Экономические науки / 10. Экономика предприятия

УДК 658.14/.17

К.е.н., доц. Гарасюк О.А., студентка Троян В.І.

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Удосконалення сутності поняття «банкрутство»

За сучасних умов розвитку економіки значна кількість українських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання перебуває у кризовому стані, характерними ознаками якого є зменшення обсягів реалізації продукції; падіння попиту на продукцію; зниження прибутковості виробництва; зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, по заробітній платі, перед бюджетом та ін. За останні роки кількість збиткових підприємств невпинно зростає (див. рис. 1).

Рис. 1 Частка підприємств, що отримали збиток, в загальній кількості підприємств України в 2007-2011 роках

Так, по даним Державного комітету статистики у 2007 році кількість збиткових підприємств складала 32,5 % від загального числа господарюючих суб’єктів, а у 2008 році – 38,7 %. Таке зростання пов’язано з початком світової економічної кризи, що стало причиною ослаблення вітчизняної економіки . У 2009 році кількість збиткових суб’єктів господарювання становила 39,9 %, а у 2010 році – досягнула свого максимуму і склала 41 %. Проте у 2011 році спостерігається зниження питомої ваги підприємств, що отримали збиток, на 5 % [7].

Таким чином, можна відзначити, що за досліджуваний період частка збиткових суб’єктів господарювання в економіці України становила не менше третини. Така висока їх кількість знижує ефективність всієї економічної системи держави й, безумовно, гальмує процес загального економічного зростання. Це говорить про те, що однією з найважливіших проблем в економіці країни є низька ефективність функціонування значної кількості господарюючих суб’єктів, що, у свою чергу, спричиняє їх низьку фінансову стійкість, неплатоспроможність та банкрутство.

Питання банкрутства підприємства досліджували такі відомі вчені, як Андрущак Є.М., Бланк І.А., Брелі Р., Базілінська О.Я., Голощапов Н.А., Майерс С., Сайфулін Р.С., Терещенко О.О. та інші. Розробкою методик і критеріїв прогнозування банкрутства займались такі провідні вчені як Альтман Е., Беєрман К., Ліс Р., Спрінгейт К., Таффлер Р. та інші.

На сьогоднішній день в науковій літературі існує багато різноманітних поглядів щодо визначення сутності поняття банкрутства, але не існує єдиного підходу до його трактування.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [1]. Тобто, українське законодавство за основу визначення банкрутства взяло таке поняття як «неспроможність».

Так, на думку Бланка І.А. банкрутством є встановлена в судовому порядку фінансова неспроможність підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити в установлені строки пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги, та виконати зобов’язання перед бюджетом [4].

Сайфулін Р.С. визначає банкрутство, як неспроможність підприємства фінансувати поточну та операційну діяльність та погасити термінові зобов’язання [9].

За Терещенком О.О. банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом [8].

Своє трактування поняття «банкрутство» також запропонував Голощапов Н.А, який зазначає, що банкрутство підприємства - неспроможність боржника платити за своїми зобов’язаннями, повернути борги в зв’язку із відсутністю у нього грошових коштів для сплати [6].

Базілінська О.Я. визначає банкрутство як неспроможність підприємства платити за своїми борговими зобов’язаннями та виконувати зобов’язання перед бюджетом [3].

Слід зазначити, що на думку вищезазначених авторів ключовим терміном поняття «банкрутство» є термін «неспроможність», що означає неможливість боржником задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Проте, Адрущак Є.М. розглядає банкрутство, як визнане судовими органами незадовільне господарське становище фізичної чи юридичної особи, ознакою якого є припинення розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі [2]. Тобто, дослідник вважає, що банкрутство підприємства доцільно ототожнювати з поняттям «незадовільне становище».

Р. Брелі та С. Майерс вважають, що банкрутство - це ринковий спосіб покарання компанії за масштабні помилки в менеджменті; банкрутство пов’язано з реалізацією катастрофічних ризиків, що виникли в процесі її невдалої фінансово - господарської діяльності [5]. Автори наголошують, що банкрутство є наслідком незадовільного управління підприємством.

На нашу думку, банкрутство - абсолютна неплатоспроможність боржника, що є наслідком глибокої фінансової кризи, через яку підприємство не може задовольнити пред’явлені йому кредиторами вимоги.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що термін «банкрутство» є складним і багатогранним. Кожне із запропонованих визначень висвітлює певну сторону даного поняття.

Література:

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р.  № 2343-XII із змінами та доповненнями.

2. Андрущак Є.М. Удосконалення інституту банкрутства/Андрущак Є.М. // Фінанси України. – 2001. - № 9. – С. 29-37.

3. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз:теорія і практика: наві.посіб. /О.Я.Базілінська. – К.: ЦУЛ, 2009. – 328 с.

4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып. 3 /Бланк И.А. - К.: Ника-Центр. - 1999. – 512 с.

5. Брели Р. Принципы корпоративных финансов / Р. Брели, С. Майерс – М.: Олимп-Бизнес, 2007. – 1008 с.Голощапов Н.А. Словарь – справочник аудитора / Под. ред.. В.И. Осипова – М.: «Экзкмен», 1999. – 384 с.

6. Голощапов Н.А. Словарь – справочник аудитора / Под. ред.. В.И. Осипова – М.: «Экзкмен», 1999. – 384 с.

7. Держкомстат України [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навчальний посібник. — К.:КНЕУ, 2000. — 410 с.

9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М.: Инфра, 1999. – 348 с.