Макухіна Я.О., БС-09-А
Науковий керівник: асистент
Мелентьєва О.В.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
СУЧАСНІ АМЕРИКАНО-КІТАЙСЬКІ
КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ
Одним із проявів інтеграційних процесів в економічних відносинах США з соціалістичним Китаєм стало в останні роки дедалі глибша інвестиційна взаємодія. Зацікавленість великого бізнесу США у використанні величезних можливостей китайського ринку переважує поки американські тривожні прогнози щодо серйозних політичних та інших ризиків, пов'язаних із можливими соціальними, екологічними та іншими наслідками стрімкого розвитку КНР.
Актуальність даної теми полягає в тому, що
розвиток економічної взаємодії двох головних країн-гігантів - США і Китаю стало
сьогодні одним з процесів, що визначають сьогодення і майбутнє господарського
та політичного світоустрою. До 2020 р., за прогнозами, китайська економіка
стане найбільшою у світі, а ще через десятиліття удвічі перевершить
американську, і на Китай припадатиме майже чверть світового валового
внутрішнього продукту (ВВП).
Один з
відомих російських політологів Леонтьєв М. стверджує, що
«китайсько-американська економіка є єдиним економічним комплексом... Американська
економіка немислима без китайської складової і навпаки». У такому ж дусі
висловлюються і деякі інші вітчизняні експерти. Факти та статистичні дані підтверджують інтенсивний розвиток
американо-китайських інтеграційних процесів на підприємницькому та урядовому
рівнях, в торговельній та валютно-фінансовій сфері, у сфері підприємницьких
капіталовкладень.
Даним
питанням займаються такі дослідники, як Дегтярьов А., Лук'янов Ф., Міхєєв В.,
Лузянін С., Леонтьєв М., Федоров О., Звягельська І., Каукенов А., Завадський
М., Лаумулін М. і т.д.
Мета даної
роботи полягає у виявленні та аналізі нових тенденцій і перспектив в одній з
найважливіших сфер заглиблюється господарської взаємозалежності США і Китаю -
їх інвестиційному взаємодії.
Китай -
один з найбільших у світі одержувачів прямих приватних капіталовкладень з-за
кордону. У 2010 р. приплив таких
інвестицій досяг 106 млрд. дол Іноземних інвесторів приваблює величезний і
динамічно розвивається китайський ринок.
Китай стабільно утримує перше місце в світі за темпами економічного
зростання. У 2010 р. КНР зайняла друге
місце в світі за величиною валового внутрішнього продукту, відтіснивши на третє
місце Японію. Прогнозується, що
протягом десятиліття Китай наздожене за цим показником США, яких (так само, як
і Світовий банк) він уже випереджає за обсягом міжнародного кредитування. КНР
утвердилася в числі провідних торгових держав світу.
Пекін не
відчуває дефіциту фінансових ресурсів, однак стимулює приплив зарубіжного
підприємницького капіталу, оскільки разом з останнім у країну надходить сучасна
техніка й технологія, управлінський досвід, ефективні методи міжнародного
маркетингу. До початку 2008 р. на
підприємствах з участю іноземного капіталу були зайняті більше 42 млн.
китайців. Згідно з даними ЮНКТАД
загальна вартість закордонних прямих приватних інвестицій в Китаї склала в 2008
р. 8,7% китайського ВВП. Разом з тим,
Китай обмежує в тій чи іншій мірі іноземні капіталовкладення в ряді секторів:
фінансових послуг, засобів масової інформації, інтернет-послуг [1,2].
Як і в
попередні роки, головним джерелом іноземних прямих приватних капіталовкладень в
Китаї в 2010 р. був Сянган (Гонконг), який, крім того, що сам є великим
об'єктом додатка міжнародного капіталу, служить, внаслідок свого специфічного
правового становища, своєрідним плацдармом для інвестування зарубіжних фірм на
решті території КНР. На другому місці
після Сянгана в 2010 р. перебували за величиною припливу інвестицій в Китай
Віргінські острови і сусіди Китаю - Сингапур, о.Тайвань, Республіка Корея.
Приблизно
такий же склад країн і територій, що лідирують за вартістю сукупних прямих
приватних інвестицій у Китай за роки реформ: Сянган (Гонконг), на частку якого
припадало в 2010 р. 349,6 млрд. дол інвестицій; Британські Віргінські острови -
90,1 млрд. дол; Японія - 65,4 млрд.; США - 59,7 млрд.; про. Тайвань - 47,7 млрд.; Республіка Корея -
41,9 млрд.; Сингапур - 37,8 млрд.; Кайманові острови -16,5 млрд.;
Великобританія - 15,7 млрд. дол Присутність в числі найбільших інвесторів в
Китай таких, наприклад, територій і країн, як Кайманові острови, Самоа, Віргінські
острови, Маврикій, викликає певне здивування.
У зв'язку з цим слід підкреслити, що значна частина іноземних приватних
прямих капіталовкладень в Китаї припадає на належні йому ж компанії в Сянгані і
Макао, які прагнуть використовувати таким чином різні привілеї для зарубіжних
інвесторів, Згідно з оцінками аналітиків, «китайські інвестиції в Китаї»
сягають 10 -30% сянганських прямих приватних капіталовкладень в іншому Китаї
[6].
За
офіційними американськими даними, сукупні прямі приватні інвестиції Сполучених
Штатів в Китаї досягли в 2011 р. майже 100 млрд. дол, в тому чісле трохи більш
американських інвестицій були розміщені в Сянгані, а менше половини - у всіх
інших районах КНР. З 2008 по 20011 р.
сукупні інвестиції подвоїлися, причому в Сянгані вони виросли в півтора рази,
тобто зростали повільніше, ніж в інших
районах Китаю, де вони збільшилися в 2,8 рази, В цілому, прямі приватні
інвестиції США за кордоном виросли в 2008-2011 рр. в 1,6 рази. Таким чином,
у зазначений період, який включив в себе роки світової фінансової кризи,
американські корпорації розглядали Китай (виключаючи Сянган) в якості
пріоритетного об'єкта додатка підприємницького і фінансового капіталу.
Аналіз
галузевої структури прямих капіталовкладень корпорацій США в КНР свідчить, що в
Сянгані їх приваблює в першу чергу фінансовий сектор (див. табл. 1). В інших районах країни американські
інвестиції зосереджені насамперед в обробній (електроніка, хімічна
промисловість, транспортне машинобудування, харчова промисловість та ін) і в
добувній промисловості, частка яких у загальній вартості підприємницького капіталу
США в Китаї досягла в 2011 р. 53% (см . табл. 1). Тим не менше, і в США, як в Сянгані, істотна частина
американського капіталу вкладена у фінансові інститути [3,5].
Таблиця 1.
Галузева структура приватних прямих інвестицій США в Китаї в
2011 р.
|
|
Всі галузі |
Депозитні інструменти |
Фінанси та страхування |
Холдингові компанії |
|
Інвестіції США в Китаї |
99,9 |
14,2 |
15,4 |
17,2 |
|
В тому числі |
||||
|
У Сянгані |
50,5 |
3,3 |
13,6 |
13,3 |
|
В Китаї без Сянгану |
49,4 |
10,9 |
1,8 |
3,9 |
|
Інвестіції США в Китаї (%) |
100,0 |
14,2 |
15,4 |
17,2 |
|
В тому числі |
||||
|
У Сянгані |
100,0 |
6,5 |
26,9 |
26,3 |
|
В Китаї без Сянганн |
100,0 |
22,1 |
3,6 |
7,9 |
Практично всі найбільші корпорації Сполучених
Штатів вкладали інвестиції в китайський ринок.
В їх число входять «Intel» (4 млрд. дол), «Моtorola» (3,6 млрд.),
«Сосa-Соlа» (3,3 млрд,), «General Motors» (2,0 млрд.) , «Anheuser-Busch» (1,8
млрд.), «General Electric» (1,5 млрд), «Соdаk» (1,5 млрд.), «Dimeer Crysler»
(1,5 млрд.), «Аlсоа»(1 млрд.), «Еххоn Mobil» (1 млрд.), «Ford» (1 млрд.),
«United Technologi» (1 млрд., включаючи Сянган), а також «Dupon», «А-В- М», «Каmmins»
і «Microsoft», інвестиції яких складають від 0,1 до 7 млрд. доларів.
Згідно з
оцінками американських експертів, найбільші можливості додатка приватного
підприємницького капіталу США в осяжному майбутньому нададуть кілька
пріоритетних галузей, в які китайський уряд має намір в найближчі роки вкласти
1,5 трлн. дол.
Таким
чином, проаналізувавши нові тенденції і перспективи в одній з найважливіших
сфер заглиблюється господарської взаємозалежності США і Китаю - їх
інвестиційному взаємодії, можна зробити висновок, що економічне зростання Китаю
і його перетворення в найближчому майбутньому в найбільший ринок світу, становлення
його середнього класу, який налічує вже Зараз десятки мільйонів людей,
представляють величезні можливості для збуту американських товарів і послуг і
для створення тим самим багатьох робочих місць в США, для розширення
американського туристичного бізнесу в КНР, а китайського - у США; для надання
послуг у сфері освіти десяткам тисяч китайців, для прибуткового застосування
американського приватного капіталу в багатьох галузях китайської
економіки. Китай стає на початку
поточного сторіччя одним з провідних світових експортерів капіталу і вже є
найбільшим утримувачем боргових зобов'язань Сполучених Штатів [4,7].
Перетворення КНР в найважливішого гравця економічної глобалізації
зачіпає стратегічні інтереси США.
Раніше китайці надавали зростаючу конкуренцію американцям на окремих
регіональних ринках третіх країн в світі, що розвивається, в Європі. З кінця минулого століття китайські товари
заполонили внутрішній ринок Сполучених Штатів, торговий дефіцит США з Китаєм і
проблема співвідношення курсів американської та китайської валюти перетворилися
на джерела гострих конфліктів між країнами.
В останні роки масове скуповування високотехнологічних підприємств,
спроби інвестування в сектори, важливі для національної безпеки США, стали
причиною нових двосторонніх протиріч, спроб натиску Вашингтона на пекінське
керівництво. Однак аналіз показує, що
тут руки в американців короткі - вони змушені враховувати вельми глибоку
взаємозалежність їхніх економік.
Сьогодні економічна взаємодія США і КНР досягло рівня, який обумовлює
істотну небезпеку розвитку неконтрольованих господарських конфліктів для обох
сторін, також як і для інших держав.
Література:
1. Лук'янов Ф. Американо-китайські цінності / / Росія
в глобальній політиці. 2011. № 1. http://www.globalaffairs.ru/redcol/Amerikano-kitaiskie-tcennosti-15093
.
2. Іванов О. П. Військова сила в глобальній стратегії
США. М.: Схід-Захід, 2008. С.34.
3. Лаумулін
М. Центральноазіатська політика США за президентства Б. Обами / / Центральна
Азія і Кавказ. Т.13. 2010. № 4. С. 47.
4. John Negroponte. The Future of
Political, Economic, and Security Relations with China. Hearing before the Committee on Foreign
Affairs, House of Representatives, May 1, 2007. Washington, 2007.
5. Троїцький Е.Ф.
Політика США в Центральній Азії (2004-2011 рр..). Томськ, 2011.
6. Рижов І.В.
Проблеми регіонального лідерства у світовій політиці: до постановки
питання / / Простір і час у світовій політиці та міжнародних відносинах:
Матеріали 4-го конвенту Російської асоціації міжнародних відносин / Под ред. А.Ю.
Мельвіля. - М., 2010.