Економічні науки /16. Макроэкономика

К.е.н. Файзулаєва К.А.

Харківський національний економічний університет, Україна

Зарубіжний досвід боротьби з безробіттям серед молоді

Протягом останніх років проблема безробіття є однією з найбільш актуальних. В різних країнах світу люди організують акції протесту і підвищення рівня незадоволеності та відчаю є незаперечними. Безробіття серед молоді є суттєвою проблемою для сучасного суспільства, оскільки впливає не тільки на теперішню ситуацію, а й має негативні наслідки у довгостроковій перспективі. Звертаючи увагу на те, що в Україні проблема безробіття серед молоді набуває все більшої актуальності, вивчення та адаптація досвіду інших країн мають важливе значення. Незважаючи на економічний спад, вирішення цієї проблеми має бути невідкладним завданням для держави та суспільства тому, що чим триваліший час молодь залишатиметься без роботи, тим більше ризик, що вони залишаться поза ринком праці, коли настане період економічного підйому.

В той же час, зі збільшенням безробіття, всі галузі виробництва поступово змінюються, що приводить до зміни у потребах економіки в робочій силі, на які навчальні заклади неспроможні швидко реагувати. Керівництво компаній звертає увагу на те, що випускники часто не підготовлені до виконання конкретних завдань. Це свідчить про те, що проблема створення нових робочих місць доповнюється завданням з подолання існуючих невідповідностей у кваліфікації робочої сили. Тобто, для формування конкурентоспроможних на сучасному ринку працівників сили важливо враховувати стратегічні напрямки розвитку промисловості та формувати якісні прогнози потреб у робочій силі.

Іншою складовою проблеми безробіття серед молоді є наступне питання: на ринку відсутні робочі місця або у випускників навчальних закладів відсутні необхідні навички та кваліфікація, які необхідні для отримання роботи? Відповідь на це питання – комбінація обох факторів.

Ще одним аспектом вказаної проблеми є нестача працівників сфери виробництва та послуг. Система профтехосвіти майже зруйнована, популярність цих професій настільки низька, особливо серед молоді, що навіть технікуми включають до робочих програм економічні, юридичні та інші спеціальності. Для виправлення цієї ситуації доцільно звернутись до досвіду СРСР, де завдяки соціальній рекламі всі професії вважались «потрібними та важливими».

Для подолання безробіття серед молоді в Європі створено рекомендації для держав Євросоюзу з впровадження програм забезпечення гарантій отримання роботи або професійного навчання для осіб молодше 25 років. Відповідно до таких програм держави Євросоюзу мають забезпечити молоді пропозицію роботи, продовження навчання або стажування впродовж чотирьох місяців з моменту закінчення формальної освіти або втрати роботи [4]. В планах європейських держав – фінансова підтримка національних програм та формування мережі обміну ідеями стосовно найкращих шляхів працевлаштування молоді та налагодження співпраці між державними та приватними службами зайнятості.

Як і раніше, стажування та курси підвищення кваліфікації мають найбільший ефект, якщо проходять без відриву від виробництва. У Фінляндії, Норвегії, Швеції з 1980-х рр. діє система молодіжних гарантій, у відповідності до якої спеціалізована служба складає для кожного індивідуальний план, який комбінує у собі наявні вакансії, короткострокові курси, заочну та очну освіту. Ключовим питанням в умовах великої кількості закладів з підвищення кваліфікації є якість та відповідність підготовки кадрів поточним та майбутнім вимогам ринку. дієвим засобом вирішення цієї проблеми можна вважати приклад організації Friends International, яка володіє бізнесом як засобом професійного навчання – ресторани, салони краси, готель та ін. [1]. Окрім ефективності навчання, така модель дає можливість отримання прибутку, що робить курси самодостатніми, а додаткові кошти можуть бути використані для фінансової підтримки інших соціальних послуг.

В Англії для людей віком від 18 до 24 років, які отримують грошову допомогу та більше року не можуть знайти роботи, створено нову систему боротьби з безробіттям: їм пропонують роботу на підприємствах, де вони мають відпрацювати якнайменше 25 годин протягом шести місяців. Таким чином, підприємства навчають молодь професійним навичкам із спеціальності, а заробітну плату виплачує держава у мінімальному розмірі. Якщо людина відмовляється від запропонованого місця роботи, то їй більше не будуть надаватись будь-які виплати по безробіттю.

В Україні важливо досягти правильного узгодження соціальних цілей держави і соціального захисту населення та боротьби з безробіттям, уникнувши ситуації, яка склалась в деяких європейських країнах, коли основною метою реєстрації в державній службі зайнятості є отримання допомоги по безробіттю. Розроблення та впровадження програм зайнятості, які забезпечують робочі місця з отриманням кваліфікаційних навичок та професійних консультацій. Витрачання державних коштів на подібні програми є більш ефективним, а їхнє законодавче та організаційне оформлення приведе до зменшення державних витрат на виплати по безробіттю та надасть змогу залучити необхідну робочу силу на ті посади, які на сьогоднішній день є непопулярними серед молоді.

Втім, якість навчання має доповнюватись наявністю робочих місць. Соціальні підприємства без підтримки держави та приватного сектору нездатні вирішити цієї проблеми. Тому партнерство та заохочення підприємств до системи професійного навчання є іншим важливим завданням.

Наведені та подібні заходи дозволять послабити бар’єри в отриманні першого робочого місця після закінчення спеціальних навчальних закладів.

Література:

4. Jobs and training for young people – 05/12/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/news/employment/121205_en.htm

1. Marot, S. Training and employing youth, looking to the future / S. Marot [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://forumblog.org/2013/01/training-and-employing-youth-looking-to-the-future/