Чистякова О.В. магістр

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Сучасний стан конкурентоспроможності підприємств та шляхи її підвищення

На сьогодні формування конкурентоспроможності підприємства є ключовою проблемою. Як показує практика, більша частина вітчизняних підприємств є неконкурентоспроможними на світових ринках. Дані про конкурентоспроможність в міжнародних організаціях свідчать, що Україна посідає одне з останніх місць серед країн, які представлені в цих дослідженнях. Виникає необхідність в об’єктивній оцінці конкурентоспроможності підприємства і його конкурентів для прийняття рішення та визначення шляхів її підвищення.

Поняття „конкурентоспроможність” можна визначити як здатність в процесі суперництва досягати кращих результатів в якійсь діяльності, сфері функціонування. Для окремих видів продукції певного функціонального призначення існування економічного суперництва за споживачів (ринки збуту) є очевидним фактом. Для продукції має місце і конкуренція за відповідні ресурси, необхідні для виробництва і реалізації. При чому в залежності від виду необхідних ресурсів конкуренція за них може здійснюватися між різними підприємствами на відповідних ринках, так і всередині данного підприємства [3, с. 58-61].

Підвищений інтерес до дослідження конкурентоспроможності як економічної категорії виник в останні десятиріччя ХХ ст. у зв’язку з прискоренням глобалізації, а відтак загостренням конкуренції за ресурси та ринки збуту продукції і послуг. Перші спроби формування системи порівняльних оцінок конкурентоспроможності та визначення її чинників на міжнародному і національному рівнях відносять до другої половини 80-х років. З тих пір концепції конкурентоспроможності постійно змінювалися і вдосконалювалися [2, с. 180-185].

Не дивлячись на існування різних підходів до визначення сутності поняття, всі дослідники визначають дві характерні риси цього показника:

1. Порівняльний характер. Конкурентоспроможність не є властивістю, притаманною конкретному об’єкту, не випливає з його внутрішніх властивостей, а визначається тільки на умовах порівняння цього об’єкту з іншими. Виходячи з цього, можна стверджувати, що конкурентоспроможність підприємств можна оцінити шляхом порівняння найважливіших показників їх діяльності. Результатом цього порівняння буде визначення рівня конкурентоспроможності.

2. Часовий характер (динамічність). Досягнутий певним чином рівень конкурентоспроможності підприємства не може розглядатися як довгострокова характеристика його ринкової позиції незалежно від ефективності його діяльності. Дії інших суб’єктів господарювання, активність їх конкурентних стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції і зниження рівня конкурентоспроможності [1, с. 18-22].

В останні роки вітчизняні підприємства досягнули значних успіхів в галузі просування продукції на міжнародні ринки та підвищення її якості, проте вступ до СОТ потребує більш жорстких заходів стосовно підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.

У результаті оцінки конкурентноздатності продукції можуть бути прийняті наступні шляхи підвищення конкурентноздатності:

- зміна складу, асортименту, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що комплектують виріб або конструкції продукції;

- зміна порядку проектування продукції;

- зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, збереження, упакування, транспортування, монтажу;

- зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту, цін на запасні частини;

- зміна порядку реалізації продукції на ринку;

- зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;

- зміна структури й обсягів коопераційних постачань при виробництві продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;

- зміна системи стимулювання постачальників;

- зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції. [4]

Конкурентоспроможність продукції є найважливішим чинником, від якого залежить конкурентоспроможність підприємства в цілому. Тому насамперед необхідно створити умови для впровадження способів впровадження конкурентних переваг продукції.

Для підвищення конкурентної спроможності продукції можна виділити такі способи підвищення конкурентоспроможності продукції: зниження витрат на виробництво, собівартості та ціни, покращення технічних характеристик, параметрів надійності та дизайну, гнучка маркетингова та товарна політика, удосконалення маркетингових досліджень та реклами, проведення сертифікації продукції.

Список використаної літератури:

1. Куманецький С. А. Основні методи оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств в умовах виходу на зовнішні ринки / С. А. Куманецький // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – № 4(8). – 2009.

2. Чепурна О. П. Деякі аспекти оцінки конкурентоспроможності суб’єктів господарювання / О. П. Чепурна // Вісник СевНТУ. Вип. 98: Економіка і фінанси. – 2009.

3. Савчук А. В. Системный подход к анализу конкурентоспособности промышленного производства.// Економіст. – 2001. - №12.

4. http://posibnyky.vntu.edu.ua/ekonomika/43.htm