к.е.н. доц. Ковтун Е.О., Плюта М.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СпівробітництвА україни з митним союзом

Створення Митного союзу (МС) Білорусі, Казахстану та Росії є одним із найамбіційніших регіональних інтеграційних проектів на пострадянському просторі з моменту розпаду СРСР. Його безпосереднє сусідство з територією України і потенційно великий вплив на її внутрішнє та зовнішнє становище зумовили необхідність всебічного аналізу сучасного стану та геополітичного позиціонування МС.

Дослідженням співробітництва України і Митного Союзу проводилось вузьким колом науковців, серед яких Стромило В.О., Волошин О.А., Єрмолаєв А. В., Клименко І. В., Жаліло Я. А., Пелагеша Н. Є., Осадча Н.В. та ін.

Цілі статті – дослідити зовнішню торгівлю України з країнами-учасницями Митного союзу, розглянути можливі шляхи інтеграції України у Митний союз та визначити їх переваги та недоліки.

Одним із напрямків розвитку методів митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави на світовому торговельному просторі є створення митних союзів між державами. Дане інтеграційне об’єднання вирішує не лише проблему безмитної торгівлі між країнами-учасницями, але й надає змогу встановити єдиний митний тариф для вирішення проблеми транскордонного переміщення товарів [4].

Для України, яка поступово виходить з економічної кризи, міжнародний товарний ринок – це можливість взаємовигідного співробітництва із економічними та стратегічними партнерами, пошуку нових споживачів продукції, розширення каналів збуту, укладення договорів про міжнародне співробітництво та розвиток. Так, за статистичними даними Росія, Білорусь та Казахстан є значними торговими партнерами України (табл.1) [5] і тому необхідно проводити з ними обмірковану митну та зовнішньоекономічну політику.

Таблиця 1

Зовнішня торгівля товарами України з країнами учасницями Митного союзу

млн.дол. США

Країна/роки	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Експорт
Російська Федерація	8650,7	12668,5	15748,5	8494,9	13428,1	19819,6
Казахстан	826,3	1433,5	1832,6	1418,4	1300,4	1857,5
Білорусь	1222,7	1561,5	2105,6	1258,9	1899,2	1922,3
Імпорт
Російська Федерація	13787,0	16838,2	19414,2	13235,8	22198,0	29132,2
Білорусь	1255,2	1445,4	2809,6	1692,8	2567,6	4211,8
Казахстан	965,7	1686,6	3118,9	2033,9	766,2	1675,9

Саме тому в рамках створення Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану (РБК) постає актуальне питання про можливість вступу або впливу його на економіку України.

Важливо пам’ятати, що головним моментом в співробітництві є не поглинання України її партнерами, а активне взаємовигідне прагматичне співробітництво з усіма партнерами. В даному випадку інтеграція повинна розглядатися як можливість захисту національних інтересів у економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах діяльності держави.

Під митним союзом розуміють політично-економічне об'єднання, яке створюється з метою координації зовнішньоекономічної політики держав, регламентації обсягів, структури та умов здійснення експорту, імпорту та транзиту товарів чи інших предметів. Митний союз має єдиний митний кордон [2, с.183].

В липні 2010 року Росія, Білорусь та Казахстан підписали договір про створення Митного союзу. Союз повинен спростити порядок переміщення товарів між країнами, запровадження єдиного Митного кодексу надасть можливість визначення порядку транспортування нафти та автомобілів через кордон та зменшити конфліктні ситуації [2, с.184].

Серед основних переваг участі України в Митному союзі могли б бути такі:

- якщо пільгові ціни на газ розглядаються в пакеті з членством у Митному союзі, Україна могла б укласти угоду, що передбачала б зниження цін на імпорт газу;

- якщо усунення російського експортного мита на нафту розглядається в пакеті з членством у Митному союзі, Україна може отримати дешевшу сиру нафту;

- зниження собівартості виробництва за рахунок зниження цін на сировину [2, с. 186].

З огляду на можливі переваги, які отримає Україна від Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном можна зробити висновок, що позитивний ефект триватиме короткий проміжок, а надалі спостерігатиметься економічна залежність від Росії. Так, якщо Україна отримає дешевші енергетичні ресурси, то в результаті держава має шанс потрапити у довгострокову енергетичну залежність, що зашкодить реформам у сфері енергопостачання та енергозберігання. Окрім того, існує великий ризик погіршення економічної та політичної ситуації в середині країни.

Оцінка переваг і втрат України від вступу до Митного союзу є різною. Так, російські експерти підрахували, що приєднання до Митного союзу означатиме для України 3-5% додаткового зростання ВВП на рік. Основна частка ринку, на який експортуються товари, та з якого вони імпортуються належить пострадянським країнам. Тобто, основним джерелом надходжень коштів до державного бюджету є імпортне мито, яке стягується з товарів, які були ввезені з пострадянських країн.

Ситуація, яка склалася, полягає у неможливості одночасного вступу до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном і створення Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Позицію Євросоюзу чітко озвучив представник Єврокомісії Гью Мінгареллі: “Якщо Україна вступить до цього Митного союзу, стане надзвичайно важко для цієї країни сформувати зону вільної торгівлі з Євросоюзом”.

Важливим аспектом, що впливає на стосунки з Митним союзом, є членство України в СОТ. Приєднання України до МС за нинішніх умов можливе лише у разі встановлення Росією, Білоруссю та Казахстаном тарифних обмежень щодо третіх країн на рівні, не вищому, ніж чинні зобов’язання України у рамках СОТ. Підвищення рівнів тарифного захисту за низкою товарних груп у разі приєднання України до Митного союзу призведе до порушення взятих при приєднанні до СОТ зобов’язань щодо зв’язування рівнів тарифного захисту. Це може призвести до звернення країн, імпорт яких зазнав втрат, до Органу з урегулювання суперечок, який після проходження відповідних процедур може накласти санкції на Україну. Разом з тим неприєднання до Митного союзу поставить перед Україною завдання вибудовування нового формату торговельних відносин із цим суб’єктом пострадянського економічного простору [3, с.43-45].

Таким чином, для того, щоб Україна стала членом Митного союзу можливо два варіанти розвитку подій:

1) вихід України із СОТ;

2) вступ до СОТ членів Митного союзу [2, с.190].

Крім того, основними недоліками вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану можна вважати наступні: російський контроль над українським паливно-енергетичним комплексом; обмеження аж до «втрати» національного суверенітету України; жорстка, несиметрична конкуренція на внутрішньому ринку єдиного економічного простору; закріплення напівсировинної орієнтації; зменшення грошових надходжень до державного бюджету [1, с.68].

Для визначення можливостей участі України в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану доцільно провести SWOT-аналіз, який надасть змогу системно розглянути усі аспекти, які можуть так чи інакше вплинути на економіку України (табл. 2) [2, с.194].

Таблиця 2

SWOT-аналіз впливу Митного союзу на економіку України

Зовнішні фактори	Можливості	Загрози
	- Розвиток зовнішньоторговельних відносин - Вирішення проблеми транзиту товарів та послуг через Україну з боку членів Митного союзу - Скасування мит на імпортовані товари з членів Митного союзу	- Зменшення надходжень до державного бюджету внаслідок незастосування імпортного мита до товарів із країн-членів союзу - Енергетична залежність від Росії - Розширення політичної сфери впливу Росії - Використання України як сировинної бази
Внутрішні фактори	Сильні сторони	Слабкі сторони
	- Великий ресурсний потенціал - Наявність великого ринку збуту товарів	- Низька конкурентоспроможність та якість продукції - Застарілі технології - Великий рівень безробіття - Висока енергоємність виробництва в країнах Митного союзу

На даному етапі Україна поступово виходить з економічної кризи та намагається розширити можливості виходу на міжнародні ринки. Зробити це самостійно надзвичайно складно, тому для України важливим моментом є інтеграція до певного економічного чи політичного об'єднання. Оскільки основним ринком збуту товарної продукції для країни є ринки пострадянських країн, то виникає питання про доцільність участі в Митному союзі трьох пострадянських країн. Але в той же час Україна бажає вийти зі своєю продукцією на європейські ринки. Від впливу Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану Україна може отримати значні збитки, які негативно вплинуть на її економічний потенціал.

Отже, за результатами дослідження можна зробити наступні узагальнення. Оскільки Україна протягом тривалого часу прагне інтегруватися до Європейського союзу і створити зону вільної торгівлі, але участь держави в двох об'єднаннях одночасно неможлива. Беручи участь у Митному союзі Україна не зможе самостійно вирішувати, яку саме проводити торговельну політику, а якщо буде створено зону вільної торгівлі з Євросоюзом, то всі питання будуть вирішуватися спільно, на основі спеціально створеної Комісії.

У разі довготривалої співпраці є Європейським Союзом Україна отримає можливість реалізації власного виробничого потенціалу та довготривалі доходи від реалізації власної продукції на міжнародному ринку.

У випадку створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом Україна отримає доступ до нових ринків збуту, що надасть змогу прогнозувати можливі економічні наслідки такої діяльності. В той же час держава зможе залучити вигідних бізнес-партнерів та іноземні інвестиції, які зможуть покращити технічну та технологічну базу промисловості України. Фактор ризику присутній в тому, що українські товари виявляться не конкурентоспроможними з низькою якістю.

Ми вважаємо, що Україна повинна бути послідовною у своїй політиці регіональної інтеграції задля підтримки довіри інвесторів, оскільки невизначеність має свої альтернативні витрати для країни, які можна виміряти у втрачених інвестиціях.

Аналізуючи можливу участь України в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану можна виділити наступні переваги та недоліки такої співпраці. До переваг можна віднести наступні: вирішення проблеми транзиту нафти та газу через митну територію України, зниження собівартості продукції внаслідок здешевлення енергетичних ресурсів, скасування імпортних мит, що сприятиме зменшенню цін на імпортовані товари, можливість підвищення конкурентоспроможності та якості продукції українського виробника, встановлення середньої ціни на товари тощо.

Варто зазначити, що головними недоліками впливу Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану на економіку України можна вважати наступні: скасування імпортного мита з товарів країн-учасниць союзу призведе до відсутності грошових надходжень до бюджету, енергетична залежність від Росії, розширення геополітичної влади Росії, відсутність нових каналів збуту товарів, використання країни лише як сировинної та матеріальної бази та інші.

Крім того, велика кількість продукції, яка надходить на український ринок, виробляється пострадянськими країнами. У разі приєднання держави до Митного союзу кількість імпортної продукції на ринках зросте в декілька раз. Україна також ефективно реалізовує власний експортний потенціал на ринках пострадянських країн. В той же час вона активно прагне вийти на ринки країн Західної Європи. Оскільки держава є членом СОТ, то в неї не має можливості вступу до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Отже, виходячи з цього, важливе значення на сучасному етапі розвитку України відіграє формування такої зовнішньоекономічної політики, яка б включала відносини як з Європейським Союзом так і Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану.

Список використаних джерел

1. Волошин О. А. Митний союз та політика регіонального лідерства Росії на сучасному етапі / О.А.Волошин // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – 2012. – Вип.18. – С.65-70.

2. Осадча Н. В. Вплив Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану на зовнішньоекономічну діяльність України / Н.В.Осадча // Економічні інновації. – 2012. – Вип.47. – С.178-196.

3. Перспективи взаємовідносин України і Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації / А. В. Єрмолаєв, І. В. Клименко, Я. А. Жаліло, Н. Є. Пелагеша [та ін.]; за заг. ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2011. – 72 с.

4. Стромило В. О. Економічні ефекти інтеграції України до Митного союзу (Російська Федерація, республіка Білорусь, респуьбліка Казахстан) // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка". - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=1055

5. http://www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт Державної служби статистики України.