Економічні науки/Державне регулювання економіки

 

Лукіна А. О.

Науковий керівник: Гріщенко І. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Україна, м. Вінниця

Особливості контролю розрахунків по податку на прибуток

 

На сьогодні, в умовах ринкової економіки, важливим є питання оподаткування прибутку підприємств та контролю за правильністю та своєчасністю його сплати. Це пов’язано із тим, що податок на прибуток є однією із складових надходжень до бюджету коштів. Тобто, сплата податку на прибуток забезпечує відповідний рівень формування бюджету.

Дослідженню даного питання приділяли увагу такі науковці, як   Гуцаленко Л. В., Дерій В. А., Лундін М. В. та інші. Вивчення цього питання є на сьогодні досить актуальним, тому існує багато праць з дослідження питань контролю розрахунків по податку на прибуток.

Метою даного дослідження є вивчення поняття податок на прибуток, визначення платників податку, об’єкту оподаткування та особливостей контролю за сплатою податку на прибуток.

Податок на прибуток являється обов’язковим до сплати податком, є загальнодержавним та прямим.

Прямий податок – це податок, який стягуються державою безпосередньо з доходу або майна платника податків. Обов’язків податок – це податок, який сплачується будь-яким платником податку, який є таким зареєстрованим.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [1], платниками податку на прибуток можуть виступати як резиденти, так і нерезиденти. З числа резидентів платниками виступають – суб’єкти господарської діяльності, установи і організації, які здійснюють діяльність з метою отримання прибутку як на території України, так і за її межами. До нерезидентів – платників податку відносяться фізичні та юридичні особи, створені в будь-якій організаційно-правовій формі, щ о отримують доходи з джерелом походження в Україні.

Об’єктом оподаткування виступає прибуток, який визначають шляхом віднімання валових витрат від валового доходу. Валовий дохід та валові витрати визначаються згідно чинного законодавства, а саме у відповідності із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому у доходи можуть включатись лише доходи звітного періоду, яким може виступати квартал, півріччя, рік.

Базою оподаткування являється вартісний вираз об’єкта оподаткування, тобто прибутку, до якого застосовується податкова ставка.

Здійснення контролю розрахунку податку на прибуток має за мету встановлення відповідності чинному законодавству методики його нарахування.

Напрямами перевірки розрахунку та сплати податку на прибуток є [2]:

·              оцінка стану розрахунку по податку на прибуток;

·              контроль правильності визначення бази оподаткування податку на прибуток;

·              правильність визначення обсягів валових доходів і валових витрат;

·              правильність нарахування амортизаційних відрахувань;

·              правильність визначення обсягу прибутку до оподаткування та застосування ставки податку на прибуток;

·              правильність відображення суми нарахованого і сплаченого податку на прибуток у податковій звітності.

Серед основних етапів контролю розрахунків по податку на прибутку виділяють наступні:

·              перевірка правильності визначення прибутку, до якого застосовується податкова ставка;

·              перевірка правильності визначення валових доходів та валових витрат;

·              перевірка правильності застосування ставки до бази оподаткування;

·              перевірка правильності зменшення податкових зобов’язань;

·              перевірка правильності ведення обліку по розрахунках з бюджетом щодо податку на прибуток та відповідності даним розрахунків даним бухгалтерського обліку;

·              перевірка повноти та своєчасності сплати податку на прибуток.

Перевірка нарахування та сплати податку на прибуток здійснюється, в першу чергу, Державною податковою службою. При виявленні певних порушень до платників податків може застосовуватись адміністративна відповідальність.

До платників податків і зборів, що порушують законодавство, застосовують фінансові санкції як засіб покарання за допущене порушення. До фінансових санкцій належать [3, с. 178]:

·              стягнення донарахованих сум податків – тобто платником податку сплачується не донараховані ним суми та виявлені в процесі перевірки;

·              штрафи – плата у визначеному розмірі у формі відсотків від суми податкового зобов’язання, що утримується;

·              пеня – це плата у формі відсотків, що нараховані на суму податкової заборгованості, що утримується з платника податку.

У випадку виявлення порушень під час проведення перевірки, перевіряючий складає акт документальної перевірки, де викладає зміст порушеного із зазначенням норм, що були порушені разом з посиланням на законодавчий акт чи норматив.

Донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів та фінансових санкцій за порушення податкового законодавства повинні бути добровільно перераховані платником до бюджетів у десятиденний термін з дати прийняття органом ДПС відповідного рішення [3, с. 179].

Таким чином, податок на прибуток відіграє важливу роль у формуванні бюджету, що пов’язано із значними обсягами його надходжень. Тому є дуже важливим здійснювати контроль за його нарахуванням та сплатою. У випадку виявлення порушень, платник податку, який їх здійснив, повинен понести відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Такі санкції забезпечують більш уважне ведення податкового обліку на підприємств, установі чи організації

 

 

 

Література:

1.     Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р.  №334/94  [Електронний  ресурс]: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/334/94

2.     Лундін М. В. Державний фінансовий контроль [Електронний ресурс]: http://bookdn.com/book_330.html

3.     Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль / Л. В. Гуцаленко, Дерій В. А., Коцупатрий М. М. – К.: Центр учбової літератури. – 2009. – 424 с.