Національний університет
державної податкової служби, Україна
В сучасному світі економічна
ситуація змінилася докорінно, діяльність жодного економічного суб’єкта не є
ізольованою і незалежною від зміни глобального економічного середовища, а тому ігнорувати
такі тенденції, не вживати відповідних заходів означає втратити контроль над
діяльністю і важелі будь-якого впливу на об’єкт управління.
Під глобалізацією світового господарства
розуміють процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що
знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг,
фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання
в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони
через формування ТНК, впровадженні та домінуванні в повсякденній практиці
міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і
універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо. На засадах новітніх
технологій формується домінуюча глобальна інфраструктура, прийнятна для деяких
економічних суб’єктів і набагато менш дружня стосовно до інших [2].
Глобалізація набуває різного
значення залежно від того, чи йдеться про окрему компанію, галузь, країну, чи про
світове господарство.
Для окремого підприємства
(компанії) глобалізація полягає у забезпеченні виживання, збереженні і завоюванні
нових конкурентних позицій і визначається тим, наскільки вона розширила
географію надходження своїх доходів і в яких масштабах і пропорціях розподілила
свої активи у різних країнах, а також тим, наскільки вона залучена до експорту
капіталу, товарів та ноу-хау через структури, що їй належать.
Система економічного аналізу в
умовах глобалізації має вирішити такі завдання: забезпечення можливості
системного дослідження регульованого об’єкта, підпорядкованого єдиній меті у
потрібні для управління проміжки часу; обґрунтування мети господарської
одиниці, виходячи зі стану внутрішнього і зовнішнього середовища, корегування
її у разі їх зміни; обґрунтування співвідношення між глобальним та
національним; дослідження впливу кожної підсистеми на досягнення мети, пошук
найефективніших шляхів її реалізації; вивчення потреб і запитів, стосовно яких
необхідно вживати спеціальні заходи в даний момент або в найближчому
майбутньому; виявлення систем взаємозв’язків між підсистемами та елементами,
вивчення впливу кожного елемента на систему в цілому і навпаки −
виявлення підсистеми (елементів систем, які є «вузькими місцями», а які
«провідними ланками»; порівняльна оцінка конкуруючих альтернативних курсів дій
кожної підсистеми для вибору варіанта, який у найбільшій мірі відповідає цілям
системи в цілому, вироблення своєчасних, виважених ефективних управлінських рішень).
Проблема економічного аналізу в глобальній
економіці має такі аспекти:
-
економічний
аналіз є засобом моніторингу і оцінки перебігу світових економічних процесів і відслідковування
глобальних економічних тенденцій;
-
методологія
економічного аналізу повинна забезпечувати діагностику причин і факторів
виявлених змін, прогнозування наслідків розвитку економічних явищ і процесів, а
також на альтернативній основі обґрунтування вибору оптимального сценарію їх
перебігу;
-
результати
аналітичних досліджень економічної ситуації повинні бути покладені в основу розробки
системи заходів, спрямованих на забезпечення керованості процесів та оцінки ефективності
управління ними;
-
економічний
аналіз слід розглядати як засіб пошуку слабких і сильних місць (переваг),
забезпечення збереження і зміцнення конкурентних позицій об’єкта у зовнішньому
глобальному середовищі;
-
уніфікацію і
стандартизацію методик та процедур економічного аналізу, аналітичну професійну організацію,
сертифікацію та професійний розвиток [7].
Висвітлення методики економічного аналізу здійснюється в рамках
діяльності окремо взятого суб’єкта господарювання. А дослідження економічних процесів
на рівні регіону, галузі, держави в цілому, міжнародних та світових економічних
процесів відбувалося переважно у межах статистики, теоретико-економічного
аналізу (економічна теорія, макроекономіка) та міжнародної економіки. Значною мірою
такий підхід виправдовувався наслідками “поділу праці” з часів замкнутої
командної економіки в умовах, коли на діяльність суб’єкта господарювання не поширювались
ринкові фактори і механізми господарювання, не існувало як такої конкуренції, зовнішня
економічна діяльність була нетиповим явищем.
Найважливішою ознакою економічного
аналізу в умовах глобалізації є його орієнтація на стратегічний вектор
досліджень, який передбачає, в першу чергу, комплексне дослідження внутрішніх
економічних процесів на підприємстві з урахуванням впливу зовнішнього
середовища. При цьому напрям впливу на суб’єкт господарювання може бути як із
зовні, так і навпаки. При цьому передусім досліджуються чинники зовнішнього
середовища, вивчається їх можливий вплив на розвиток підприємства, визначаються
оптимальні шляхи досягнення цільових орієнтирів з урахуванням необхідності,
зокрема адаптації до зовнішнього середовища та впливу на зовнішнє середовище
через реалізацію внутрішніх сильних сторін та конкурентних переваг.
Література:
1.
Білорус,
О. Г. Економічна система глобалізму [Текст] /
О. Г. Білорус. – К. : 2003. – 360 с.
2.
Гальчинський
А. С. Методологія аналізу економічної глобалізації / А. С. Гальчинський // Економіка України. – 2009. – № 1. – С. 4-18.
3.
Зянько
В. Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив / В. Зянько //
Економіка України. – 2008. – № 2. – С. 148–160.
4.
Лук'яненко
Д. Г. Глобальна економіка XXI ст.:
людський вимір : монографія / Д.
Г. Лук'яненко, А. М.
Поручник, А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2008. – 420 с.
5.
Мозговий
О. М. Методика економічної оцінки глобальних процесів / О. М. Мозговий, Л. В.
Руденко-Сударєва, Д. О. Гуртов ; Заред. д.е.н., проф., Л. В. Руденко-Сударєвої.
– К. : КП «Редакція», 2010 – 192 с.
6.
Пирожков,
С. І. Проблеми адаптації України до глобального економічного середовища.
Економічна політика [Електронний ресурс] /
С. І. Пирожков, А. І. Сухоруков. − Режим доступу до журн. :
http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/.
7.
Спільник
І. Економічний аналіз і виклики глобалізації /
І. Спільник // Збірник наукових праць. Економічний аналіз. – 2008. − №3. −
С. 14-17.