Велегура Ю.Г.

Дніпропетровський  університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Організація бюджетного процесу на підприємстві:

переваги і недоліки

 

Організації бюджетного процесу на підприємстві передбачає створення ефективної сучасної системи бюджетування, яка б була заснована на розробці і контролі виконання ієрархічної системи бюджетів [1]. Проте, як і будь-яке явище бюджетування має свої позитивні і негативні особливості. До позитивних рис бюджетування можна віднести такі якісні характеристики:

-             надає позитивний вплив на мотивацію і настрій колективу;

-             дозволяє координувати роботу підприємства в цілому;

-             аналіз бюджетів дозволяє своєчасно вносити коригувальні зміни;

-             дозволяє вчитися на досвіді складання бюджетів минулих періодів;

-             дозволяє удосконалити процес розподілу ресурсів;

-             сприяє процесам комунікацій;

-             допомагає менеджерам низової ланки зрозуміти свою роль в організації;

-             дозволяє співробітникам-новачкам зрозуміти «напрям руху» підприємства, таким чином, допомагаючи їм адаптуватися в новому колективі;

-             служить інструментом порівняння досягнутих і бажаних результатів.

Водночас слід зазначити, що організація процесу бюджетування поряд з позитивними рисами має і певні недоліки:

-             різне сприйняття бюджетів у різних людей (наприклад, бюджети не завжди здатні допомогти у вирішенні повсякденних, поточних проблем, не завжди відображають причини подій і відхилень, не завжди враховують зміни умов; крім того, не всі менеджери володіють достатньою підготовкою для аналізу фінансової інформації);

-             складність і дорожнеча системи бюджетування;

-             якщо бюджети не доведені до відома кожного співробітника, то вони не роблять практично ніякого впливу на мотивацію і результати роботи, а замість цього сприймаються виключно як засіб для оцінки діяльності працівників і вистежування помилок;

-             бюджети вимагають від співробітників високої продуктивності праці; у свою чергу, співробітники протидіють цьому, намагаючись мінімізувати свою навантаження, що призводить до конфліктів, викликає стан пригніченості, страху, а, отже, знижує ефективність роботи;

-             протиріччя між досяжність цілей і їх стимулюючим ефектом: якщо досягти поставлених цілей занадто легко, то бюджет не має стимулюючого ефекту для підвищення продуктивності; якщо досягти цілей занадто складно, - стимулюючий ефект пропадає, оскільки ніхто не вірить у можливість досягнення цілей.

Крім того, в процесі бюджетування підприємство можуть підстерігати «підводні камені», а саме: політичні інтриги, які можуть вплинути на розподілів ресурсів; конфлікти між менеджерами підрозділів та відділом контролінгу; завищення потреб у ресурсах та поширення неправдивої інформації про бюджети по неформальних каналах.

Крім цього, вже в самому процесі бюджетування можливе виникнення деяких помилок, викликаних звичайною причиною – «людським фактором». Також типовою помилкою організації процесу бюджетування є використання фактичних даних бухгалтерського обліку, адже інформацію, представлену в бухгалтерській звітності, неможливо використовувати для бюджетного управління з двох основних причин. По-перше, вона неоперативна, а по-друге, в ній відсутнє потрібне аналітичне подання, наприклад, за центрами фінансової відповідальності. Тож наявність системи управлінського обліку на підприємстві є необхідною умовою функціонування системи бюджетного управління.

Для формування ефективної системи бюджетування необхідна розробка регламентів, які мають містити правила, послідовність і логіку управління. Система регламентів на підприємстві може поєднувати такі складові:

-             Регламент розробки і впровадження системи бюджетного управління (на етапі створення системи бюджетного управління);

-             Регламент розробки та коригування бюджетів;

-             Регламент поточного управління на основі розроблених бюджетів;

-             Регламент поліпшення бюджетного процесу.

Таким чином, правильно розроблений регламент повинен мати певний формат, який включав би в себе призначення, опис і терміни подання як вхідної, так і вихідної інформації, етапи виконання регламенту, перерахування підрозділів, що беруть участь в управлінні, відповідальні особи.

 

Література:

1. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник / О.О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2003. — 554 с.