Экономические науки/ 10.Экономика предприятия

Боженьова І.М., Жученко Т.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Ефективність управління прибутком як ключовий елемент розвитку підприємства

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства складає прибуток. Прибуток являється основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов’язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими контрагентами. Але слід зазначити, що власників підприємств цікавить не тільки отримання прибутку у поточному періоді, але й максимізація його у довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети на перший план виходять питання, пов’язані з ефективністю управління прибутком, тобто його оптимальним розподілом.

Формування та створення ринкової економіки потребує від підприємств оптимального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї діяльності, до визначення стратегії фінансової і виробничої політики, аналізу й оцінки отриманих результатів. Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування [1].

Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку за рахунок його раціонального розподілу, а, потім, як наслідок, збільшення ринкової вартості підприємства.

Проблеми оптимального управління прибутком підприємства, його довготермінової прибуткової діяльності досліджували українські та зарубіжні вчені. А саме: І.Т. Балабанов, І. Бланк, Є. Брігхем, Л. Бадалов, Дж.К. Ван Хорн, В.М. Геєц, Дж. Джуран, А. Дайле, С. Дорогунцов, П. Друкер, П.В. Єгоров, І. Кац, А.М Ковальова, Г. Крамаренко, Л.А. Костирко, М. Коробова, Ю.Г. Лисенко, Л. Лігоненко, В.П. Стасюк та ін.

Прибуток — це та частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу, комерційну, фінансову та інвестиційну діяльність підприємства, та слугує засобом відтворення і головним мотивом здійснення такої діяльності для власників підприємства в поточному і перспективному періоді, а також є основною характеристикою ефективності цієї діяльності.

Планування прибутку - це найбільш відповідальний етап управління господарською діяльністю будь-якої підприємницької структури.

Можна сказати, що особливістю прибутку в у сучасних умовах розвитку технологічного прогресу є не накопичення його в грошовій формі, а витрачання на інвестиції та інновації. Повертаючись через них, він забезпечує економічне зростання підприємства та підвищення його ринкової вартості та конкурентноздатності.

Інформацію про прибутки і витрати підприємства забезпечує бухгалтерський облік. Бухгалтерські дані використовуються для аналізу, планування та прогнозування прибутку, а також для прийняття ефективних управлінських рішень з метою поліпшення фінансового стану господарюючого об’єкту.

Ісують різні математичні методи планування прибутку. Найбільш розповсюдженим є метод прямого рахунка. При цьому методі запланований прибуток від реалізації продукції визначається як різниця між запланованим виторгом від реалізації продукції в діючих цінах і повною собівартістю продукції, що реалізуватиметься. Цей метод розрахунку найбільш ефективний при випуску невеликого асортименту продукції [2].

Метод прямого рахунку використовується для обґрунтування створення нового чи розширеного діючого підприємства або здійснення якого-небудь проекту. Різновидом методу прямого рахунка є метод поасортиментного планування прибутку [3].

Забезпечення ефективного управління прибутком підприємства визначає ряд вимог до цього процесу, основними з яких є:

1. Інтегрованість з загальною системою управління підприємством. У якій би сфері діяльності підприємства не ухвалювалось управлінське рішення, воно прямо або побічно робить вплив на прибуток.

2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Управління прибутком повинне розглядатися як комплексна система дій, забезпечуючи розробку взаємозалежних управлінських рішень.

3. Високий динамізм управління. Системі управління прибутком повинен бути властивий високий динамізм, що враховує зміну чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

4. Багатоваріантність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цієї вимоги припускає, що підготовка кожного управлінського рішення у сфері формування, розподілу і використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості дій.

5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б прибутковими не здавалися ті або інші проекти управлінських рішень в поточному періоді, вони не повинні вступати в суперечність з місією підприємства, стратегічними напрямами його розвитку.

В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку — це стале джерело фінансування розвитку виробництва, виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток — найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств.

Що стосується політики управління розподілом прибутку підприємства, то вона повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників та працівників [3].

У відповідності до цього, по мірі надходження чистий прибуток підприємства спрямовується на роботи по створенню, освоєнню і впровадженню нової техніки; на удосконалення технології і організації виробництва; на модернізацію обладнання; покрашення якості продукції; технічне переобладнання, реконструкцію діючого виробництва. Чистий прибуток є джерелом поповнення власних обігових коштів. Крім того, він спрямовується на виплату процентів по кредитах, отриманих на поповнення власних обігових коштів, що недостачам, на придбання основних засобів, а також сплату процентів за простроченні і відстрочені кредити [4].

Отже, для забезпечення ефективного управління прибутком підприємства існує ряд вимог, яких потрібно дотримуватись. Підвищення рентабельності виробництва та інвестиційної привабливості підприємства, зміцнення конкурентоспроможності вимагають застосування ефективних підходів до управління прибутком суб’єкта господарювання з метою його максимізації. Суб’єкт підприємницької діяльності має бути зацікавлений в тому, щоб у сучасних ринкових умовах максимізувати прибутки і раціонально його розподілити та використовувати на підприємстві.

Література:

1. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2008.— 528 с.

2. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятий. – М.: ДИС, 1998. – 224с.

3. Белов М.А. Москалюк В.Е. «Підприємницька діяльність», Навчальний посібник – 2002.- 396с.

4. Юрчишина Л.В. Моделювання прибутку на підприємстві/ Л.В.Юрчишина// Вісник Хмельницького національного університету. – 011. – № 2, т. 3. – С. 88-93.