Гонташевська Т

За лінгвістичними вимогами до терміну подані терміни належать до наукової лінгвістичної термінології. Терміни володіють абсолютною однозначністю, формальна структура термінів виражає зв’язки між поняттями, передбачена також можливість формальних перетворень термінів та можливість автоматичного перекладу термінів з природних мов на інформаційну мову і навпаки.

За вимогами, які висунули Ж. Віньє та А. Мартен терміни короткі (word, verb, stem, pun, law), точні (consonant, clause, grammar, language), стислі (mood, noun, plural), однозначні (preposition, pronoun, semantics, speech), але присутні і багатозначні терміни (voice – граматична категорія, а не голос, stress – наголос, а не стрес, law – формулювання відношень між формами, а не закон) та систематичні, їм властива відносна незалежність від контексту.

Більш популярним та виправданим є шлях утворення термінів шляхом запозичення з інших мов. На різних етапах становлення суспільства терміни запозичуються з різних мов, що зумовлюється різними історичними умовами. Особливий тип запозичень — вживання слів і словотворчих моделей грецької (anaphora – ana -“back” + pherein -“to bear”) та латинської (adposition – adpositio(n-), adverb – adverbium) мов. Такі терміни утворювалися на різних етапах розвитку мови і в різних терміносферах. В деяких субмовах не завжди можна віддати перевагу будь-якій одній мові. Надто у теперішній час нові терміни нерідко утворюються за змішаним типом (гібриди): один корінь грецького походження, інший — латинського (наприклад, слово «terminology» складається з латинського елементу terminus — межа, та грецького logos — наука) [1, с. 34].

Термінологія є найбільш динамічним та відкритим із багатьох причин до лексичного впливу інших мов складником лексичної системи. Сучасний період розвитку англійської лінгвістичної термінології, як і терміносистем інших мов, характеризується стрімким збільшенням кількості іншомовних запозичень. Зазвичай запозичуються слова, а рідше – синтаксичні та фразеологічні вирази [2, с. 17 – 21]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем (суфіксів, префіксів, коренів) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи цільової мови, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.

Говорячи про терміносистему, можна сказати, що вище подані терміни належать до терміносистеми, яка обслуговує окрему галузь науки, а саме, лінгвістику. Терміни співвіднесені з науковим напрямком.

За способами утворення більшість термінів досліджуваних нами є запозиченнями з інших мов: грецької, латинської, німецької та французької.

Це можна зобразити зо допомогою таблиці 1.

Таблиця 1.

Етимологія англійської лінгвістичної термінології.

Тип	Кількість	Відсотки	Приклади
Латинські запозичення	84	28%	Active, base, contact, noun, intonation, pronunciation.
Грецькі запозичення	54	18%	Allegory, dialect, irony, metaphor, onomatopoeia.
Французькі запозичення	24	8%	Adjective, clause, genre, transcription, number.
Німецькі запозичення	12	4%	Borrowing, gap, mood, standard, word, open.
Власне англійські терміни	48	16%	Alveolar, labialization, pun, speech, voiceless
Змішаний тип (гібриди)	78	26%	Auxiliary verb, bound root, finite verb, neuter gender, proper noun.
Всього	300	100%

Як видно з таблиці 1, найбільше термінів запозичено з латинської мови – 28%, друге місце посідають терміни змішаного типу – 26%, на третьому місці запозичення з грецької мови – 18%, четверте місце займають власне англійські терміни – 16%, французькі запозичення складають 8% усього глосарію, та найменше запозичень з німецької мови, що складаюсь 4%.

Література

1. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. – Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1975. – 447 с.

2. Голдованський Я. А. Етапи розвитку слів іншомовного походження в лексичній системі мови-реципієнта (на матеріалі англіцизмів) / Я. А. Голдованський // Іноземна філологія. – 1983. – № 69. – С. 17-21

3. Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. / Е. А. Селиванова. – К.: Брама, Изд-во Вовчок О.Ю., 2004. – 336 с.