Гембич С.М. Криворізький економічний інститут ДВНЗ „Криворізький національний університет”

Керівник: Скринько Н.В.кандидат е.н.,доцент

Проблемні аспекти стратегічного планування і шляхи їх подолання

В умовах змішаної економіки, де загострюється конкуренція, суб’єкти економічних відносин повинні зосереджуватися на інноваційному розвитку, використовувати у своїй діяльності стратегічне планування. Воно є основною ланкою всіх управлінських рішень. Особливістю стратегічного плану є його орієнтація на майбутнє.

Проблеми стратегічного планування діяльності компаній постійно привертають увагу теоретиків і практиків менеджменту та маркетингу. Питанням стратегічного планування підприємства присвячені дослідження зарубіжних учених: І.Ансоффа, М.Портера, Дж.Куінна, Г.Мінцберга, К.Прахалада, А.Стрікленда, А.Томпсона, П.Друкера, М.Мескона. Серед вітчизняних вчених дану проблему досліджеували В.Г.Герасимчук, А.П.Наливайко, Є.Г.Панченко, З.Є.Шершньов.

За визначенням Ф.Котлера , маркетингова стратегія – це логічна схема маркетингових заходів, за допомогою яких підприємство сподівається виконати свої маркетингові завдання. Вона складається з окремих стратегій для цільових ринків, позиціонування, маркетингового комплексу і рівня витрат на маркетингові заходи. Маркетингова стратегія має уточнити сегменти ринку, на яких підприємство планує зосередити свої зусилля [5,с.155].

Стратегічне маркетингове планування стає необхідним для сучасного підприємства, що діє в умовах глобалізації, має складне конкурентне оточення та зазнає сильного конкурентного впливу.

Основним завданням стратегічного маркетингового управління — оцінка становища і перспектив кожних стратегічних зон господарювання підприємства та стратегічних бізнес-одиниць у складі портфеля бізнесу фірми.

В.В. Ортинская виокремила такі проблеми, що виникають при розробленні стратегічних планів маркетингу:

- існування взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозамінності елементів маркетингу;

- труднощі щодо формування необхідного обсягу інформації для здійснення обґрунтованих аналітичних розробок;

- неможливість створення прогнозу синергічного ефекту в каналах збуту;

- труднощі з вибором і погодженням основних складових елементів плану;

- наявність конфліктів між маркетинговими, виробничими та фінансовими відділами;

- відсутність розуміння сутності і необхідності стратегічного планування маркетингу[3, С. 18].

Причини невдач у сфері стратегічного планування на підприємствах докладно дослідив О.М. Люкшинов, визначивши їх причини:

1) стратегічне планування не є цілісною системою;

2) діяльність щодо вироблення стратегії конкурує з поточною діяльністю;

3) інформаційна система управління не забезпечує стратегічною інформацією;

4) відсутність навиків стратегічного менеджменту;

5) загроза організаційній структурі й способу мислення[2,с. 198].

Подолання основних проблемних моментів реалізації стратегій можливо у такий спосіб.

1. Адаптувати систему управління й організаційну структуру підприємства, розподіливши зони відповідальності за досягнення цілей та прийняття рішень і нормалізувавши бізнес-процеси.

2. Визначити показники моніторингу реалізації стратегії та систем їхнього контролю, що забезпечує координацію дій різних підрозділів.

3. Скоригувати розподіл ресурсів між стратегічними господарськими підрозділами відповідно до цілей стратегії.

4. Власне впровадити стратегію: підприємство має здійснювати операційну діяльність відповідно до запланованих етапів стратегічного маркетингового планування.

5. Здійснювати поточний моніторинг і корекцію стратегії відповідно до збалансованої системи показників і стратегічних планів[1,с.53].

За основу вдосконалення процесу реалізації маркетингової стратегії необхідно обирати збалансовану систему показників. Вона поєднує стратегічну й операційну діяльність підприємства та відповідає сучасним вимогам до провадження бізнесу.

Сучасна збалансована система показників – новий інструментарій стратегічного планування, що дозволяє досягти довготривалого успіху шляхом визначення найважливіших цілей, на які підприємство має зосередити свої ресурси і увагу.

Запровадити збалансовану систему показників можна у такий спосіб:

1. Визначення показників реалізації стратегії;

2. Перевірка збалансованості показників;

3. Поточне збирання даних щодо реалізації стратегії;

4. Оцінювання ефективності реалізації стратегії [4,с. 9.].

Перспективи подальших досліджень свідчать що дана проблема потребує подальшого вивчення і вдосконалення.

Основними напрямками подальшого дослідження є оцінка можливості та перспективності використання класичних підходів маркетингового стратегічного планування вітчизняними підприємствами, а також розробка алгоритму маркетингового стратегічного планування, адаптованого до сучасних умов господарювання українських підприємств.

Література:

1. Куденко Н. Маркетингова стратегія фірми/Н. Куденко //Маркетинг в Україні. – 2009.- №4 – с.52-54.

2. Люкшинов А. Н. Стратегический менеджмент: учебн. пособ. / А.Н. Люкшинов – М. - 2000. – 375 с.

3. Ортынская В.В. Стратегическое планирование маркетинга / В.В. Ортынская // Маркетинг в Україні. – 2005. – № 3. – С.18–21.

4. Полонець В.Реалізація маркетингових стратегій: проблемні зони та шляхи їх подолання/ В. Полонець. // Маркетинг в Україні. – 2008. - № 4 – с. 7-11.

5. Ф.Котлер Основи маркетингу / Пер. з англ. –М., СПб., –К.: Вид. дім «Вільямс», 1999. –1152 с.,