К.е.н., доцент Даценко Г.В., Маньківська М.Л.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ

Одним з основних видів податків в Україні, які формують значну частину бюджету, є акцизний збір, однак, на сучасному етапі розвитку України в механізмі його адміністрування наявні певні проблеми та неузгодженості. Про такі проблеми свідчить як рівень тіньового обігу підакцизних товарів, так і наявні диспропорції між економічними показниками відповідних секторів економіки та фіскальною ефективністю застосування акцизного збору для оподаткування окремих груп вказаних товарів.

Вирішення проблем в реформуванні акцизного податку є одним зі шляхів зростання надходжень до бюджету даного податку без зростання рівня відповідного податкового навантаження, хоча на даний час Україна взяла курс на його поступове підвищення, що в цілому сприяє гармонізації національного податкового законодавства до вимог Євросоюзу.

Взагалі, акцизний податок в національну податкову практику був введений в 1991 році, що було зумовлено необхідністю регулювання споживання монопольних і високорентабельних товарів в Україні, а також створенням умов для формування достатньої доходної частини бюджету країни. Протягом періоду застосування акцизного податку в Україні законодавство, що його регулює, зазнавало значних змін. На початку використання акцизного податку до переліку підакцизних товарів, крім нині діючих, було введено ювелірні вироби, кольорові телевізори, магнітофони, відеоапаратуру й апаратуру звукозапису, компакт-диски, одяг з натуральної шкіри та хутра та ін. Однак, вже з 2000 року було значно скорочено перелік підакцизних товарів, змінено ставки податку, а підакцизними товарами визначені алкогольні напої, тютюнові вироби, спирт, пиво, транспортні засоби, нафтопродукти та ювелірні вироби [2, c. 105].

У грудні 2010 року було прийнято Податковий кодекс України, якій систематизував усі нормативно-законодавчі акти, що стосувалися адміністрування акцизного податку.

До позитивних новацій Податкового Кодексу, що, з одного боку, дещо зменшили фіскальний потенціал акцизу, а з іншого, — сприяють подальшій нормалізації відносин з урядами та бізнесовими колами інших країн слід віднести розширення переліку операцій, звільнених від оподаткування за рахунок ввезення на Україну підакцизних товарів: для дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав; що використовуються як сировина для виробництва на території нашої країни інших підакцизних товарів; що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів [1].

Що ж до негативних, на нашу думку, нововведень в акцизному оподаткуванні, то до них слід віднести суттєве зростання ставок акцизу на нафтопродукти та алкогольні напої . У той же час, зростання ставок податку на нафтопродукти ще можна якось пояснити тим, що з 2011 р. автовласники уже не сплачують податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а натомість платять акцизний податок за кожний літр пального та мастил, куплених з метою заправки і обслуговування їх транспорту [2, с. 104].

Не зважаючи на це, зростання ставок акцизного податку на алкогольні напої та паливно-мастильні матеріали, як показує досвід справляння акцизного податку, може спричинити скорочення обсягів легального виробництва цих видів підакцизних товарів та насичення вітчизняного ринку більш дешевою - контрабандною, нелегальною та фальсифікованою продукцією. При цьому, збільшення розмірів штрафних санкцій за незаконне виробництво і обіг підакцизних товарів, що відбулось з прийняттям Податкового Кодексу України, на нашу думку, не зможе ефективно вплинути на тіньовий ринок зазначеної продукції, адже, завдяки цьому він став приносити ще більші прибутки.

Поряд з цим, зростання ставок акцизного податку, підвищення рівня штрафів за порушення акцизного законодавства та посилення заходів державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів може змусити більшість із них розробляти нові й нові схеми податкової оптимізації, що зрештою не принесе жодного фіскального ефекту, та завдасть шкоди і здоров’ю, і транспортним засобам споживачів.

Можна виділити і інші схеми зниження величини об’єкту оподаткування акцизним податком. Зокрема, це стосується: ввезення підакцизних товарів поза митним контролем; здійснення „псевдоекпорту” підакцизних товарів; декларування товарів на фіктивні фірми; заниження митної вартості імпортованих товарів; переміщення товарів за фіктивними документами; використання необлікованого спирту при виробництві лікеро-горілчаної продукції; використання підроблених марок акцизного податку; заміна при маркуванні безпосереднього об’єкту оподаткування та ін. [3, c. 253].

Підсумовуючи аналіз нововведень в акцизному оподаткуванні нашої держави, зазначимо, що навіть після прийняття Податкового Кодексу України, воно залишається далеким від досконалості, адже цей платіж нині має ще більший фіскальний потенціал, та за окремими позиціями його регулюючі властивості стали менш відчутними.

За цієї причини акцизне оподаткування в Україні потребує суттєвого вдосконалення, яке слід проводити шляхом унеможливлення тіньового обігу підакцизних товарів а також забезпечення виконання цим платежем не лише фіскальних завдань, але й регулюючих функцій.

Що ж до практичних шляхів удосконалення механізму справляння акцизного податку, то ними, на нашу думку, можуть бути: мораторій на підвищення розмірів ставок цього платежу протягом тривалого періоду (3-5 років); запровадження більш захищених від підробок акцизних марок на алкогольні і тютюнові вироби; розширення прав та підвищення відповідальності працівників податкових та митних органів, задіяних у сфері контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів; розширення переліку підакцизних товарів за рахунок ювелірних виробів та інших предметів розкоші [2, c. 107].

Підсумовуючи результати дослідження зазначаємо, що реформування механізму акцизного оподаткування призведе до формування прозорого і стабільного правового поля діяльності платників цього платежу, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища та, одночасно, спричинить зростання обсягів надходжень державного бюджету, що буде наслідком розширення бази оподаткування.

Література:

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2275-VI // Голос України. - 2010.- № 229-230.- 4 грудня.

2. Боровик П. М. Проблеми акцизного оподаткування в Україні / П. М.Боровик // Економічний вісник Донбасу. - 2011. - №3. - с. 103-107.

3. Макаренко В.В. Напрями вдосконалення адміністрування акцизного збору в Україні / В.В. Макаренко // Інноваційна економіка. - 2010. - № 16. - с. 252-256.