ФОНДОВИЙ РИНОКУ ЯК СКЛАДОВА ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Потравка Л.О. - к.е.н., доцент ХДАУ

Вітчизняний фондовий ринок, як один із сегментів глобальних фінансів, тісно пов’язаний із міжнародними фінансовими ринками і в силу своєї низької конкурентоспроможності, схильності до спекуляції, є одним із найвразливіших сегментів економічної системи. Саме ці фактори стали визначальними у кризовий період 2008 р., коли вітчизняний фондовий ринок зазнав одного з найбільших у світі падінь – індекс ПФТС (Перша Фондова Торговельна Система) упав на 74.33% – з 1 174.02 до 301.42 пункту).

Нестабільність соціально-економічного стану країни звузила й без того обмежені фінансові потоки в реальний сектор та загострила проблеми господарського розвитку країни. Водночас як позитивний момент можна зазначити, що між фондовим ринком та розвитком економіки в Україні зв’язок фактично відсутній. Зростання ВВП у 2010 р. становило 4.2%, у 2011 р. – 6.6 %, тоді як у 2010 р. індекс ПФТС зріс на 70%, індекс Української біржі – на 67.9%, а за результатами 2011 р. індекси впали відповідно на 45% та 43%.

Зростання вітчизняного фондового ринку має передусім спекулятивний характер. Це пояснюється тим, що в Україні склалась унікальна ситуація, яка характеризується безпрецедентною в світовій практиці перевагою неорганізованого ринку над організованим (80–90%). Аналіз фондового ринку України свідчить, що за 20 років розвитку він не став джерелом залучення інвестицій, а є лише засобом, за допомогою якого власники ефективно виходять із бізнесу, продаючи його зовнішнім інвесторам, рефінансують борги і створюють інструменти для укладення угод злиття та поглинання компаній.

Останні роки інституційна структура фондового ринку України перебуває під сильним впливом російського капіталу – відбулося об’єд нання ПФТС (Перша Фондова Торговельна Система) із ММВБ (Московська міжбанківська валютна біржа), створено Українську біржу (УБ). Внаслідок об’єднання ММВБ та Російської торговельної системи розглядається можливість об’єднання й ПФТС та УБ, що може змінити весь механізм функціонування українських фондових бірж. На українських біржах активними торговцями є великі російські інвестиційні компанії – “Трійка діалог”, “Ренесанс капітал”, “Альфа капітал”, які мають інструменти впливу бере активну участь у реформуванні й депозитарної системи України. Росія в такий спосіб намагається протистояти європейській експансії на ринки СНД. Найагресивніша в Європі Віденська фондова біржа, починаючи з 2009 року, активно скуповує біржі Центральної та Східної Європи (вже придбані Будапештська, Словенська і Празька біржі). Російські біржі у відповідь змушені скуповувати біржі країн колишнього СРСР.

Нині російська влада активно розвиває локальний фондовий ринок і намагається залучити світовий інвестиційний капітал, створивши для цього зручну фондову інфраструктуру. Це може стати причиною перенесення торгівлі українськими акціями, оскільки ліквідність російського ринку цінних паперів значно вища від українського. Слід зазначити, що відтік капіталу, особливо в умовах посилення фінансової невизначеності становить загрозу національній безпеці України. В 2011 році український ринок втратив ряд цінних паперів – зокрема акції Ясиновського КХЗ, шахтоуправління “Покровське”, мажоритарії продовжують скуповувати акції міноритаріїв (ММК ім. Ільїна, “Дніпро-енерго”, АселоМітал (ArcelorMittall) Кривий Ріг), що негативно позначається на капіталізації українського ринку.

Таким чином, найбільшим ризиком для вітчизняного фондового ринку залишається значна залежність його від зовнішніх факторів, що призводить до збільшення спекулятивності, волатильності й ризикованості. На жаль, перспективи України щодо майбутнього поліпшення економічної ситуації вкрай песимістичні. Наприкінці 2011 року індекс інвестиційної привабливості України знизився до кризового рівня 2.56 (у другому кварталі 2011 року був ще 3.39 (дані Європейської бізнес-асоціації). В Україні інвестори найчастіше скаржаться на посилення тиску з боку владних структур – 12%, хабарництво – 11%, складнощі в сфері оподаткування – 9%.

Водночас як позитивний момент можна розглядати факт включення України в лист очікування FTSE (одна з провідних у світі індексних компаній, яка створена Financial Times та London Stock Exchange), що дає надію на входження України до групи frontier market (прикордонні), оскільки нині український фондовий ринок поки що не відповідає вимогам навіть найнижчого рівня цієї групи, відстаючи в розвитку від таких країн, як Ботсвана, В’єтнам, Маврикій і Нігерія.

Отже, будь-які рішення щодо розвитку фондового ринку України мають прийматися передусім з урахуванням національних інтересів, а не інтересів певних фінансових кіл. Нинішній рівень розвитку українського фондового ринку не відповідає ані потребам економіки країни, ані тій ролі в світовій фінансовій системі, яку Україна могла б відігравати завдяки своєму економічному потенціалу. Існує необхідність спрямовувати зусилля як державних органів, так і вітчизняних учасників ринку на вдосконалення інфраструктури фондового ринку, регулятивних органів для підвищення конкурентоспроможності економіки України.