УДК 330.342 Проф. Башнянин Г.І., докт. екон. наук – Львівська комерційна академія

Гончарук Л.Я., канд. екон. наук – Львівська комерційна академія

Підлипна Р.П., канд. екон. наук – Львівська комерційна академія

Тесля А. І. – Львівський національний університет імені Івана Франка

МАКРОЕКОНОМІЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ В ПЕРЕХІДНИХ СИСТЕМАХ ПОСТКАПІТАЛІСТИЧНОГО І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО ТИПІВ

З позицій рівнів функціонування національної економічної системи виділяють такі типи чи види соціалізації – макроекономічну і мікроекономічну. Перша полягає в розширенні частки суспільного і квазісуспільного секторів і відповідного звуження несуспільного (приватного) сектору економіки. Суспільно-економічні ефекти (наслідки) макроекономічної соціалізації значною мірою залежать від соціально-економічного типу перехідних систем. Сучасні перехідні системи бувають двох основних типів: посткапіталістичні і постсоціалістичні. Перші посилено соціалізуються, а другі посилено капіталізуються. В сучасних західних пост капіталістичних країнах з економічним розвитком суспільства розширюється сфера інтелектуального виробництва, зростають потреби у виробництві і споживанні суспільних і квазісуспільних благ, що з об’єктивною необхідністю розширює соціалістичну сферу економіки (зростає соціалізація економіки) і одночасно звужує її власне капіталістичну сферу (скорочується власне капіталізація національної економіки).

Розвиток і поглиблення процесів соціалізації перехідних посткапіталістичних систем супроводжується зростанням загального обсягу виробництва як суспільних, так і несуспільних благ. Причому це зростання загального обсягу благ більше, ніж воно було би, якщо б рівень соціалізації економічної системи був стабільним. Цей ефект соціалізації ми назвемо валовим ефектом (він полягає у тому, що соціалізація позитивно впливає на зростання обсягів національного виробництва). Валовий ефект соціалізації, а відповідно – вплив макроекономічної соціалізації на національну економічну систему перехідного типу може бути трояким: позитивним, нейтральним чи нульовим і негативним.

За позитивного ефекту соціалізації обсяги економічної діяльності можуть зростати за одночасного збільшення частки суспільних благ. Негативний валовий ефект соціалізації формується тоді, коли процес соціалізації розгортається надмірно і переходить певні межі свого розвитку, за якими починається згортання загальних обсягів національного виробництва. ефект соціалізації характеризується стабільними. Економічна система, в якій формується нульовий або нейтральний валовий ефект соціалізації, перебуває в стані соціалізаційної рівноваги.

Валовий ефект соціалізації буде негативним за надмірної соціалізації (або гіперсоціалізації), таким він також може бути і за недостатньої соціалізації. Позитивний він лише в разі, коли межі соціалізації помірні чи нормальні.

Дослідження процесів макроекономічної соціалізації в історично-динамічному аспекті дає підстави виділити такі два її типи: історичну і фунціонально-динамічну. Перша має тенденцію до посилення з переходом від нижчого до вищого ступеня економічного розвитку, а друга формується і розвивається за певним соціалізаційним циклом, який також може бути двояким: коротким і довгим. За умов короткого і довгого соціалізаційного циклу формуються, відповідно, короткі і довгі хвилі соціалізації. Коротка соціалізаційна хвиля переважно збігається з аналогічною економічною хвилею (циклом) і формується в такт з останньою.

Процес формування соціалізаційної хвилі відбувається під впливом двох основних факторів: власне економічної хвилі; проведення відповідної антициклічної політики держави. Економічний цикл виступає основним детермінантом соціалізаційного циклу.

Взаємозв’язок соціалізаційного і економічного циклів пояснюється тим, що економічний спад супроводжується звуженням процесів соціалізації, економіка починає посилено капіталізуватися і завдяки цьому вона має можливість швидко вийти з економічного спаду. А в періоди економічного піднесення, навпаки, економіка посилено соціалізується, що врешті-решт і спричиняє економічний спад. Проблема полягає лише в тому, наскільки глибоким і точним є збіг обох циклів: економічного і соціалізаційного. Цілком можливо, що вони дещо зміщені в часі.

В період економічного спаду масштаби соціалізації звужуються, а у період економічного піднесення, навпаки, розширюються. Під впливом проведення державою певної антициклічної політики соціалізаційний цикл зміщується вправо щодо економічного циклу: рівень соціалізації мінімізується «за точкою» найнижчих обсягів виробництва, а максимізується «за точкою» максимальних обсягів виробництва. Таке зміщення соціалізаційного циклу щодо власне економічного зумовлюється проведенням відповідної державної антициклічної політики.

В періоди економічного спаду стимулююча антициклічна політика держави дещо зменшує соціалізаційні процеси, а в періоди економічного піднесення, навпаки, – їх підвищує, посилюючи тим самим соціалізаційну хвилю (її амплітуду), яка формується насамперед під впливом і як наслідок економічної хвилі.

Зміщення соціалізаційного циклу щодо власне економічного зумовлюється також функціонуванням політичного ринку. За умов лівого спрямування політичного ринку соціалізація посилюється, а за умов правого спрямування, навпаки, соціалізація звужується із одночасним посиленням капіталізації.

Соціалізаційна хвиля є функцією економічної хвилі, тобто є вторинною і похідною від неї. Однак соціалізаційну хвилю можна розглядати як одну з першопричин формування економічної хвилі: якщо держава свідомо проводить політику то на розширення, то на звуження соціального сектору економіки, отже, тим самим вона впливає на процес формування економічної хвилі.

Відповідно до того, як розглядати соціальну хвилю – як функцію чи аргумент економічної хвилі – ми виділяємо два підходи до вивчення явища соціалізації і, відповідно, внаслідок цього обґрунтовуємо існування двох різних теорій. По-перше, це соціалізаційна теорія економічного циклу і, по-друге, це економічна теорія соціалізаційного циклу. Обидві ці теорії, будучи протилежно спрямованими, мають спільні точки дотику і спільні вихідні передумови.

Література

1. Башнянин Г.І. Ефективність капіталізації і лібералізації економічних систем в умовах ринкової транзиції: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Г.І. Башнянин, Ю.І. Турянський. – Львів: ЛКА, 2008. – 480 с.

2. Башнянин Г.І. Номінальна і реальна ефективність дерегуляції макроекономічних систем / Г.І. Башнянин, Г.С. Третяк М.С., Хом’як // Материалы межд. науч.-практ. конф. «Научные исследования и их практическое применение». Сборник научных трудов. Т. 14. Экономика. – Одесса: Черноморье, 2011. – С. 75-77.

3. Башнянин Г.І. Формаційні типи дерегуляційної ефективності економічних систем / Г.І. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом’як // Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте. Материалы межд. науч.-практ. конф. Сборник научных трудов. Т. 13. Экономика, туризм и рекреация. География. Геодезия. – Одесса: Черноморье, 2011. – С. 9-12.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Прізвище, ім’я, по батькові - Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії

Гончарук Лілія Яківна,

кандидат економічних наук, здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Підлипна Радміла Петрівна,

кандидат економічних наук, доцент, здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Тесля Алла Ігорівна

аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу, Львівський національний університет імені Івана Франка

Адреса для розсилки – 79008, м. Львів,

вул. Туган-Барановського, 10,

Львівська комерційна академія,

кафедра економічної теорії

Башнянину Григорію Григоровичу

Телефон – 0322-95-81-37