УДК 330.342 Проф. Башнянин Г.І., докт. екон. наук – Львівська комерційна академія

проф.Кульчицький Б.В., докт. екон. наук – Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Л.Я. – Львівська комерційна академія

Тесля А. І. – Львівський національний університет імені Івана Франка

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: ФУНКЦІОНАЛЬНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Сучасний етап розвитку та функціонування економічних систем у розвинених та перехідних економіках характеризується таким суспільно-економічним процесом як їх соціалізація. Під нею прийнято розуміти розвиток та динаміку соціальної спрямованості економічних систем, в умовах якої певна частина чистого грошового доходу використовується для задоволення соціально-матеріальних та соціально-духовних потреб основного суб`єкта економіки – людини. Теоретичне дослідження соціалізаційних процесів в економіці повинно базуватися на визначенні поняття і змісту цього процесу, як на своїй вихідній методологічній основі. Поняття «соціалізація» – багатогранне і багатовимірне. У сучасній науковій економічній літературі найпоширенішими є такі три інтерпретації чи тлумачення соціалізаційних процесів, які кваліфікуються, відповідно, як соціально-економічна, функціональна і формаційна.

З позицій суто функціональних, під соціалізацією розуміють використання переважної частини чи навіть усього частини чистого грошового доходу для задоволення соціально-матеріальних і соціально-духовних (соціально-інтелектуальних) потреб людей. У такому значенні соціалізація виступає як процес прямо протилежний капіталізації, що полягає у використанні певної частини чистого грошового доходу на розвиток виробництва чи якоїсь іншої економічної (господарської) діяльності.

Функціональна соціалізація, яка теж за інтенсивністю свого розвитку може бути потрійною: гіпосоціалізацією, помірною соціалізацією і гіперсоціалізацією. Гіпосоціалізацією соціалізація означає соціалізацію незначної частини чистого доходу фірми, помірна соціалізація – соціалізацію значної частини чистого доходу фірми, гіперсоціалізація – соціалізацію дуже значної частини чистого доходу фірми. Чим вищий ступінь економічного розвитку, тим більша інтенсивність розвитку функціональної соціалізації, тобто дедалі більша частина грошового доходу спрямовується на соціально-духовний і соціально-інтелектуальний розвиток людини.

У функціональній соціалізації можна виділити дві складові. Перша – це власне функціональна соціалізація або інакше – елементарна (проста, звичайна, нижча) функціональна соціалізація, яка полягає у використанні грошового доходу на потреби соціально-матеріального (фізіологічного, фізіологічно-суспільного) розвитку людини. Під грошовим доходом ми розуміємо чистий, а не валовий дохід, тобто ту частину валового виторгу, яка залишається після відрахування витрат на відшкодування матеріальних і трудових ресурсів. Ця елементарна функціональна соціалізація становить основну, а дуже часто і всю частину загального «обсягу» функціональної соціалізації - інтегральної функціональної соціалізації. Друга складова інтегральної функціональної соціалізації – функціональна соціалізація в її вищому значенні, яка полягає у використанні певної частини грошового доходу на духовний (інтелектуально-духовний), а не соціально-матеріальний розвиток людини.

Співвідношення між цими двома видами чи складовими інтегральної функціональної соціалізації різне у різних типах економічних систем і на різних етапах історико-економічного розвитку, зокрема в індустріальних і постіндустріальних економічних системах. У перших явно переважає елементарна функціональна соціалізація (але і вона незначна, порівняно з розвитком такого протилежного соціалізації процесу як капіталізація). Можна вважати, що в доіндустріальних економічних системах будь-яка соціалізація відсутня. У процесі історичного переходу від доіндустріальних до індустріальних і постіндустріальних (квазіпостіндустріальних) економічних систем інтенсивність розвитку елементарної функціональної соціалізації послаблюється, а вищої чи високої, навпаки, посилюється. Найсоціалізованішими у вищому функціональному значенні є, зазвичай, постіндустріальні чи квазіпостіндустріальні економічні системи. Оскільки в перехідних економіках, в тому числі і в Україні, більшість економічних систем індустріальні чи, в кращому разі, квазіпостіндустріальні (напівпостіндустріальні), то соціалізація економічних систем у її вищому функціональному значенні менш інтенсивна, ніж у розвинених західних ринкових економіках, але інтенсивніша, ніж у слаборозвинених економіках.

Отже, загальна тенденція зміни характеру співвідношення між елементарною та вищою функціональною соціалізацією характеризується прямою залежністю між рівнем економічного розвитку і часткою вищої функціональної соціалізації та оберненою залежністю між рівнем економічного розвитку і часткою нижчої функціональної соціалізації: чим вищий ступінь економічного розвитку, тим більше зростає частка вищої функціональної соціалізації і знижується, відповідно, частка нижчої чи елементарної, тобто дедалі більша частина грошового доходу спрямовується на соціально-духовний і соціально-інтелектуальний розвиток людини.

Література

1. Башнянин Г.І. Актуальне дослідження проблем соціалізації економічних систем / Г.І. Башнянин, Б.В. Кульчицький // Регіональна економіка. – 2011. – № 2. – С.178-181.

2. Башнянин Г.І. Суть та типи капіталізації економічних систем / Г.І. Башнянин, Ю.І. Турянський, Н.Я. Юрків // Materily VIII mezinarodninedesko-prakticka conference. Veda avznic – 2011/2012. 27.12.2010 – 05.01.2011. Dil. 26. Matematika. Fyzika. Moderni informacnitechnologia. Vystavba a architektur. – Praha: Publishing House «Education and Science». – P. 34-37.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Прізвище, ім’я, по батькові - Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії

Кульчицький Богдан Володимирович,

доктор економічних наук, професор,

Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Лілія Яківна,

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Тесля Алла Ігорівна

аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу

Львівський національний університет імені Івана Франка

Адреса для розсилки – 79008, м. Львів,

вул. Туган-Барановського, 10,

Львівська комерційна академія,

кафедра економічної теорії

Башнянину Григорію Григоровичу

Телефон – 0322-95-81-37