Економічні науки /2. Фінансові відносини

Ст. викладач Юрій С.М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інвестиційні рейтинги як спосіб оцінки інвестиційної привабливості держави

Актуальність використання іноземних капіталовкладень в економіці України в умовах сьогодення є вкрай очевидною. Прагнення до відкритості економіки, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, участі в міжнародному валютно-фінансовому обміні обумовлюють необхідність створення оптимальних умов для залучення іноземних інвестицій до національної економіки. Без інвестицій неможливе створення капіталу, забезпечення конкурентоздатності товаровиробників на зовнішніх та внутрішніх ринках. Світовий досвід свідчить, що залучення іноземного капіталу у вигляді прямих інвестицій має низку суттєвих переваг для приймаючої країни порівняно з іншими формами економічного співробітництва [1, c. 163].

Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій. Оцінити реальну ситуацію в країні, виявити її сильні та слабкі сторони можна на основі рейтингів міжнародних організацій та установ.

Найбільш впливовим рейтингом є рейтинг ведення бізнесу, який розраховується Світовим банком. Сам рейтинг ведення бізнесу складається з урахуванням десяти показників регулювання підприємницької діяльності, які оцінюють тривалість та вартість виконання підприємцем державних вимог стосовно реєстрації підприємства, його діяльності, ведення торговельних операцій, виконання контрактів, оподаткування та ліквідації підприємства. Кожен з показників має рівну вагу. Особливістю даного рейтингу є те, що він не враховує такі змінні фактори, як державна макроекономічна політика, стан інфраструктури, кваліфікація робочої сили, коливання на валютних ринках, рівень корупції та думки інвесторів. За рахунок цього умови ведення бізнесу аналізуються виключно на рівні норм законодавства без урахування політичних аспектів. Індекс розраховується для 183 країн світу, а висока позиція країни в рейтингу означає, що її регуляторний клімат сприяє діловій активності [2, c. 194].

У 2012 році місце України підвищилося одразу на 15 позицій, - Україна перемістилася із 152 на 137 місце. Але попри таку позитивну статистику, обсяги прямих іноземних інвестицій до України не тільки не зросли, але зменшилися. За підсумками 2011 року вони становили 6,48 млрд. доларів, а у 2012 році знизилися до 6 млрд. доларів [4].

Інвестиції у 2012 році надійшли зі 130 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів української економіки входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Віргінські о-ви, Франція, Швеція, Швейцарія. Десять основних країн-інвесторів забезпечили 82,3% від загального обсягу інвестування. Зауважимо, що понад 90% цих іноземних інвестицій надійшло із Кіпру, тобто вони є, як погоджуються більшість експертів, просто реінвестицією українських капіталів, що свого часу були виведені з України до цієї офшорної території, то «сухий залишок» справжніх іноземних інвестицій залишається зовсім невеликим для країни із «великим потенціалом», як за звичкою називають Україну спостерігачі [4].

За основними видами економічної діяльності іноземних інвестицій вкладено: у промисловість – 17 166,7 млн дол. США (31,5 %), фінансову діяльність – 16 105,6 млн дол., торгівлю – понад 6 млрд. дол. (11%), сільське господарство – 800,7 млн дол. (1,5%) [3]. Залучення іноземних інвестицій в дані галузі вітчизняної економіки дозволить вирішити проблеми, викликані браком як основного капіталу (необхідного для модернізації устаткування), так і оборотного капіталу, що сприятиме здійсненню фінансування програм розвитку і проведенню виробничого реструктурування підприємств.

Іншим впливовим рейтингом є рейтинг за індексом конкурентоспроможності економічного зростання, який розраховується Всесвітнім економічним форумом (WEF) (Давос, Швейцарія). Особливістю цього рейтингу є те, що він оцінює здатність економіки підтримувати стабільне економічне зростання в середньо- і довгостроковому періоді. При складанні рейтингу аналізуються три групи факторів: 1) базові вимоги, до яких належать інститути, інфраструктура, макроекономічні показники, охорона здоров'я та базова освіта; 2) показники ефективності, які оцінюють стан вищої освіти, функціонування товарних ринків, ефективність роботи ринку праці, стан фінансового ринку, технологічний розвиток; 3) інноваційні фактори, серед яких спрощення процедур ведення бізнесу та застосування інновації [2, c. 194].

В даному рейтингу за 2012 р. Україна посiла 73 мiсце з 144 країн. За такими показниками, як інфраструктура, Україна посідає 65 місце, макроекономічне середовище - 90, охорона здоров'я та початкова освіта - 62, вища освіта та професійна підготовка - 47, ефективність ринку товарів - 117, ефективність ринку праці - 62, розвиток фінансового ринку - 114, розвиток технологій - 81, рівень інновацій - 71. Найбільшими проблемами в Україні, згідно з рейтингом, є доступ до фінансування (15,3), корупція (14,0), податкове регулювання (13,6), податкові ставки (10,5) неефективне державне управління (7,9).

Зазначимо, з країн пострадянського простору Україна відстає від Казахстану (51 місце) та Росії (67 місце), але обганяє Молдавію (87 місце). Рейтинг, як і в минулому році, очолює Швейцарiя. Крім Швейцарії, першу десятку формують Сiнгапур, Фiнляндiя, Швецiя, Нiдерланди, Нiмеччина, США, Великобританія, Гонконг та Японiя. Китай займає 29 позицію. Польша знаходиться на 41 місці, Словенія - на 56, Угорщина - на 60, Болгарія - на 62, Грузія - на 77 [5].

Отже, на основі даних міжнародних рейтингів можна отримати інформацію щодо всіх аспектів інвестиційної привабливості держави, мінімізувати вплив негативних факторів на інвестиційну політику та здійснювати розробку і впровадження економічних та політичних реформ, що сприятимуть залученню іноземних інвестицій.

Залучення зарубіжних інвестицій має неабиякий позитивний вплив на економіку країн. Раціональне використання іноземних капіталовкладень сприяє розвитку національного виробництва, отриманні нових технологій, створенню робочих місць, зростанню продуктивності праці, підвищенню конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, посилення економічного розвитку адміністративно-територіальний одиниць тощо. Крім того, залучення іноземного капіталу і створення спільних підприємств значно розширюють базу оподаткування і можуть стати важливим додатковим джерелом формування доходної частини державного та місцевих бюджетів.

Література:

1. Заярна Н.М. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні / Н.М. Заярна, М.М. Чиковська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. - № 20. – С.162-164.

2. Пластун О.Л. Міжнародниі інвестиційні рейтинги як засіб усунення інформаційної асиметрії на макроекономічному рівні / О.Л. Пластун // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. - № 3. – С. 191-198.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Український бізнес-клімат: рейтинг кращий, інвестицій менше [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/ ukrainian/ business/2013/03/130312_ukraine_invest_climate_az.shtml

5. У рейтингу конкурентоспроможності Україна піднялася на 73 місце, WEF[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rbc.ua/ukr/top/show/v-reytinge-konkurentosposobnosti-ukraina-podnyalas-na-05092012123400