Мехеда Н.Г., Антонів Р.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Бізнес-етика в системі кадрової безпеки

Люди приходять у бізнес, стають підприємцями з різних причин або мотивів. Одні - тому що прагнуть багатства, матеріальних благ; інші - тому що хочуть бути господарями своєї долі; треті - не хочуть працювати за чиєюсь вказівкою; четверті - тому що треба "вижити". Те, чого вони прагнуть, називають цінностями. Спільною цінністю для всіх категорій у бізнесі є прибуток. Отримання прибутку пов'язане з нормами та правилами гри.

Бізнес як соціально-економічне явище існує в умовах специфічних людських взаємин. Це - ціла система знань, вмінь та навичок поведінки людей, які здійснюють комерційну діяльність.

Одночасно із розвитком економічних відносин, змінюється співвідношення правової та моральної сфер їх регулювання. Коли законодавчих заходів виявляється недостатньо, вони доповнюються етичними, культурними нормами.

Одночасно із розвитком економічних відносин змінюється співвідношення правової та моральної сфер їх регулювання. Коли законодавчих заходів виявляється недостатньо, вони доповнюються етичними, культурними нормами.

Перші корпоративні етичні кодекси з'явилися у США на початку XX ст. Це були стислі формулювання ідей, наприклад: "Компанія дотримується стандартів системи вільного підприємництва". До кодексів включався перелік деяких норм поведінки з клієнтами та конкурентами. Такий документ був прийнятий ще у 1945 р. компанією "Джонсон і Джонсон" і досі не змінювався.

Наступний етап поширення корпоративних кодексів починається на початку 50-х років. Корпоративні кодекси приймають не тільки американські, але й європейські, канадські, японські фірми. Аналіз літературних джерел дозволяє уявити структуру, наприклад, японських кодексів:

A. Ставлення до компанії: відданість; вдячність.

Б. Ставлення до роботи: ретельність; відповідальність; старанність: ощадливість; почуття гордості за свою роботу.

B. Ставлення до старших: повага; чемність.

Г. Ставлення до співробітників: співробітництво; визнання заслуг.

Серед українських компаній кодекси поведінки найчастіше приймають фірми з іноземним капіталом. Проте багато вітчизняних підприємців вважають етичні норми основою в роботі з персоналом.

Повага до співробітників, їх праці, урахування здібностей, відданість інтересам підприємства, сумлінність та старанність, підтримка темпів перетворень - такі якості керівного персоналу та співробітників цих підприємств цінуються нині.

Основним етичним барометром діяльності вітчизняних підприємців є перш за все довіра[6, c. 537-539].

Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних правил і традицій, що клались у даному суспільстві.
Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями.
Репутація фірми утворюється із простої суми прикладів гідної поведінки її співробітників, яка демонструється: по відношенню до майна фірми; у ситуаціях, коли стикаються різні інтереси; при встановленні зовнішніх ділових зв’язків; при роботі з державними установами; у взаємовідносинах із клієнтами і конкурентами; у делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємниці приклад порушення колегами внутрішньо-фірмових правил та норм.

Сформувались три сучасні етичні концепції менеджменту (принципи ділової етики): утилітаризм, дотримання прав людини і справедливість, а також нова модель бізнесу. 

Утилітаризм виходить з того, що “правильні” рішення приносять найбільшу користь більшості людей. Утилітарна концепція спирається на виявлення наслідків реалізації рішень, які мають приносити користь більшості зацікавлених. Отже, прийняття рішення у даному випадку залежить від співвідношення затрат і прибутків.

Концепція дотримання прав людини ґрунтується на добровільно взятих на себе обов’язках менеджера захищати права інших людей і уникати будь-яких рішень, які порушують ці права. Менеджер у такому випадку не буде примушувати інших діяти всупереч їхнім релігійним або ж етичним уявленням. Слід при цьому зазначити, що за останні роки у світі розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, інших елементів природи і довкілля.

Концепція справедливості зобов’язує менеджерів ставитися однаково до всіх людей, невідворотно виконувати всі правила, забезпечувати рівні права під час розподілу благ, відповідальність у відшкодуванні збитків тими, хто завдає шкоди іншим, тощо. Отже, основується на поняттях порядності і чесності.

Список використаної літератури:

1. Єрмошенко М. Менеджмент: Навчальний посібник/ Микола Єрмошенко, Сергій Єрохін, Олег Стороженко,; Національна академія управління. - К.: Національна академія управління, 2006. - 655 с.

2. Баєва О. В. Основи менеджменту: Практикум/ О. В. Баєва, Н. І. Новальська, Л. О. Згалат-Лозинська. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 522 с.

3. Вершигора Е. Менеджмент: Учебное пособие/ Евгений Вершигора,. - М.: Инфра-М, 2004. - 256 с.

4. Виханский О. Менеджмент: [Учебник]/ О. С. Виханский, А. И. Наумов. - [2-е изд.]. - М.: Фирма "Гардарика", 2003. - 415 с.

5. Герчикова И. Менеджмент: Учебник : [Для экон. спец. вузов]/ Ирина Герчикова,. - 2-е изд., перераб. и доп.. - М.: Банки и биржи, 2002. - 478 с.

6. Гріфін Р. Основи менеджменту: Підручник для студ. екон. спец./ Рикі Гріфін, Володимир Яцура,. - Львів: БаК, 2001. - 605 с.