватизацію державних підприємств.

3. Суттєве податкове навантаження. Ставка податку на прибуток в Україні є вищою, ніж у багатьох країнах Центрально-Східної Європи [3, 88].

4. Недієздатність механізмів забезпечення ринкових прав і свобод інвесторів, а також низький рівень захисту інвесторів.

5. Низький рівень ефективності законодавства з питань корпоративного управління, що обумовлює виникнення конфліктів та протистоянь із залученням силових органів, блокування діяльності підприємств, нагнітання соціальної напруженості.

Одним із головних передумов успішної інвестиційної діяльності є низький рівень інфляції та передбачуваність рівня цін в економіці. Необхідними завданнями державної політики є якісна ревізія існуючої системи формування та підтримання інвестиційного клімату України, стратегічний аналіз пріоритетів розвитку національної економіки, що приймаються з метою підтримання сприятливого інвестиційного клімату України. Крім того уряд має: сприяти розвитку інвестиційної інфраструктури (інвестиційних фондів, аудиторських та страхових компаній), сприяти розвитку фондового ринку з метою активізації участі іноземних інвесторів у процесах приватизації, зокрема шляхом здійснення портфельних інвестицій, а також покращувати інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості та переваги інвестування в Україну [1, 35].

Серед основних переваг інвестування в Україну варто відзначити:

- 46 мільйонів споживачів - один з найбільших ринків Східної Європи;

- високий науково-освітній потенціал - потужна мережа університетів та науково-дослідних центрів;

- наявність кваліфікованої конкурентноспроможної робочої сили - згідно з даними дослідницької компанії «BrainBench» Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю дипломованих професіоналів у сфері hi-tech;

- стратегічно зручне географічне розташування - Україна знаходиться на перехресті торгівельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;

- широко розвинена транспортна інфраструктура - залізниці, порти в Чорному морі та загальноєвропейські транспортні коридори.

Висновок. Отже, для підвищення інвестиційної привабливості держави перш за все необхідно зменшити ризики, що стримують вкладення коштів. Також доцільним є посилення контролю за доходами та видатками бюджету, розв'язання проблеми боргового тягара, ведення раціональної податкової політики, надання пільг малому та середньому бізнесу. Варто зазначити що підвищення інвестиційної привабливості економіки повинно стати стратегічним завданням, як на сьогодні так і на перспективу.

Література:

1. Гаврилюк О. В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О. В. Гаврилюк // Фінанси України. - 2010. - № 5. - С. 34-41.

2. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні / І.В.Драган // Фондовий ринок. - 2010. - № 4. - С. 22-27.

3. Долінська Т. Інвестиційний клімат України та шляхи його формування / Т. Долінська // Наукові праці НДФІ. - 2010. - № 4. - С. 86-89.

4. Зюкова Н.Б. Інвестиційний потенціал як основа економічного зростання / Н.Б. Зюкова // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 9. - С. 27-32.

5. Максимів Д.Я. Покращення інвестиційної привабливості України / Д.Я. Максимів // Економіст. - 2011. - № 12. - С. 47-50.

6. Фролова Г.І. Проблеми формування інвестиційного потенціалу України / Г.І. Фролова // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 2. - С. 25-28.

7. Веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/].

8. Державний комітет статистики: [режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua].