УДК: 339.9 (075.8)

Данилюк Андрій Андрійович

Студент групи МЕ-41 Луцького національного технічного університету

Науковий керівник: к.е.н., доц. Никитюк Т.Л.

ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ ВІД ПОГЛИБЛЕННЯ СПІВПРАЦІ З ЄС

Ще на початку 1990-х років була окреслена зовнішньополітична орієнтація України в напрямку інтеграції до європейської спільноти. Європейський вибір відкриває нові перспективи для співпраці України з розвиненими країнами континенту, економічного розвитку, соціального й інтелектуального прогресу, зміцнення позицій держави в міжнародній системі координат тощо. Для України європейська інтеграція — це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, можливість виходу на єдиний внутрішній ринок ЄС тощо [1, c.63].

У політичному аспекті європейська інтеграція детермінує модернізацію правового поля української держави, демократизацію її політичної та інституціональної систем. Співробітництво з ЄС сприятиме наближенню соціальних умов України до високих європейських стандартів, підвищенню рівня життя й добробуту населення. У культурно-цивілізаційному аспекті євроінтеграція — це шлях до активізації взаємообміну між українською та західноєвропейською культурами. Участь в ЄС гарантує зміцнення національної безпеки України, захист її від агресії та територіальних претензій.

Оскільки процедура вступу нових учасників до ЄС передбачає відповідність копенгагенським критеріям, то можна їх екстраполювати у перспективах від участі України в ЄС, що подано на рис.1.

Рис.1. Перспективи від вступу України до ЄС

Зі вступом в ЄС, вперше в історії може скластися ситуація, що Україна, як інші малі європейські держави, які протягом віків були об’єктами міжнародних взаємин та насильно включалися в ту чи іншу імперію, може стати повноправним суб’єктом міжнародних відносин, чий голос матиме реальну вагу при прийнятті рішень.

Одним із головних позитивів членства України в ЄС є гарантування в країні стабільності політичної системи. Стаття 29 Договору про ЄС проголошує, що метою Союзу є забезпечення громадян високим рівнем безпеки на просторі свободи, безпеки та правосуддя за допомогою упровадження спільних дій між державами-членами ЄС в сфері правоохоронної й судової співпраці, а також у запобіганні й боротьбі з расизмом і ксенофобією. ЄС намагається досягти цієї мети, борючись із організованою злочинністю, зокрема тероризмом, торгівлею людьми, злочинами проти дітей, незаконною торгівлею наркотиками та зброєю, корупцією і шахрайством [2, c. 44].

Забезпечення розвитку середнього та малого бізнесу на етапі економічного зростання набуває особливої значущості здійснення регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики продуктивної зайнятості. Зусилля органів державної влади, і насамперед Уряду, мають концентруватися на запровадженні дієвих стимулів створення нових робочих місць, забезпеченні гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підтримці підприємництва й самозайнятості населення, розширенні практики громадських робіт, підвищенні гнучкості ринку праці [3].

Формування середнього класу. Справа великої політичної, економічної та соціальної ваги — зміцнення позицій середнього класу, питому вагу якого треба довести в наступному десятиріччі не менш як до 45-50% від загальної кількості населення, одночасно скоротивши частку людей з доходами, нижчими за прожитковий мінімум. Становлення середнього класу передбачає перехід до нової моделі споживання, тобто таких стандартів, які забезпечуватимуть гідний рівень життя і стимулюватимуть розвиток внутрішнього ринку, трудової та підприємницької активності населення. Це, зокрема, якісне житло, висока забезпеченість товарами тривалого користування, наявність автомобіля, доступність якісних медичних та побутових послуг, освіти тощо.

Становлення середнього класу відбуватиметься за рахунок збільшення стійкого прошарку власників нерухомого майна, земельних ділянок і акцій, прискореного розвитку малого та середнього бізнесу, фермерських господарств, посилення законодавчого захисту інтелектуальної власності і зміцнення на цій основі соціальних позицій та прибутків представників науково-технічної інтелігенції, діячів культури й освіти, фахівців середньої ланки управління, фінансистів та менеджерів.

Реформування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Внаслідок пріоритету захисту прав людини на території ЄС діють ефективні механізми надання першочергових соціальних послуг — освіта, охорона здоров’я тощо, а тому приєднання України до ЄС буде корисним у сфері соціального захисту громадян.

В Україні нині гостро постали проблеми реформування освіти, охорони здоров’я, вироблення та запровадження механізмів багатоканальності фінансування медичної галузі, забезпечення керованого розвитку платних медичних послуг та введення державного соціального медичного страхування, оптимального співвідношення між наданням медичних послуг і свободою їх вибору. Водночас необхідно забезпечити доступність медичної допомоги для соціально незахищених верств населення за допомогою законодавчого визначення гарантованого рівня безоплатного медичного обслуговування [2, c 46-47].

У процесі зближення України з ЄС неминуче діятимуть і негативні наслідки євроінтеграції, зокрема: неспроможність нести фінансовий тягар внесків до ЄС, зростання конкуренції з боку фірм країн-членів ЄС у процесі лібералізації і збільшення відкритості національної економіки, що супроводжуватиметься ліквідацією неконкурентоспроможних підприємств із негативними соціальними наслідками тощо [1, с. 65-66].

Позитивні та негативні наслідки вступу України до ЄС узагальнено на рис.2.

Рис.2 Перспективи від вступу України до ЄС

Таким чином, при вступі до ЄС Україна отримає ряд значних переваг, але щоб уникнути існуючих загроз треба поступово впроваджувати стратегічні напрями розвитку ЄС в українську економіку та розробити програму дій щодо безболісної інтеграції України, із урахуванням існуючих загроз та досвіду країн, які нещодавно вступили до ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Малик Я. Європейський Союз / Я. Малик, О. Киричук, І. Залуцький. — Львів, 2010. — 610 с.

2. Черкаський І.Макроекономічна політика України в системі кредит-но-фінансових відносин з Євросоюзом / І. Черкаський // Збірник наукових праць. Вип. 26. — К. : ІСЕМВ НАН України, 2011. — С. 137.

3. Послання Президента України до Верховної Ради України, Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2003 — 2012 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.customs.gov.ua.