«Напрями поліпшення фінансового стану підприємства»

Зростання в сучасній Україні кількості підприємств, що перебувають у стані банкрутства, вимагає вдосконалення заходів щодо запобігання банкрутству підприємств та заходів щодо покращення фінансової діяльності підприємств.

Так, основними напрямками покращення фінансового стану підприємства є:

·   Економія трудових та матеріальних ресурсів; 
·   Збільшення грошових коштів;
·   Зменшення витрат на собівартість продукції; 
·   Скорочення амортизаційних витрат;
·   Структура капіталу підприємства;
·   Управління заборгованістю.

Основними шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну частку в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Раціональне використання персоналу має забезпечити: оптимальну зайнятість працівників і стабільне та рівномірне їх завантаження протягом робочого періоду; відповідність трудового потенціалу працівників вимогам робочого місця, посади; періодичну зміну одного робочого місця на інше з метою забезпечення різноманітності виконуваних робіт і можливості гнучкого маневрування в процесі виробництва; максимальну можливість виконання на робочому місці різних операцій, чергуючи затрати нервової енергії та навантаження різних груп м’язів людини.

У багатьох підприємств є нестача грошових коштів та ускладнені проблеми з отриманням дебіторського кредиту. Загалом, провідними способами надходження грошових коштів можуть стати: реалізація продукції з негайною оплатою або із знижкою, отримання дебіторської заборгованості, продаж резервних грошових активів, продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів), отримання банківських кредитів, залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків до  статутного фонду.

Суть політики управління оборотним капіталом полягає у визначенні достатнього рівня й раціональної структури поточних активів й у визначенні величини й структури джерел їхнього фінансування. Досвід підприємств у розвиненому ринковому середовищі дозволяє виділити три основні моделі управління оборотними коштами:

1.               Агресивна модель управління поточними активами й пасивами.

2.               Консервативна модель управління поточними активами й пасивами.

3.               Помірна модель управління поточними активами й пасивами.

Підприємству слід обирати модель управління активами і пасивами відповідно до свого типу діяльності та свого місця на ринку серед конкурентів.

Зниження собівартості продукції, дозволить підприємству бути конкурентоспроможним на ринку збуту. Підвищення якості і асортименту продукції за рахунок впровадження нової техніки та технологій, більш раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції стимулюватиме наростання конкурентоспроможності підприємства.

Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення матеріальних витрат (СМв), внаслідок зменшення витрат по заробітній платні (Сзп), внаслідок зменшення відрахувань в соціальні фонди від заробітної плати (Свзп), який здійснюється за формулами:

СМВ = СМВО * ІВ - СМВО * ІВ * ІНВ * ІЦ = СМВО * ІВ *(1 - ІНВ * ІЦ ),        (3.1)

де Смво - сума матеріальних витрат базового року;

Ів, Інв, Іц - індекси зміни обсягів виробництва, норм витрат і цін на матеріали відповідно, частка одиниці.

СЗП = СЗПО * ІВ * ІТ * ІЗП = СЗПО * ІВ *(1 - ІТ * ІЗП ),                 (3.2)

де Сзпо - сума витрат на заробітну плату базового року;

Ів, Іт, Ізп - індекси зміни обсягів виробництва, трудомісткості виробів та оплати праці, частка одиниці.

СВЗП = СЗП * ІВСФ,                                         (3.3)

де СВЗП  - (економія) внаслідок зменшення витрат по заробітній платі;

ІВСФ - індекс обов'язкових відрахувань від заробітної плати в соціальні фонди, частка одиниці.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, збільшення їх навантаження.

Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується тоді, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

На мою думку, впровадження всіх цих заходів суттєво підвищить економічний стан підприємства. А завдяки впровадженню ефективної реклами зросте обізнаність споживачів про продукцію. А при створенні свого сайту в Інтернеті інформація про продукцію буде доступна великій кількості споживачів не лише на території України, а й далеко за її межами.