Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Жигліна Т. О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Організація управління виробничою інфраструктурою підприємства

Жорсткі умови конкурентного середовища, його мінливість вимагають комплексних досліджень проблеми розвитку виробничої інфраструктури підприємств. Саме від ефективного функціонування допоміжного виробництва залежить конкуретоспроможність підприємства, раціональна стратегія його розвитку.

Виробнича інфраструктура підприємства — система підрозділів, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів.

Проблемі виробничої інфраструктури присвятили свої праці такі українські та російські вчені, як Абрамов Д., Білоусова Н., Васильєва Є., Глушич Н., Грачов В., Золотов А., Журавина Ю., Кондаурова І., Ніколаєва Н., Тєрєхов А., Федюкович Є.В., Чудакова Є., Шабалін А., Цинзак М., Хечієв В., Яновський В. В більшості випадків у дослідженнях вищезазначених науковців переважає галузевий підхід, пошук взаємозалежності між станом виробничої інфраструктури та результатами основного виробництва тощо. Питання регіональної виробничої інфраструктури розроблені в працях Далісової Н., Висоцької Т, Гукової А., Мальцева І, Чіханчина А.

Виробнича інфраструктура є вірогідністною системою – це характерна риса будь-яких природних систем. Процеси, що в ній перебігають, мають часто вірогідний характер.

У теорії і практиці прийнято розділяти інфраструктуру господарюючих суб’єктів на виробничу і соціальну.

Призначенням виробничої інфраструктури є забезпечення нормального стану матеріально-технічних ресурсів підприємства (організації), призначенням соціальної інфраструктури є забезпечення дієздатності (професійної і фізичної) працівників.

Через значущість виконуваних інфраструктурою функцій вона є одним з базових елементів конкурентоспроможності. Цільова орієнтація її діяльності полягає не в збільшенні об’єму виконуваних послуг, а в забезпеченні через послуги, що надаються, ефективності основного виробничого процесу. Саме тому управління інфраструктурою в даний час стає ключовою функцією бізнесу, що впливає не тільки на виручку і витрати, але й на виробництво, а також на якість життя працівників і продуктивність їх праці.

Істотне значення для розвитку інфраструктури мають процеси децентралізації, в рамках яких підрозділи можуть обирати варіанти інфраструктурного забезпечення своєї діяльності, орієнтованого на критерії оптимізації. Це, у свою чергу, створює передумови для перебудови системи взаємостосунків між підрозділами основного виробництва і інфраструктури, перехід її на комерційну основу із створенням відповідної системи взаємних зобов’язань.

Одним з важливих аспектів управління інфраструктурою є управління процесами взаємодії із сторонніми організаціями-виробниками або споживачами інфраструктурних послуг та вдосконалення виробничої інфраструктури безпосередньо на підприємстві.

Управління процесами зовнішньої взаємодії виникає або у разі передачі функції забезпечення виробничих процесів стороннім виробникам інфраструктурних послуг, або при наданні цих послуг зовнішнім споживачам.

Механізм удосконалення виробничої інфраструктури базується на системному підході і потребує реалізації принципів:

- принцип адекватності: проявляється в тому, що механізм удосконалення виробничої інфраструктури повинен мінятися відповідно до змін у виробничих умовах підприємства і зовнішньому економічному середовищі, його організаційної структурі і т.п.;

- принцип безперервності розвитку: реалізується шляхом удосконалення методичної бази, змісту виконуваних робіт відповідно до складності виробництва, управління, проявом технологічних процесів, устаткування;

- принцип відповідності механізму удосконалення виробничої інфраструктури системі управління підприємством;

- принцип економічністі;

- принцип зворотного зв’язку, суть якого полягає в постійному контролі результатів управління виробничою інфраструктурою;

- принцип можливості моделювання: реалізується шляхом управління виробничою інфраструктурою відповідно до певної моделі. Моделі мають логічні (семантичні) або формалізовані (математичні) залежності.

Організаційне забезпечення ефективного управління виробничою інфраструктурою повинне відповідати вимогам:

- контроль всіх етапів управління виробничою інфраструктурою;

- організаційно-нормативною основою механізму удосконалення виробничої інфраструктури повинен бути бізнес-план підприємства;

- побудування механізму удосконалення виробничої інфраструктури з урахуванням чинних пропорцій у системі управління підприємством.

Отже, діяльність виробничої інфраструктури – складний організаційний процес, що базується на певній системі управління, сукупності виробничих обмежень, взаємодії структурних підрозділів та трудового потенціалу.