Экономические науки / 3.Финансовые отношения.

Іван Плець

Іван Фуфалько

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ

В сучасних умовах стрімко зростаючого державного боргу актуальною є розробка цілісної системи реалізації стратегічного управління, спрямованої на пом’якшення розрахунків за внутрішніми борговими платежами, зниження витрат на обслуговування боргу, оптимальний розрахунок ймовірного залучення коштів та його ресурсну відповідність спроможності держави своєчасно і повно виконувати власні зобов’язання, забезпечення ефективного використання залучених коштів.

Основою концептуального підходу до формування системи стратегічного управління внутрішнім державним боргом, на нашу думку, є розробка та впровадження сучасної внутрішньоборгової доктрини України, або доктрини управління внутрішнім боргом держави, як інструменту методичного вдосконалення процесу формування ефективної системи стратегічного управління і регулювання, що є задекларованим державою науково обґрунтованим підходом до використання внутрішніх запозичень для реалізації стратегії соціально-економічного розвитку держави і має вплив на інтереси та добробут суспільства, з урахуванням реальної фінансово-економічної ситуації в країні (рис 1) [1].

Організаційно внутрішньоборгова доктрина є системою фінансових принципів, розрахункових, прогнозних, аналітичних методів, розроблених з метою запобігання негативним наслідкам утворення внутрішнього державного боргу відповідно до нормативно-правових, інституційних, економічних, фінансових засад, що визначає основні положення реалізації боргових відносин всередині країни, встановлює їх майбутню перспективу (норми-початку). Можливі варіанти досягнення положень доктрини та їх обґрунтування визначаються концепцією (норми-принципи), яка, в свою чергу, дає змогу побудувати стратегію як сукупність цінностей, засобів, методів щодо її реалізації (визначально-установчі документи) [2].

Рис.1. Концептуальний підхід до формування системи стратегічного управління внутрішнім державним боргом*

*Джерело: власна розробка автора - І.П.

Остання є базисом практичної щоденної діяльності з управління і регулювання державною заборгованістю. Конкретизація дій з реалізації стратегії на основі визначення норм, правил поведінки суб’єктів боргових відносин відображається в програмах (норми-правила), а планова деталізація їхньої поведінки в конкретних умовах у планах (норми-правила поведінки).

У цьому контексті «внутрішньоборгова державна доктрина» – це система настанов щодо вибору методів покриття бюджетного дефіциту, методів розрахунку вартості основної суми позики та вартості обслуговування боргу; способів погашення; інструментів реструктуризації; механізмів оптимізації структури та величини внутрішнього боргу відповідно до конкретних цілей соціально-економічного розвитку держави.

Отже, розробка та реалізація концептуальних засад внутрішньоборгової доктрини дають змогу обґрунтувати такі напрями удосконалення системи управління і регулювання внутрішнім державним боргом: удосконалення системи планування і прогнозування державного боргу; удосконалення нормативно-правової бази щодо державного боргу; зміцнення ринкового взаємозв’язку внутрішньоборгової політики з бюджетно-податковою, грошово-кредитною, політикою розвитку фінансового ринку; організаційно-інституційне вдосконалення механізмів управління борговими ризиками; оновлення портфеля державних цінних паперів на основі підвищення його конкурентоспроможності, ліквідності, оновлення та диверсифікації структури, збільшення середнього строку зобов’язань, мінімізації ризиків; удосконалення системи регулювання ринку державних цінних паперів.

Література:

1. Плець, І. І. Управління внутрішнім державним боргом в Україні [Текст] : автореф. дис. ... канд. ек. наук: 08.00.08 / Плець Іван Іванович ; Європейський університет. – К., 2012. – 20 с.

2. Баровська А. В. Оптимізація структури керівних документів державної політики (на прикладі інформаційної сфери): аналіт. доп. / А. В. Баровська – К.: НІСД, 2011. – 88 с.