К.е.н. доцент Даценко Г.В., Шафієва С.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Податкове регулювання економічних процесів в Україні

У процесі переходу економіки України на ринкові умови господарювання постає складна проблема вдосконалення відносин між державою та платниками податків. Це пояснюється переходом країни на інший рівень. Податки повинні використовуватися не тільки як джерело надходжень до бюджету, а й виступати найважливішим інструментом регулювання економіки.

Питанням формування та посилення регуляторного потенціалу податків присвячувалися праці таких вчених, як В.Т. Александрова, Ф.Ф. Бутинця, Н.С. Вітвіцької, П.К. Германчука, М.М. Коцупатрого, Н.М. Малюги, О.І. Назарчука, О.А. Ногіної, Н.І. Петренко, Н.І. Рубана, І.Б. Стефанюка, М.Т. Фенченко, І.Ю. Чумакової. У працях сучасних українських дослідників О.Д. Василика, А.М. Соколовської значна увага приділяється не самій можливості впливу податків на економіку, а переважно проблемам ефективності застосування інструментарію податкового регулювання.

Податкове регулювання виступає одним з найважливіших засобів державного регулювання економіки і використовується на виконання пріоритетних напрямів розвитку держави та створення відповідних умов підвищення конкурентоздатності економіки України на світовій арені.

Регулююча функція податків свідчить про те, що вони безпосередньо можуть впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання та країни в цілому. Зміни в структурі податків та розмірах їх ставок спроможні змінювати і темпи економічного розвитку в окремих галузях або сферах діяльності: сповільнювати або посилювати нагромадження капіталу шляхом впливу на інвестиційну діяльність; розширювати або звужувати платоспроможний попит населення країни; впливати на результати зовнішньоекономічної діяльності шляхом лібералізації або, навпаки протекціоністським заходам стосовно руху товарних потоків, що забезпечує вибір між експорторозширюючим або імпортозамінюючим типами економічного зростання [3].

Податкове регулювання відноситься до непрямих методів, що базуються не на прямому примушенні господарюючих суб’єктів, а на використанні їхніх економічних інтересів [1]. Використовуючи засоби податкової політики, держава створює умови, за яких платникові стає вигідним враховувати інтереси держави в процесі своєї діяльності та невигідним робити те, що не відповідає інтересам суспільства.

В Україні прийнято виділяти такі методи податкового регулювання, як податкова пільга та податковий кредит, ефективна реструктуризація податкової заборгованості, врегулювання подвійного оподаткування, податкові канікули, відстрочення сплати податків.

В 2011 році було введено в дію Податковий кодекс України, який замінив велику кількість законодавчих актів з питань оподаткування. Даний документ мусить чітко і ефективно поєднати фіскальну функцію, від якої залежить життєдіяльність держави, і стимулюючу, включаючи зниження тіньової економіки, мінімізацію серйозних схем корупції в десятки мільярдів гривень, які не надходять до держбюджету та не допомагають розвитку життєдіяльності держави і суспільства в цілому.

В Податковому кодексі України вдосконалено деякі види податків, принципи та норми оподаткування, зменшено кількість податків та зборів: загальнодержавних – з 29 до 18, місцевих – з 14 до 5. Крім того, передбачено

зниження ставок: податку на прибуток – поступово з 25 до 16 відсотків у 2014 році, податку на додану вартість – з існуючих 20 до 17 відсотків [2].

Але новий Податковий кодекс вирізняється недосконалістю, тому удосконалення окремих норм і положень Податкового кодексу України набуло особливої актуальності і значимості. Серед недоліків можна виділити те, що новий кодекс повністю орієнтований на Європейську систему оподаткування, тобто всі норми перенесені в українське оподаткування, не враховуючи при цьому сучасного стану економіки України.

Також згідно Податкового кодексу практично знищується галузь підприємництва та підприємці, що перебувають на єдиному податку. Негативним явищем для підприємств спрощеної системи оподаткування виступають також норми Податкового кодексу, які стосуються перевірок суб'єктів спрощеної системи оподаткування, зокрема, фактичні перевірки без попередження платника податку, визначені статтею 80 ПКУ, надається право контролюючому органу вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки [2]. Все це значно ускладнює діяльність суб’єктів малого підприємництва та може призводити до посилення корупції з боку контролюючих органів.

Ці проблеми породжують недовіру до податкової системи та негативні очікування від виконання контрольних функцій податкових органів. Все це призводить до ліквідації тисяч підприємств малого бізнесу. У майбутньому може виникнути ще більша тінізація суб’єктів малого підприємництва, збільшитись безробіття та зрости соціальна напруга.

Ще однією проблемою податкового регулювання в Україні є безвідповідальне та необґрунтоване надання податкових пільг: надання економічно необґрунтованих пільг в оподаткуванні не можна назвати ефективними стимулами чи регуляторами підприємницької діяльності. Досвід розвинутих країн свідчить, що поширення форми підтримки підприємства, як пільги на податок з прибутків підприємства, не є перспективною [4].

Для розв’язання проблем, які наявні в податковій політиці держави можна запропонувати такі рішення: підтримка не конкретних підприємств, а підприємництва, зокрема податкова підтримка розвитку малого бізнесу; створення однакових умов роботи для всіх; низькі ставки податків, що будуть сплачуватись усіма; податкове стимулювання ефективної зайнятості населення; захист податкової політики від некомпетентності та лобіювання.

Можна зробити висновок, що широке використання заходів податкового регулювання може значно впливати на економіку країни та в деяких випадках навіть призвести до викривлення дії ринкових механізмів. Дослідження сучасного стану податкової системи свідчить, що на сьогодні залишаються відкритими питання переорієнтації чинної податкової системи на стимулювання процесів соціально-економічного розвитку країни, вирішення яких може стати кроком до підвищення конкурентоспроможності держави та сприяти розвитку економіки України.

Література:

1. Лекарь С.І. / Особливості розвитку податкової політики в Україні на сучасному етапі // Економіст. – 2010. – № 2. – С. 30–34.

2. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу : http://zakon.rada.gov.ua.

3. Поколодна О. В. Податкове регулювання в Україні / О. В. Поколодна // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2012. – №38. – С. 278–281.

4. Тащук Д. Податкова політика як інструмент регулювання господарської діяльності в Україні / Д. Тащук // Економіст. – 2011. – № 3. – С. 60–62.