Гейер Е.C., Cударікова К.Г

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ і ОПОДАТКУВАННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств відіграє значну роль у розвитку економіки України, насиченні споживчого ринку товарами належної якості, просуванню товарів вітчизняних виробників на зовнішні ринки. Разом з тим, неузгодженість бухгалтерського і податкового законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності викликає багато проблем з відображення експортно-імпортних операцій у бухгалтерському обліку і побудови ефективної системи її аналізу.

Дослідження обліку експортно-імпортних операцій суб'єктів господарювання свідчить про відсутність системного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства.

Найбільш ґрунтовно проблеми бухгалтерського обліку і аналізу імпортних операцій розглянуті у працях вітчизняних вчених: Бутинця Ф.Ф., Герасимовича А.М., Голова С.Ф.,Кузьмінського Ю.А., Литвина Б.М., Мниха Є.В та інших. Проблема взаємоузгодження обліку експортно-імпортних операцій із Податковим кодексом потребує ретельної уваги,додаткового розгляду та дослідження.

Метою статті є дослідження особливостей обліку і оподаткування експортно-імпортних операцій.

Податкове законодавство в Україні показало, що змінилися ставки основних податків. З 01.01.2014 р. ставка податку на додану вартість (далі – ПДВ) складатиме 17% від бази оподаткування, а до 31.12.13 р. – 20% від бази оподаткування [1].

Для цілей оподаткування під експортно-імпортними операціями розуміється вивезення (ввезення) товарів та інших активів з перетином митного кордону країни, а також надання (отримання) послуг з метою отримання прибутку або соціальних вигід для суб’єкта господарювання.

Поняття експорту та імпорту для цілей оподаткування не враховує операції без їх фактичного вивезення чи ввезення. Такі господарські операції не мають спеціальних правил податкового обліку і тому на практиці виникають проблеми в частині їх оподаткування. Зокрема, експорт без вивезення та імпорт без ввезення не підпадають під визначення об’єкта оподаткування згідно ПКУ і тому деякі автори наукових видань зазначають, що такі операції не оподатковуються ПДВ. Хоча М.О. Турко звертає увагу на те, що об’єктом оподаткування операцій з експорту без вивезення є постачання товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України. Таким чином, автор робить висновок, що дана операція обкладається ПДВ за ставкою 20 % як звичайне постачання товарів на митній території України [2].

На нашу думку, так як операції без їх фактичного вивезення не визнаються ПКУ експортними, а місце їх поставки є територія України, незалежно від статусу контрагента, дані операції повинні оподатковуватися за ставкою 20 %, як звичайні господарські операції суб’єктів господарювання.

Доходи та витрати за експортно-імпортними операціями визнаються з метою оподаткування податком на прибуток, що викликає існування неузгодженості у показниках податкових декларацій. Облік податку на додану вартість у системі рахунків бухгалтерського обліку передбачає відокремлення податкових зобов’язань і податкового кредиту, що дає змогу складати на цій основі декларацію з податку на додану вартість без додаткового групування даних. Законодавством передбачено оформлення особливого первинного документа – податкової накладної та складання специфічних аналітичних регістрів – реєстрів отриманих і виданих податкових накладних [3].

Відображення в бухгалтерському обліку мита та митних платежів, нарахованих і сплачених на митниці під час митного оформлення товарів, неоднозначно пояснюється різними авторами досліджених літературних джерел. Виділено три підходи до відображення операцій нарахування та сплати мита:

· облік за дебетом рахунку 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”;

· облікове відображення на рахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”;

· використання рахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторам.

Дані обліку, які отримують користувачі бухгалтерської інформації, повинні узагальнювати однорідні групи операцій. Тому застосування рахунків розрахунків з дебіторами та кредиторами для обліку нарахування та сплати мита, на нашу думку, зменшить інформативну функцію бухгалтерського обліку, тобто інформація, отримана за даними рахунками буде недостовірною та незрозумілою.

Отже вважаємо, доцільно відображати нарахування та сплату мита саме за рахунком 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” з виділенням аналітичних рахунків 6421 “Розрахунки за митом”; 6422 “ Розрахунки за митними зборами ” . Такий облік забезпечить надання достовірної, зрозумілої та повної інформації про суми нарахованого та сплаченого мита.

Таким чином, в ході дослідження податкових розрахунків виявлено проблемні питання, які виникають під час здійснення експортно-імпортних операцій товарів та послуг; проаналізовано шляхи їх вирішення, що пропонують автори наукових та періодичних видань.

Література:

1.Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=2755-17

3. Солошенко Л. Імпорт товарів /Солошенко Л.//Податки і бухгалтерський облік. – 2011. - №84. – C.36-39.

4.Турко М.О. Особливості фінансового обліку експортно-імпортних операцій/ Турко М.О. // Економічний простір. – 2012. - №58. – С.241-245.