Економічні науки/1. Банки і банківська діяльність

к.е.н. Гузенко О.П., Сорокун Т.О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

Методичні сегменти оцінювання залучених коштів комерційного банку

Залучені кошти комерційних банків включено до складу ресурсів, які знаходяться в їх розпорядження і використовуються для проведення активних операцій. На даний час портфель залучених коштів банку, у більшості випадків, включає: рахунки і депозити інших банків; депозити і вклади фізичних осіб; депозити юридичних осіб, а також цінні папери власного обороту, які охоплюють ощадні сертифікати та векселі.

Рольове значення залучених коштів комерційного банку простежується через їх участь у формуванні ресурсної бази. О.С. Любунь [1, с. 148] зауважує, що «…у світовій практиці близько 90% всієї потреби в грошових ресурсах для здійснення активних операцій банк покриває за рахунок залучених коштів». У зв’язку з цим, виникають проблеми, які підлягають вирішенню з позиції процесу формування методичної бази оцінювання залучених коштів банку.

Дослідження доводять, що процес оцінювання спирається на ті критерії, які комерційний банк обирає самостійно. Проте, ті критерії оцінювання, котрі встановлені Правлінням НБУ мають бути присутні не залежно від політики, яку обирає комерційний банк. Фінансові менеджери комерційного банку в кінці звітного періоду визначають пакет документів, які є джерелом накопичення інформації про залучені кошти. На першому етапі, пропонують О.В. Васюренко та К.О. Волохата [2, с. 151], оцінювання залучених коштів банку доцільно проводити при залученні показника середня номінальна річна ціна (% - ставка) ресурсів ( ):

,                                                      (1)

де  – середня номінальна річна ціна (% - ставка) ресурсів; ПРр – проценти сплачені за рік, %;  – середні залишки залучених коштів.

Крім того, залучають показник достатності капіталу банку, який також ґрунтується на інформації про залучені кошти:

Пдк = ВКб : ЗКб,                                                     (2)

де Пдк – показник достатності капіталу банку; ВКб – власні кошти банку; ЗКб – залучені кошти банку.

У складі залучених коштів банку достатньо помітну роль відіграють депозити. Депозити оцінюють та аналізують за допомогою ряду коефіцієнтів. Головними критеріями оцінювання, на думку А.Т. Головко, В.І. Грушко, М.П. Денисенко та інших [3, с. 270], вважаються коефіцієнт нестабільності депозитів (Кн.д.) та коефіцієнт використання депозитів (Кв.д.). Їх визначення проводиться за формулами (табл. 1).

Таблиця 1. Алгоритм оцінювання якості депозитів у складі залучених коштів комерційного банку

Назва критерію оцінювання

Алгоритм розрахунку критеріїв оцінювання

Коефіцієнт нестабільності депозитів (Кн)

сума дострокового вилученого вкладу / загальна сума вкладу

Коефіцієнт використання депозитів (Кв)

середні залишки по кредитах / середні залишки по депозитах

 

Особливу увагу при оцінювані залучених коштів банку, фахівці пропонують приділяти процесу оцінюванню строкових депозитів. Практика доводить, що комерційному банку вигідно залучати строкові депозити бо вони стабільніші і дають змогу банкові розпоряджатися ними тривалий термін.

Як зазначають А.И. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та інші «…незважаючи на зростання процентних витрат, збільшення частки строкових депозитів у загальній сумі зобов’язань є позитивним моментом, оскільки вони є найстабільнішою частиною ресурсів». Вчені стверджують, що «…саме строкові депозити дають змогу кредитувати на більш тривалий термін, але в результаті за ними вищий процент». А.В. Смірнов вважає, що зростання частки строкових депозитів позитивно впливає а ліквідність балансу та сприяє стійкості та надійності ресурсної бази. Науковець пропонує проводити, оцінювати депозитів за допомогою наступних показників (табл. 2).

Таблиця 2. Алгоритм оцінювання строкових депозитів у складі залучених коштів комерційного банку

Назва критерію оцінювання

Алгоритм розрахунку критеріїв оцінювання

1. Оборотність депозитних вкладень, обор.

оборот з видачі вкладів / середній залишок вкладів

2. Рівень осідання депозитних вкладень

3. Коефіцієнт використання депозитів

4. Коефіцієнт нестабільності депозитів

5. Рівень диверсифікації депозитів

6. Відносна витратність депозитів

 

Фахівці банківської справи вважають, що для вигідності різного виду залучених ресурсів необхідно проводити оцінювання їх з дохідністю кредитних вкладень. Як правило кожен комерційний банк має свою стратегію управління залученими ресурсами. Саме від її якісного рівня залежить, у більшості випадків, його ліквідність.

Таким чином, процес оцінювання залучених коштів комерційного банку ґрунтується на критеріях, які здатні створити якісний інформаційний потік для прийняття рішень. У сучасних умовах функціонування комерційних банків є значна потреба у постійному вдосконалені процесу оцінювання залучених коштів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня їх конкурентоздатності та ліквідності в майбутньому.

Література:

1.     Любунь О.С. Система банківського менеджменту: [навчальний посібник] / О.С. Любунь. – К.: Кондор, 2007. – 356 с.

2.     Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: [навчальний посібник] / О.В. Васюренко, К.О. Волохата. – К.: Знання, 2006. – 463 с.

3.     Головко А.Т. Система банківського менеджменту: [навчальний посібник] / А.Т. Головко, В.І. Грушко, М.П. Денисенко та інші – [за ред. О.С. Любуня, В.І. Грушко]. – К.: Фірма «ІНКОС», 2004. – 480 с.