Мойсак О.В.

(Науковий керівник – ст.. викладач Калишенко В.О.)

Харківський національний економічний університет

Класифікація власних джерел формування фінансових ресурсів підприємства

За умов ринкової економіки та високого рівня конкурентоздатності, кожне підприємство прагне зберігати фінансову стабільність, що є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності. Господарська і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Традиційною є думка, що класифікація – це спосіб упорядкування в деяку схему множини об’єктів за ступенем їх подібності, так, щоб вона відображала деяку закономірність, якій підпорядковуються ці об’єкти. Поняття «ресурс» в широкому розумінні означає – все, що необхідно людині (фізичній особі) і організації (в тому числі юридичній особі) для досягнення мети, задоволення власних потреб і потреб суб’єктів або об’єктів зовнішнього середовища. Фінансові ресурси підприємства – це грошові доходи й надходження, що перебувають у розпорядженні підприємства та призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат і стимулювання робітників.

У гармонійному функціонуванні підприємств значне місце посідають фінансові ресурси, які відіграють важливу роль у розвитку господарської діяльності, відновленні основних фондів, оплати праці і соціальних заходах. Визначення оптимальної потреби в фінансових ресурсів здійснює значний вплив на ефективне функціонування підприємства. Для більшості підприємств основною частиною і базою усього фінансового капіталу є власний капітал, але діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення позикових коштів [3]. Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства. Використання позикових коштів дає можливість приросту рентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансову стійкість підприємства [5]. Класифікація фінансових ресурсів дає можливість вибрати правильне співвідношення між власними і позиковими коштами, що сприяє зміцненню фінансового стану підприємства [1]. Отже, використання позикових коштів є важливим питанням для кожного підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них, вибору їх джерел та обсягів залучення.

Під фінансовими ресурсами в економічній літературі прийнято розуміти власний, позиковий і залучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування власних активів і здійснення виробничо-господарської діяльності [6]. Власні кошти – це кошти підприємств, які постійно знаходяться в обороті та строк користування ними не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тієї частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань. Позичені кошти – це кошти, які отримує підприємство на визначений термін, за плату і на умовах повернення. Формуються вони, в основному, за рахунок довгострокових та короткострокових кредитів банку. Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.

Фінансову основу підприємства складають власні фінансові ресурси, проте, я вважаю, що ефективна фінансова діяльність неможлива без залучення позикових ресурсів. Вони дають змогу суттєво розширити обсяг господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власних ресурсів, прискорити формування різних цільових фінансових фондів та підвищити ринкову вартість підприємства.

В умовах ринкової економіки визначальна роль у фінансовому забезпеченні виробничої та інвестиційної діяльності підприємства належить самофінансуванню [2]. Його основою є використання фінансових ресурсів, сформованих за рахунок власних джерел. Щодо визначення складу немає чіткої однозначності. Більшість вчених (Гриньова В.М., Коюда В.О., Поддєрьогін А.М., Вахрін П.І., Білоченко А.М., Нешитой А.С., Зятковський І.В., Саблук П.Т., Воробйов Ю.М.) дотримуються думки, що ними в першу чергу є надходження від реалізації продукції, робіт і послуг та їх складові – прибуток і амортизаційні відрахування. Частина дослідників (Гриньова В.М., Коюда В.О., Поддєрьогін А.М., Зятковський І.В., Воробйов Ю.М.) до складу власних джерел формування фінансових ресурсів включають статутний капітал і кошти юридичних і фізичних осіб, що направляються на фінансування на умовах участі в прибутку, до них відносять реінвестовану частину чистого прибутку, амортизаційні відрахування та страхові відшкодування збитків (на мою думку, їх недоцільно відносити до власних джерел формування фінансових ресурсів, так як вони не поповнюють фінансові ресурси підприємства, а лише відновлюють або стабілізують їх обсяг, підприємство не може впливати на обсяг і час надходження, а отже і управляти ними). З урахуванням вказаних думок вчених можна більш докладніше показати теоретичні підходи науковців до класифікації власних джерел фінансових ресурсів (табл. 1).

Джерела власних фінансових ресурсів

Джерела фінансових ресурсів	Гриньова В.М. Коюда В.О.	Вахрін П.І. Нешитой А.С.	Саблук П.Т.	Поддєрьогін А.М.	Білоченко А.М.	Зятковський І.В.	Воробйов Ю.М.	Частота використання
Амортизаційні відрахування/ фонд	+	+	+	+	+	+	+	7
Внески засновників у статутні фонди	+			+		+	+	4
Виторг від реалізації майна, що вибуло	+	+	+					3
Стійкі пасиви	+		+	+		+		4
Цільові внески членів трудового колективу	+			+			+	3
Валовий і чистий дохід	+			+				2
Прибуток від реалізації	+			+		+	+	4
Прибуток від фінансових операцій	+	+	+	+	+		+	6
Доходи від інвестиційної діяльності	+						+	2
Нерозподілений прибуток					+		+	2
Резервні фонди		+						1
Прибуток від основної діяльності		+		+				2
Чистий прибуток	+	+	+	+	+	+	+	7
Виручка від реалізації			+		+			2
Внески акціонерів			+		+	+	+	4

На основі узагальнення позицій різних авторів та логічного аналізу визначено, що власні джерела формування фінансових ресурсів мають наступні характерні ознаки: постійний характер існування та використання; порядок їх використання визначається нормативно-законодавчими актами, статутними документами та внутрішніми локальними положеннями й регламентами; відсутність зафіксованої величини плати за ними.

Отже, найбільш значимим з власних джерел фінансових ресурсів є такі: амортизаційні відрахування, внески засновників у статутні фонди, прибуток від реалізації, цільові надходження, прибуток від фінансових операцій, прибуток від основної діяльності, нерозподілений прибуток, резервні фонди, чистий прибуток, дивіденди та відсотки за фінансовими вкладеннями. Використання власних фінансових ресурсів має як переваги, так і недоліки (Рис. 1.) [4].

Перевагами використання власних фінансових ресурсів є:
- забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства – використання тільки власних фінансових ресурсів вказує на фінансову стійкість підприємства, зниження ризиків платоспроможності і банкрутства;
- простота залучення – підприємство не обтяжене процедурою залучення ресурсів (оформленням відповідних договорів);
- вищий (порівняно з позиковими ) приріст власних фінансових ресурсів – прибуток, утворений внаслідок використання власних ресурсів, повністю залишається у власності підприємства і є джерелом формування власних фінансових ресурсів (не сплачується відсоток за користування фінансовими ресурсами), збереження управління в руках засновників.
До недоліків використання власних фінансових ресурсів відносять:
- обмежений обсяг джерел фінансових ресурсів – підприємство може використати тільки ті власні фінансові ресурси, які має у наявності, а отже, і обмежені можливості розширення інвестиційної діяльності ;
- обмежені темпи розвитку підприємства – вкладання обмежених ресурсів у господарську діяльність гальмує розвиток підприємства.
Слід зазначити, що хоча в ринкових умовах основним методом фінансового забезпечення виступає самофінансування (його рівень вважається високим, якщо питома вага власних джерел сягає 60% та більше загального обсягу фінансування), це зовсім не зменшує ролі інших методів їх фінансування: кредитного, комбінованого, бюджетного.

 
  
  
   
    
    
    Обмежений обсяг джерел фінансових ресурсів
    
    
   
  
   
 


 



 
  
  
  
  
  
  
 
 
  
  
  
 
 
  
 
 
  
  
  
 
 
  
  
  
  
 
 
  
 
 
  
  
 
 
  
 


 
 
 
 
 
 

Рис. 1 Позитивні та негативні аспекти використання власних джерел фінансових ресурсів
 

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки для своєї діяльності потребує залучення фінансового капіталу, що є джерелом формування його майна. У підприємств можуть бути різні альтернативи залучення капіталу. Звичайно, не можна надати однозначних рекомендацій щодо вибору тієї чи іншої форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших – на основі залучення додаткових позичок.

Таким чином, проведений аналіз джерел фінансових ресурсів дає підставу вважати, що до основних власних джерел забезпечення підприємства власними фінансовими ресурсами належать: амортизаційні відрахування, внески засновників у статутні фонди, прибуток від реалізації, цільові надходження, прибуток від фінансових операцій, прибуток від основної діяльності, нерозподілений прибуток, резервні фонди, чистий прибуток, дивіденди та відсотки за фінансовими вкладеннями. Запропонована класифікація власних фінансових ресурсів дає змогу вибрати правильне співвідношення між власними і позичковими джерелами фінансових ресурсів, яке б сприяло зміцненню фінансового стану підприємства. Також, підприємство, яке використовує тільки власні фінансові ресурси, має максимальну фінансову стійкість, але обмежує темпи свого розвитку в майбутньому, відмовляючись від додаткових джерел фінансування.

Література:

1. Авранчій В. І. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. / Авранчій В. І., Чумак В. Д., Смолянська О. Ю. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 240 с.

2. Старостенко Г. Г. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г. Г. Старостенко. – К.: Університет «Україна», 2006. – 202 с.

3. Власова Н. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / Власова Н. О., Круглова О. А., Безголова Л. І. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 271 с.

4. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. / Г. І. Філіна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.

5. Поддерьогін А.М. Фінанс підприємств / За ред. проф. А. М. Поддерьогіна. - 6-е вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ. 2006. - 552 с.

6. Фінанси підприємств: теоретико-методичне забезпечення формування та відтворення : монографія / І.В. Журавльова, Л.О.Меренкова, Т.Б.Кузенко, С.В. Добринь, Н.В.Сабліна, І.Л.Латишева, О.Ю.Литовченко, А.Б.Коренева, В.С.Хвостенко, О.В.Слуцька; за заг. ред.к.е.н., проф.Журавльової І.В. - Харків: вид. ХНЕУ, 2010. - 428 с.