УДК 658

Магістрант Чудік Анастасія

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМТСВА

Анотація статті. У статті проаналізований вплив структури капіталу на фінансову стійкість підприємства, методи оптимізації та їх застосування на ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова»

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання фінансова стійкість підприємства є найбільш повною оцінкою господарювання будь-якого підприємства. Адже вона характеризує і прибутковість підприємства, і його фінансову незалежність, і вміння оптимально використовувати оборотні та основні кошти, що дозволяє здійснювати свою фінансово-господарську діяльність без збоїв та за встановленими планами. Саме тому оцінка фінансової стійкості є актуальною на сучасному етапі розвитку.

Аналіз останніх публікацій. Дослідження вітчизняних і зарубіжних учених з питань структури капіталу розкрито в роботах І.А. Бланка, Л.А. Коваленко, В.В. Ковальова, І.І. Мазура, Н.Б. Рудика. Вагомий внесок у дослідження й розробку питань щодо впливу фінансового левериджу в структурі капіталу та в структурі активів на фінансово-економічний стан підприємства зробив російський учений А.В. Грачов.

Мета дослідження. Метою статті є дослідження залежності фінансової стійкості промислового підприємства від структури капіталу та результати апробації їх на досліджуваному підприємстві.

Виклад основного матеріалу. Фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподіл і використання, що забезпечують йому незалежність від зовнішніх джерел фінансування. Фінансова стійкість підприємства залежить від ефективного управління фінансовими ресурсами, визначається оптимальним співвідношенням власних і позикових коштів та характеризується:

- достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних видів діяльності;

- фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;

- здатністю маневрувати власними засобами;

- достатнім забезпеченням матеріальних обігових коштів власними джерелами покриття.

Оцінювання фінансової стійкості дозволяє зовнішнім користувачам визначити фінансові можливості підприємства в майбутньому, особливо в ринкових умовах. При цьому засновників і керівництво підприємства цікавить можливість зростання рентабельності підприємства, у тому числі і підвищення рентабельності власного капіталу, так як інвестування капіталу в діяльність будь-якого підприємства є метою отримання прибутку.

Економічна самостійність підприємства в сучасних умовах господарювання виражається в розмірах та структурі його капіталу.

Структура капіталу – відношення всіх форм власних і позикових фінансових ресурсів, що використовуються підприємством у процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів. Проте для ефективного функціонування підприємства необхідно сформувати таку структуру капіталу, яка була б оптимальною, тобто, щоб співвідношення власних та запозичених коштів забезпечувало найбільш вигідна пропорційність між рентабельністю та фінансовою стійкістю.

Формування оптимальної структури капіталу підпорядковується тим або іншим критеріям. Ці критерії для кожного окремого господарюючого суб'єкта індивідуальні. Єдиного варіанту раціонального співвідношення власного і позикового капіталу не існує. Однак існує ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів, використання яких дає можливість цілеспрямовано формувати структуру капіталу, яка б забезпечила умови найбільш ефективного його використання підприємством (галузеві особливості, рівень ділової активності, стадію життєвого циклу підприємства, тощо).

Політика формування структури капіталу зводиться до визначення оптимальної для підприємства пропорції між використанням власного і позикового капіталу. Основними методичними підходами до вирішення завдання оптимізації структури капіталу є:

- метод оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності. Цей метод ґрунтується на багатоваріантних розрахунках рівня фінансової рентабельності при різній структурі капіталу. Остання виражається через такий показник, як ефект фінансового важеля.

- метод оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації вартості. Метод ґрунтується на попередній оцінці власного та запозиченого капіталів за різних умов їх формування, обслуговування та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу і, таким чином, пошуку найбільш реальної ринкової вартості підприємства;

- метод оптимізації структури капіталу за критерієм фінансових ризиків. Він пов'язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства: необоротних активів, оборотних активів (із розбивкою їх на постійну та змінну частини).

Як бачимо, в основі кожного з вищезазначених методів лежить лише один конкретний показник. Але, на нашу думку, найбільш раціональним щодо досягнення оптимальності співвідношення структурних елементів капіталу підприємства може бути метод, який ґрунтується на одночасній максимізації зростання рентабельності власного капіталу та мінімізації середньозваженої вартості капіталу. Шляхом побудови комплексної моделі визначимо оптимальну структуру фінансових ресурсів ДП «ХКБМ» за критерієм одночасної мінімізації вартості капіталу та максимізації ефекту фінансового левериджу.

Таблиця 1

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості та максимізації ефекту фінансового левериджу на ДП «ХКБМ»

Показники		Варіанти розрахунків
	2013 рік, факт	1	2	3	4	5	6	7	8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Загальна потреба в капіталі	871 450
Варіанти структури капіталу, %
а) власний капітал	14,0	50	50	50	38	62	31	31	69
б) позиковий капітал	86,0	50	50	50	62	38	69	69	31
у тому числі:
короткострокові та довгострокові кредити банків, %	13	50	100	0	80	20	100	0	0
поточні зобов'язання, %	87	50	0	100	20	80	0	100	100
Вартість власного капіталу (за оцінками експертів підприємства), %	10,25	10,25	10,25	10,25	10,25	10,25	10,25	10,25	10,25
Рівень ставки за кредит, %	12	12	12	12	12	12	12	12	12
Ставка податку на прибуток	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19
Вартість складових частин капіталу,
а) власний капітал	1,44	5,13	5,13	5,13	3,90	6,36	3,18	3,18	7,07
б) позикового капіталу	1,34	3,00	6,00	0,00	5,95	0,91	8,28	0,00	0,00
Середньозважена вартість капіталу, %	2,52	7,56	9,99	5,13	8,72	7,09	9,88	3,18	7,07
Плече фінансового важеля	6,14	1,00	1,00	1,00	1,63	0,61	2,23	2,23	0,45
Брутто-рентабельність активів, %	14,33	15,42	10,44	15,72	9,77	14,81	7,44	15,72	15,72
Ефект фінансового левериджу,%	11,61	2,77	-1,26	3,02	-2,94	1,40	-8,21	6,71	1,36

У результаті розрахунків за критерієм максимізації рентабельності та мінімізації середньозваженої вартості ми отримали 2 варіанти оптимальної структури капіталу – це фактично існуюча у 2013 році на підприємстві структура (14% власного, 86% позикового, з них кредитів банків –13%), та 7-й варіант, де частка власного капіталу становить 31%, а позикового – 69%, позиковий капітал загалом сформовано за 100% поточними зобов’язаннями за розрахунками.

Щоб отримати остаточний варіант оптимальної структури капіталу розрахуємо та порівняємо коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт фінансування для обох випадків (табл.2).

Таблиця 2

Показники	Факт,2013р.	7-й варіант	Позитивний напрямок змін
Варіанти структури капіталу, %
а) власний капітал	14,0	31
б) позиковий капітал	86,0	69
у тому числі:
короткострокові та довгострокові кредити банків, %	13	0
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,16	0,45	Збільшення
Коефіцієнт фінансового ризику (фінансування)	6,1	2,2	Зменшення

Розраховані показники фінансової стійкості свідчать про те, що більш оптимальною є структура капіталу 31% – власний, 69% – позиковий.

Висновки. Отже, запропонований порядок поетапних розрахунків щодо формування оптимальної цільової структури капіталу дасть можливість не тільки оперативно й оптимально структурувати капітал підприємства у його майновому та фінансовому втіленнях, а й спрогнозувати максимальність зростання рентабельності капіталу та фінансової стійкості підприємства на майбутнє, розробити загальні можливі напрями підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.

Література:

1) Бланк И. А. Управление формированием капитала / И. А. Бланк. – К.: Ника-Центр, 2000. – 512 с. – (Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып. 4).

2) Власова Н.О. Формування оптимальної структури капіталу на підприємствах роздрібної торгівлі: монографія / Н.О. Власова, Л.І. Безгінова. – Х.: ХДУХТ, 2006. – 160 с Литвин Б. М. 64 Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Б. М. Литвин, М. В. Стельмах — К.: «Хай_Тек Прес», 2008. — 336 с.

3) Грачев А.В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия: учеб.-практ. пособ. / А.В. Грачев. – М.: Дело и Сервис, 2002.–208 с.

4) Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова. – 2-ге вид. – К.: Знання, 2005. – 485 с.

5) Чупров С. Повышение эффективности управления устойчивостью предприятий / С. Чупров / Проблемы теории и практики управления. – 2004. – № 4. – C. 114 – 119.