Ефективне управління кредитним портфелем комерційного банку

Колісник А.О., магістрант, к. е. н., доц. Демчук Н.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кредитування – основний вид діяльності комерційного банку. Саме кредитні операції дають банку можливість отримувати найбільшу доходів за умови правильна й раціональної кредитної політики. Багато в чому, тому кредити займають основний питому вагу в активних операціях комерційних банків. Ефективність проведеної комерційними банками кредитної політики залежить від якості формованого кредитного портфеля.

Відомо, що низьку якість кредитного портфеля – основною причиною банкрутства багатьох банків. За сучасних умов розвитку банківської справи якість кредитного портфеля стає визначальним для нормально функціонувати банку як комерційне підприємство. Зі світової практики банківської справи відомо, що й частка поганих активів в активах перевищує 7%, майбутнє банку проблематично. Тому банки повинні шляхом упровадження комплексу організаційних і технологічних заходів досягати адекватного рівня якості кредитного портфеля.

Наявність проблемних кредитів на портфелі українських банків є, як свідчить практика, як відбитком негараздів у економіці, а й свідченням недосконалості кредитних процедур, організаційної структури, підбору і розстановки кадрів, тобто - свідченням неякісного управління кредитним портфелем.

Актуальність теми підтверджується тим, що прийняття ризиків - основа банківської справи. Банки мають тільки тоді ми, коли прийняті ризики розумні, контрольовані й у межах їхніх фінансових можливостей та компетенції. Активи, переважно кредити, мають бути досить ліквідні у тому, щоб покрити будь-який відтік коштів, витрати і збитки у своїй забезпечити прийнятний акціонерам розмір прибутку. Досягнення цього є основою політики банку з прийняттю ризиків й управління ними.

Теоретичні основи формування та управління кредитним портфелем комерційних банків отримали вдосталь широкого розголосу у навчальній та періодичною зарубіжній і вітчизняної літературі. Тут можна назвати таких відомих авторів як Г.І. Кравцова, В.І. Колесников, О.В.Лаврушин, тощо. У межах своїх працях й інші автори більшою мірою приділяють увагу теоретичним аспектам формування кредитного портфеля банку, зокрема, сутності та класифікації кредитів, опису основних критеріїв оцінки якості кожного кредиту та усією їхньою сукупності; меншою мірою освітлені питання, що стосуються аналізу якості формування кредитного портфеля, недостатньо досліджуються проблеми підвищення його ефективності, і навіть управління кредитним портфелем комерційного банку сучасних умовах.

Основний характеристикою дохідності кредитного портфеля є ефективна річна ставка відсотків, яка служить інструментом порівняння з дохідністю інших напрямів активів та виваженості аналізу обгрунтованості відсоткові ставки за виданими кредитах. Для аналізу, зазвичай, використовується реальна дохідність – дохід, отриманий на одиницю активів, вкладених у кредити, за певний період.

Формування й управління кредитним портфелем одна із основних важливих аспектів у діяльності банку. Оптимальний, якісний кредитний портфель впливає на ліквідність банку та її надійність. Фінансове нерівновага банків знижує загальне довіру до кредитної системі держави, але це відчувається та інших секторах економіки. Управління кредитним портфелем є організацію діяльності банку під час здійснення процесу кредитування, спрямованої на запобігання чи мінімізацію кредитного ризику,а також є найважливішим елементом кредитної політики банку. Розмір кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, яка має свій рівень дохідності і відповідний рівень ризику. Отже, основними критеріями кредитного портфеля є кредитний ризик і дохідність.

Виділяють наступні елементи організації діяльності банку щодо формування та використання кредитного портфеля: вибір критеріїв оцінки якості кредитів; розробка визначеного методу оцінки якості кредиту на основі вибраних критеріїв; організація роботи з класифікації кредитів за групами ризику; накопичення інформації по банку для визначення процента ризику для кожної групи класифікованих кредитів; визначення абсолютної величини кредитного ризику в розрізі кредитів кредитного портфеля та сукупного ризику для банку; прийняття рішення про величину створюваного резерву для покриття можливих втрат, про джерела відрахування у резерв; оцінка якості кредитного портфеля на основі фінансових показників; визначення проблемних і сумнівних кредитів; прийняття рішення щодо проблемних і сумнівних кредитів; організація та визначення методики повернення проблемних кредитів; робота ризик-менеджера щодо повернення кредитів.

У фаховій літературі часто зустрічаються поняття оптимального та збалансованого кредитного портфеля. Оптимальний кредитний портфель найбільш точно відповідає за складом і структурою кредитної та маркетинговій політиці банку і його планом стратегічного розвитку. Збалансований кредитний портфель - це портфель банківських кредитів, який за своєю структурою і фінансовим характеристикам лежить в точці найбільш ефективного вирішення дилеми "ризик-прибутковість".

Отже, визначення кредитного портфеля банку як економічної категорії дає змогу представити кредитний портфель не лише як технічну сукупність окремих кредитних активів, а насамперед як сукупність відносин кредитора і позичальників, які виникають у процесі руху тимчасово вільних грошових коштів. В процесі управління банку кредитний портфель необхідно розглядати у взаємозв’язку з усіма складовими банківської діяльності, зокрема з власним капіталом та зобов’язаннями банку. Управління кредитним портфелем банків має відбуватися в контексті загальної концепції управління активами та пасивами банку, спрямованої на досягнення бажаного рівня доходу та зниження ризиків.