Н.В. Вишневська

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Прозорість проведення бюджетної політики на місцевому рівні як передумова забезпечення її ефективності

У демократичних країнах світу основу місцевого самоврядування складає територіальна громада, конституційний захист якої гарантують її реальну участь у формуванні та реалізації бюджетної політики. Це стосується різних сфер життєдіяльності громади, у тому числі йдеться і про організацію бюджетних слухань, що сприяє залученню громадськості до бюджетного процесу та забезпечить успіх проведення бюджетної політики органами місцевого самоврядування. На таких засадах в Україні слід формувати бюджетну політику на місцевому рівні. Одним із актуальних питань забезпечення ефективності проведення бюджетної політики на місцевому рівні є впровадження механізму контролю громадської участі на всіх етапах її реалізації. Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Відповідно до норми законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби, забезпечувати вільний доступ до такої інформації, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну таємницю».

Наприклад, щомісячний Всеукраїнський моніторинг відкритості органів місцевої влади щодо надання публічної інформації на запити охоплює: 24 ОДА та Ради Міністрів Крим; 24 обласні ради та ВР АР Крим; 25 міських рад міст обласного значення; 25 міських рад, по одній в кожній області; 50 районних державних адміністрацій, по дві в кожній області; 5 районних державних адміністрацій міста Києва. Основними критеріями оцінки прозорості та відкритості регіональної та місцевої влади є наступні: наявність відповіді, відповідь на офіційному бланку, наявність підпису відповідальної особи, оперативність реагування, змістовність та вичерпність відповіді, факт неправомірної відмови. Оприлюднення подібної щомісячної оцінки діяльності регіональної та місцевої влади є безумовно позитивним результатом активності інститутів громадянського суспільства в питаннях забезпечення прозорості та відкритості влади. Згідно результатів Моніторингу, головними порушеннями на місцях є: ігнорування інформаційних запитів або невчасне надання відповідей на них; при надсиланні відповідей електронною поштою на запити громадян поширеним є відсутність офіційного бланку та підпису відповідальної особи, що вказує на ігнорування органами влади принципу відповідальності [ 1].

Прозорість та врахування громадської думки є одним з базових принципів бюджетної політики на місцевому рівні. Проте більшість бюджетних рішень розробляється та приймається органами державної влади та місцевого самоврядування без залучення громадськості. Такими документами затверджуються тарифи на надання послуг (у т. ч. комунальних), запроваджується обмеження економічної конкуренції на місцевих, регіональних ринках; встановлюються необґрунтовані адміністративні вимоги щодо ведення бізнесу тощо. Серед найчастіших проявів непрозорості рішень органів місцевої влади які впливають на формування дохідної бази місцевих бюджетів є: - видання ліцензій на право займатися виробничою та/або підприємницькою діяльністю; - видання дозволів на встановлення об’єктів роздрібної торговельної діяльності та/або засобів реклами; - непрозорість процедур умов та порядку приватизації об’єктів державної власності; - непрозорість процедури розпаювання земель, виділення земельних ділянок для приватного будівництва, виведення земель з реєстру земель сільськогосподарського призначення тощо [2].

Недостатня інформативність щодо формування та реалізації бюджетної політики органів місцевого самоврядування (відсутність узагальненої та систематизованої бази даних, яка б містила актуальні відомості про кількість, пріоритети бюджетної політики, бюджетні програми), унеможливлює дотримання принципів гласності, прозорості та відкритості. Нині проблемою є те, що з однієї сторони не всі органи місцевого самоврядування використовують можливість, надану чинним законодавством щодо організації бюджетних слухань або на належному рівні проводять громадські слухання, з іншої сторони, жителі територіальної громади не беруть активної участі в обговоренні проекту бюджету.

Прозорість бюджетної політики не слід зводити виключно до прямих взаємовідносин між владою та окремими громадянами. Для забезпечення належного рівня прозорості та відкритості бюджетної політики на місцевому рівні важлива роль має належати Громадська бюджетна Рада. Так рішенням Вознесенської міської ради Миколаївської області було створено Громадську бюджетну раду. За результатами бюджетних слухань Миргорода Полтавської області приймаються резолюції, що направляються до профільних депутатських комісій та використовується при складанні бюджету міста на наступний рік. Тому, на нашу думку, органи місцевого самоврядування мають проводити опитування (або анкетування), щодо визначення пріоритетів бюджетної політики та забезпечити організацію проведення громадських слухань, інформувати жителів територіальних громад через засоби масової інформації, Інтернет про виконання поставлених завдань. Залучення громадськості до процесу формування місцевого бюджету, здійснення громадського контролю та врахування пропозицій сприяло підвищенню ефективності використання бюджетних коштів міста.

Література:

1. Узагальнення матеріалів: Визначені найбільш закриті та відкриті органи місцевої влади в серпні 2012 р.[Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.accessinfoorg.ua/news/url/viznacheni_najbilsh_zakriti_ta_vidkriti_organi_mistsevoji_vladi_v_serpni_2012_roku_;

2. Стимулювання економічного зростання на місцевому рівні / С.О.Біла, О.В. Шевченко, М.О. Кушнір, В.І. Жук [та ін.]. – К.: НІСД, 2013. – 54с.