Экономические науки/10.Экономика предприятия

Новік Олена Ігорівна

Національний університет ДПС України

Ризики в інноваційній діяльності підприємств

 

Важлива роль у розвитку українських підприємств належить їх інноваційній діяльності. Інноваційна діяльність більшою мірою, ніж інші напрямки підприємництва, пов'язана з ризиком. В умовах нестабільності економічної кон'юнктури проблема ризику виникнення втрат при вкладенні фірмою засобів в інновації стає особливо актуальною.

Інноваційний ризик особливо важливий у сучасній підприємницькій діяльності, яка перебуває на етапі збільшення капіталів,що використовуються як для виробництва існуючих товарів (послуг), так і для створення нових, які раніше не вироблялися [1].

В основі сучасного дослідження теорії і практики ризику лежать фундаментальні роботи таких вчених-дослідників, як Дж. М. Кейнс, А. Маршалл, Ф. Найт, Й. Шумпетер, А. Пігу, Дж. Нейман, О. Моргенштейн, Р. Солод, С. Карпенко, О. Лапко, Дж. Сакс, В. Голян, О. Амоша та інші. Поряд із значною кількістю публікацій, проблема невизначеності і ризику ще мало досліджена в Україні [2].

Одним з основних чинників, що стримують інноваційну активність підприємств, нарівні з браком фінансових ресурсів, слабкою результативністю механізмів державної підтримки, погано розвиненою законодавчою базою – є високий ризик.

Інноваційна діяльність, порівняно з іншими видами діяльності, більшою мірою пов’язана з ризиком, оскільки повна гарантія позитивного результату практично відсутня. У результаті інноваційні проекти більш залежні від чинників невизначеності, які і є причиною виникнення ризиків.

Можна виділити кілька видів інноваційних  ризиків, найбільш характерних для сучасних умов:

·  ризики помилкового вибору інноваційних проектів. Причинами його виникнення може служити недостатньо обґрунтований вибір пріоритетів економічної й ринкової стратегії підприємства, помилково оцінені перспективи положення підприємства на ринку, його фінансова стійкість;

·  ризик незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування. Містить у собі ризик недоодержання коштів для розробки проекту і ризик неправильного вибору джерел фінансування;

·  ризик невиконання господарських договорів. Може бути декількох видів: ризик відмови партнера від укладання договору після проведення переговорів, ризик укладання договорів на не дуже вигідних умовах, ризик укладання договорів з неплатоспроможними партнерами, ризик невиконання партнерами договірних зобов‘язань у строк;

·  маркетингові ризики поточного постачання й збуту. Ця група досить велика. У більшості випадків визначається недостатнім рівнем професіоналізму маркетингових служб підприємства, або взагалі відсутністю таких;

·  ризик, пов‘язаний із забезпеченням прав власності. Основною причиною його виникнення в сучасних підприємств служить недосконалість патентного законодавства [3].

Інноваційний ризик може виникнути за наступних умов:

·                        при впровадженні більш дешевого методу виробництва товару або послуги у порівняння з тим, що вже використовується. Подібні інвестиції будуть приносити підприємницькій фірмі тимчасовий надприбуток до того часу, поки вона є єдиним власником даної технології.

·                        ризик виникає при створенні нового товару (послуги) на старому обладнанні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар (послугу) додається ризик невідповідності якості.

·                        виробництво нового товару (послуги) за допомогою нової техніки й технології [1].

Більшість підприємств досягають успіху, стають конкурентоспроможними завдяки ризикованій інноваційній діяльності яка приводить до більш ефективного виробництва, від якого виграють і підприємці, і споживачі, і суспільство загалом [2].

Досліджуючи ризики важливо виділити групу ризиків, які можуть бути застраховані. За певних ризикових подій інвестор має підстави сподіватися на відшкодування втрат, пов'язаних з цим ризиком. До ризиків, які піддаються страхуванню, належать: прямі майнові збитки, пов'язані з перевезеннями, роботою обладнання, поставкою матеріалів; непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна; ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню.

Розвиваючись на основі інновацій і беззаперечно йдучи на ризик, підприємство-інноватор, щоб домогтися зниження ризику, змушене вдосконалювати свою виробничу базу, систему матеріально-технічного забезпечення,оптимізувати структуру збутової мережі і систему руху товарів адаптуючи їх до змін ситуацій на ринку. В цьому аспекті кожна успішно реалізована інновація розширює адаптаційні ринкові можливості підприємства до змін зовнішнього середовища. Це свідчить про те, що ризик має певний дуалізм (табл. 1).

Табл. 1. Позитивні і негативні аспекти інноваційного ризику

для підприємства-інноватора

Інноваційний ризик

Стимулювальний фактор

(негативний аспект)

Шанс на успіх

(стимулювальний аспект)

 

1.                  Прямі фінансові втрати внаслідок не сприйняття новинки ринком.

2.                  Втрачені можливості внаслідок концентрації зусиль на безперспективних напрямках.

3.Перебудова налагодженої системи взаємодії з економічними контрагентами, наприклад, у разі неможливості використовувати традиційні канали збуту для реалізації інновації.

4.Складнощі фінансування інноваційної діяльності, результат якої не цілком визначений.

5..Перебудова традиційної налагодженої системи функціонування і управління підприємством.

6.Високі витрати на залучення висококваліфікованих фахівців ззовні.

7.Втрата іміджу в разі провалу інновації.

 

1. Випередження конкурентів.

2. Можливість використовувати переваги першовідкривача, зокрема цінову стратегію "зняття вершків".

3.Розширення адаптаційних можливостей підприємства-інноватора до змін ситуації на ринку.

4.Підтримання інтересу споживачів шляхом надання їм досконаліших видів продукції.

5.Підвищення іміджу підприємства-інноватора.

6.Проникнення в нові, найбільш привабливі з економічного погляду сферидіяльності.

7.Реалізація творчого потенціалу працівників і менеджерів підприємства-інноватора.

8.Удосконалення організаційної структури управління.

9.Поліпшення фінансових результатів

 

 

З одного боку, він є гальмівним чинником інноваційної діяльності, який загрожує негативним результатом, з другого – це шанс вирватися вперед, отримати переваги на ринку.

Надзвичайно важливо окремо досліджувати внутрішній ризик підприємства-інноватора, величина якого визначається особливостями організації управління та функціонування підприємства. Він займає проміжне місце між об'єктивними і суб'єктивними ризиками, оскільки містить елементи обох груп. Зокрема, наявне устаткування, технологічне оснащення, виробничі пло щі, місце розташування і т. ін. існують об'єктивно, однак їх стан, ступінь резервування, використання та інше залежить від суб'єктивних чинників. До основних чинників внутрішнього інноваційного ризику належать: система управління і ступінь його гнучкості; ступінь узгодження інтересів робітників, фахівців, менеджерів і власників підприємства-інноватора; ступінь резервування виробничих площ, виробничі потужності та їх гнучкість; використовувані технології; маркетинг; система підготовки і перепідготовки кадрів; структура кадрів за рівнем освіти, кваліфікації та за віком; форма господарювання і форма власності; фінансова стійкість; забезпеченість ресурсами; імідж і т.д. [2].

Більшість підприємств зобов’язані своїм успіхом розробленню і випуску на ринок нових товарів, впровадженню нових методів виробництва і збуту, проникненню на нові ринки, розробленню і впровадженню нових проектів. З іншого боку, без застосування інновацій практично неможливо створити конкурентоспроможну продукцію, що має високий ступінь наукомісткості і новизни. Отже, в ринковій економіці інновації є ефективним засобом конкурентної боротьби, оскільки ведуть до створення нових потреб, до зниження собівартості продукції, до припливу інвестицій, до підвищення іміджу (рейтингу) виробника нових продуктів, до відкриття та охоплення нових ринків, зокрема і зовнішніх. Тому важливим завданням для підприємства є навчитися грамотно управляти інноваційними ризиками [3].

Все це свідчить про те, що ефективне (раціональне) функціонування інноваційної моделі економічного розвитку умовах ризику та невизначеності повинно ґрунтуватися на науково-обґрунтованому відповідному інституційному забезпечені, виваженій державній політиці, що в підсумку дає змогу без втрат і прорахунків досягти поставлених цілей інноваційного розвитку.

Література:

1.Горшков М.А. Ризики в інноваційній діяльності підприємств / Горшков М.А.,Іжаковська Т.В.// Простір і час сучасної наки : девята Міжнародна науково-практична інтернет-конференція 22-24 квітня 2012: тези допов. – Львів, 2013.

2.Карпунь І.Н. Ризики в інноваційній діяльності підприємств / Карпунь І.Н. // Науковий вісник  НЛТУ України. – 2009. – Вип.19.12. – С. 202-207

3.Калиновська Н.Л. Ризики інноваційної діяльності підприємств / Калиновська Н.Л., Григор’єв О.Ю.  // Комплексне забезпечення функціонування інноваційних структур : наукова конференція 2-3 листопада 2012 року : тези допов. – Львів, 2003.