Долгова І.В.
Донецький національний
університет, Україна
Науковий керівник:
к.е.н, доцент Гевлич Л.Л.
ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ В ФІНАНСОВОМУ ТА ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ
ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОБ’ЄКТИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У КОНСЕРВАЦІЇ
У діяльності підприємств можуть виникнути обставини (сезонність роботи, закінчення або тимчасове заморожування певного проекту, значне зниження обсягів робіт тощо), що викликають необхідність припинення використання певних об’єктів основних засобів. За таких обставин доцільно провести консервацію таких об’єктів. Однак припинення експлуатації обладнання, машин, транспортних засобів може зробити їх непридатними до використання, що обумовлює необхідність певних витрат підприємства для їх збереження у належному технічному стані. Тому дослідження облікових аспектів консервації основних засобів має теоретичну та практичну значимість.
Питання обліку законсервованих основних засобів розглядалися наступними авторами: Клименко О.В., Булгаков О.Д., Коновалова О. та іншими. Однак деякі аспекти сучасного стану проблеми залишилися нез’ясованими, що обумовило актуальність теми дослідження.
Метою дослідження є розгляд особливостей відображення в фінансовому та податковому обліку інформації про об’єкти основних засобів, що перебувають у консервації, з точки зору його удосконалення.
Згідно п. 2 Положення № 1183 консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування [1].
Питання бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних із консервацією основних засобів, а також відображення їх у фінансовій звітності, описані у П(С)БО 7. Первісна вартість законсервованих об’єктів та сума амортизації, нарахована на неї раніше, відображаються у балансі у загальному порядку. Проте, згідно з пп. 37.5 П(С)БО 7, у примітках до фінансової звітності слід додатково відобразити інформацію про залишкову вартість законсервованих основних засобів [2]. Тому для оперативного отримання цієї інформації у робочому плані рахунків підприємства слід передбачити додаткові субрахунки або відповідну ознаку аналітичного обліку [3].
Згідно з п. 23 П(С)БО 7 у період консервації об’єктів основних засобів амортизація на них не нараховується (припиняється). Витрати на консервацію, утримання та розконсервацію об’єкту основних засобів визнаються у періоді їх здійснення і можуть бути віднесені на наступні рахунки:
1) 23 «Виробництво» (варіант, можливий для підприємств з сезонним характером виробництва та надання послуг у випадку, якщо такі витрати передбачені заздалегідь);
2) 949 «Інші витрати операційної діяльності» (враховуючи, що законсервовані об'єкти не беруть участі у господарській діяльності підприємств, тобто не пов'язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), перелічені витрати треба класифікувати як інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані безпосередньо з виробництвом і/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) згідно із п. 29 П(С)БО 16 «Витрати») [2];
3) 977 «Інші витрати звичайної діяльності» (випадок можливий, якщо потреба консервації зумовлена істотним зниженням обсягів виробництва, тимчасовим закриттям деяких видів діяльності, подібними причинами);
4)
99 «Надзвичайні витрати» (кореспонденція можлива у випадку консервації як
наслідку надзвичайної події).
До прийняття Податкового кодексу податковий і фінансовий облік законсервованих основних засобів відрізнявся. Відмінність полягала у тому, що у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3, 4 з будь-яких причин (крім продажу) балансова вартість таких груп не змінювалася (згідно п. 8.4.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Отже, порядок нарахування амортизації за основними фондами цих груп при переведенні їх на консервацію не змінювався[3].
З
прийняттям Податкового кодексу України податковий облік законсервованих
основних засобів був наближений до фінансового: згідно із ст.145
нарахування амортизації призупиняється на період виводу основного засобу з
експлуатації (у т.ч. для консервації) незалежно від груп основних засобів, а
згідно із ст. 144 витрати на утримання основних засобів, що знаходяться на
консервації, не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат
за звітний період [4].
За результатами
дослідження можна зробити наступні висновки:
1.
З прийняттям Податкового кодексу розбіжності між
фінансовим та податковим обліком законсервованих основних засобів були усунені.
2.
Розкриття інформації про такі об’єкти у Примітках
до фінансовій звітності вимагає належної уваги до якості такої інформації.
3.
Для оперативного відображення інформації щодо
законсервованих основних засобів у робочому плані рахунків підприємства слід
передбачити додаткові субрахунки або відповідну ознаку аналітичного обліку.
Література
1.
Про порядок консервації основних виробничих фондів
підприємств: постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.1997 р. № 1183. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1183-97-%D0%BF.
2.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=293533.
3.
Булгаков О. Д. Особливості бухгалтерського обліку
консервації основних засобів/О.Д.Булгаков - [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.confcontact.com201212218_bulgakov.htm.
4.
Податковий кодекс України //Відомості Верховної Ради України
(ВВР). – 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112.