Экономические науки/10. Экономика предприятия

Коновал В.В. - асистент кафедри товарознавства та маркетингу

Глухова Н.В. - студентка III курсу, групи МО-32д

Вінницький торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Україна

СТАН РОЗВИТКУ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Актуальність проблеми. Оптова торгівля як галузь товарного обігу є важливим важелем маневрування матеріальними ресурсами, сприяє скороченню зайвих запасів продукції на всіх рівнях і усуненню товарного дефіциту, бере участь у формуванні регіональних і галузевих товарних ринків. Адже вона виконує роль економічного двигуна для підтримання вітчизняного виробника, забезпечує бюджетоутворення та громадський добробут, є дієвим механізмом економічного розвитку. Через оптову торгівлю посилюється вплив споживачів на виробників; в свою чергу виробник сам підбирає споживачів. Тому, на сьогодні, оптова торгівля набуває актуальності саме через посилення її ролі в національному господарстві України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням проблеми та розвитку оптової торгівлі, її ролі та місця в українській економіці були присвячені наукові публікації таких науковців, як: Н. Голошубова, А. Мазаракі, О. Пустовойт, В. Торопков, та інші.

Виклад основного матеріалу. Оптова торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг.

Оптова торгівля є частиною внутрішньої торгівлі, яка охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їх перепродажу або виробничого споживання. Вона здійснюється за цінами, які нижчі від роздрібних цін, але вони повинні забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному підприємству відшкодування витрат, внесення платежів до бюджету, створення фондів економічного стимулювання та формування прибутку. Даний вид торгівлі стимулює збут товарів, формує їх асортимент і забезпечує транспортування. Найбільш впливовими оптовими торговельними структурами є великі торговельні підприємства, торгові доми, дистриб'юторські фірми тощо.

Так, за 2012 рік у Вінницькій області 919 підприємств здійснювали діяльність за основним видом економічної діяльності – оптова торгівля. Оптовий товарооборот цих підприємств за січень – листопад 2012р. становив 6704,6 млн.грн., і збільшився проти відповідного періоду минулого року за фактичними цінами на 12,8%.

В оптовому товарообороті області за січень – листопад 2012 року переважає торгівля товарами непродовольчої групи. За 9 місяців п. р. їх реалізовано на суму 4964,3 млн.грн. Частка непродовольчих товарів в оптовому товарообороті становила 74%, що на 7,1 %. більше відповідного періоду минулого року. У товарній структурі оптового товарообороту переважали паливо дизельне – 966,3 млн.грн. (19,5%), бензин моторний – 474,3 млн.грн. (9,6%), засоби парфумерні та косметичні – 354,9 млн.грн. (7,1%), товари спортивні – 213,8 млн.грн. (4,3%), пшениця – 184,5 млн.грн. (3,7%), пропан і бутан скраплений – 171,1 млн.грн. (3,4%), насіння гірчиці, ріпаку, кунжуту, соняшнику – 137,2 млн.грн. (2,8%), препарати фармацевтичні – 134,7 млн.грн. (2,7%), пестициди та продукція агрохімічна інша – 83,9 млн.грн. (1,7%).

Обсяг оптового товарообороту продовольчих товарів склав 1740,3 млн.грн., що становить 88,4% обсягу відповідного періоду попереднього року. Питома вага продовольчих товарів в оптовому товарообороті становила 26,0%. Серед товарів продовольчої групи найбільшим попитом користувались: шоколад та вироби кондитерські цукрові – 312,9 млн.грн. (18%), м'ясо та м’ясопродукти – 218,9 млн.грн. (12,6%), води мінеральні та напої безалкогольні й соки фруктові та овочеві – 176,4 млн.грн. (10,1%), борошно – 121,1 млн.грн. (7,0%), олії рослинні – 120,8 млн.грн. (6,9%), продукти молочні, масло та сири – 105,1 млн.грн. (6,0%), цукор – 91,0 млн.грн. (5,2%).

Оптовий продаж товарів вітчизняного виробництва у січень – листопад 2012 року становив 4915,3 млн.грн. На нього припадало 73,3% оптового товарообороту, що більше обсягів минулого року на 5,1 %, при цьому в обсязі оптової реалізації непродовольчих товарів вказана частка складала 68,1%, продовольчих товарів – 88,2%.

Значну частку оптового товарообороту (56,4%), або 3783,4 млн.грн. продовжує складати перепродаж товарів іншим підприємствам оптової торгівлі.

На 1 грудня 2012 року товарні запаси на підприємствах оптової торгівлі збільшилась майже на третину і становили 1018,2 млн.грн. проти 775,6 млн.грн. на відповідну дату попереднього року. У структурі товарних запасів чільне місце займали непродовольчі товари – 852,9 млн.грн. (83,8% від загального обсягу запасів). Питома вага продовольчих товарів складала 165,3 млн.грн. (16,2% від загального обсягу запасів). Таким чином, темпи розвитку оптової торгівлі у Вінницькій області, та в цілому по Україні, останніми роками є позитивними.

Але, разом з тим, в Україні відбувається тенденція до зростання темпу оптового продажу закордонних товарів та недостатні темпи продажу товарів вітчизняного виробництва, поряд зі збільшенням обсягу оптового товарообігу вітчизняних виробників з кожним роком. Це в свою чергу свідчить про необхідність удосконалення інструментів обмеження імпорту закордонних товарів, розширення банківського кредитування вітчизняних підприємств та стимулювання розвитку оптової торгівлі вітчизняними товарами взагалі. Сучасний стан розвитку оптової торгівлі також потребує і вирішення такої проблеми, як формування елементів ринкової інфраструктури. У справжніх умовах господарювання катастрофічно не вистачає складських і торгових площ.

Тому, для підвищення ефективності функціонування оптової торгівлі необхідно впроваджувати більш дієве державне регулювання, яке передбачає не пряме керівництво, а створення умов для цивілізованих взаємовідносин з незалежними суб’єктами господарювання. Об’єктами такого регулювання повинні бути не оптові підприємства, а самі процеси, які протікають на споживчому ринку.

Таким чином, слід виділити такі сфери державного регулювання оптової торгівлі, які мають безпосередній вплив на її розвиток:

· стимулювання розвитку оптової торгівлі шляхом оподаткування, кредитування та надання пільг залежно від виду оптового підприємства чи оптового посередника, їх спеціалізації, тобто від їх місця і ролі у сфері товарного обігу;

· створення різноманітної структури оптових посередників за функціональним призначенням, розмірами, спеціалізацією, зоною діяльності, організаційно-правовими формами господарювання;

· формування логістичних систем на товарних ринках, де оптова ланка повинна відігравати активну роль як організатора, координатора, інтегратора процесу управління товарними, інформаційними та фінансовими потоками;

· впровадження на оптових підприємствах автоматизованого обліку товароруху та системи швидкого реагування на зміни кон'юнктури ринку і своєчасного доведення товару до роздрібної торгівлі;

· удосконалення маркетингової діяльності оптових підприємств;

· удосконалення процесу оптового продажу товарів, розширення номенклатури послуг, що надаватимуть оптові посередники товаровиробникам і підприємствам роздрібної торгівлі;

· розширення банківського кредитування підприємств оптової торгівля для розвитку оптового товарообороту, накопичення товарних запасів.

Список літератури:

1. Голошубова Н. Стратегічні напрями розвитку оптової торгівлі споживчими товарами// Підприємство, господарство і право. – 2003, № 10. – С. 22-26.

2. Кіняк Г.В., Корпанюк Ю.О. Оптова торгівля в Україні// Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности. – 2012, №14. – С.56-58

3. Шведчикова Т.М. Проблеми товарного обігу в Україні// Актуальні проблеми економіки. – 2011, № 11. – С. 34-46.

4. Головне управління статистики у Вінницькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vn.ukrstat.gov.ua