Економічні науки/7.Облік і аудит

Левченко А. Р.

науковий керівник: асист., Откаленко О. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ

Суспільний характер виробництва зумовлює зростання значення економічної інформації щодо його результатів та суспільне значення сфери діяльності, яка забезпечує її формування. Тому для забезпечення суспільних потреб у об’єктивній і достовірній економічній інформації, а також виходячи з вимог суспільної безпеки, здійснюється інституціоналізація цього виду діяльності.

Аналіз останніх публікацій з цього питання свідчить, що інституційний підхід більше розглядають у економічній теорії, де виокремлюють праці таких науковців, як: Семенишена Н., Соколова Я., Жука В., Гриценка О.

Оскільки бухгалтерський облік є інформаційною базою економіки, то в умовах її розвитку він також динамічно змінюється. Задовольняючи потребу економіки в інформації, облік підлягає впливу процесів, які у ній відбуваються. Одним із таких процесів і став розвиток інституційного підходу. Інституційний підхід акумулює чималий обсяг інформації про функціонування різних інститутів і результати перспективних наукових розробок у суміжних з бухгалтерським обліком галузях знань, дає можливість покласти його в основу багатьох концептуальних рішень, що приймаються на макрорівні на сучасному етапі розвитку, дозволяючи пояснити динаміку облікового процесу, особливості його трансформації" [1, с. 34].

В інституціональному аспекті бухгалтерський облік розглядається як вид соціальної діяльності, який сформувався в процесі спеціалізації і суспільного розподілу праці, ключовим елементом якого є людина, озброєна фаховими знаннями. Визначаючи провідну роль особи бухгалтера у діяльності в цій сфері, Я. В. Соколов наголошує: «Бухгалтерський облік – це те, що, відповідно до визначених правил, робить бухгалтер» [2, с.16 ].

На сьогоднішній день, бухгалтерський облік – це досить сформований соціально-економічний інститут, що представлений системою формальних та неформальних правил, дотримання яких забезпечується відповідними механізмами.

Держава стає найвищою організацією координації інституційних відносин, що формує універсальні принципи ("правила гри" – інститути) поведінки для більшості суб’єктів. Будучи інститутом особливого роду, держава створює так званий "інституційний корсет", що підтримує ринкове середовище в необхідній формі. Такий корсет складається із спеціальних видів діяльності держави – законодавчої, адміністративної, контрольної, наглядової, захисної, яким відповідають інституційні інструменти й установчі структури, що встановлюють для господарських агентів універсальний порядок дій [3, с. 78].

Бухгалтерський облік займає важливе місце у інституційному середовищі. Він виступає в ролі спрямовуючого, регулюючого та контролюючого механізму. Про це свідчить присутність в обліку інституційного підходу як у практичному, так і в теоретичному аспекті. У практиці підхід присутній, по-перше, як інститут – набір положень, стандартів, законів, яких потрібно дотримуватися суб’єктам господарювання (зокрема, Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ), на основі яких розробляються та впроваджуються у економічне життя національні П(С)БО); по-друге – як організація (бухгалтерський апарат, бухгалтерія), що реалізує ці норми: обліковий апарат в умовах інституційного підходу розглядається як окрема інституція (організація) в управлінській структурі підприємства, що регулює усі його економічні процеси через принципи та методи обліку. При цьому суб’єктами, що регулюють усі ці процеси та виконують облікові роботи, є бухгалтери.

Наразі в Україні спостерігається певна незрілість, обмеженість інституційних запитів до бухгалтерського обліку. З однієї сторони, сформувались нові правові запити на задоволення потреб фіскальних та статистичних органів. Проте, в силу різних причин інформацію на задоволення своїх запитів ці інституції все більше починають формувати із так званого податкового обліку, шукати в статистичних спостереженнях, а не в системному бухгалтерському обліку. Отже, обмеженість (і кількісно, і якісно) запитів до бухгалтерського обліку, фетишизація універсальності, досконалості МСФЗ створює проблеми для інформаційного забезпечення національної економічної системи та не тільки.

На жаль, майже для всіх інституцій в Україні інформація з виробничого обліку є другорядною. Часто замість системного управлінського обліку власником організовується «тіньова бухгалтерія» і навіть не силами професійних бухгалтерів. Отже, традиційна інформаційна система управління, яким є бухгалтерський облік, звужує сферу своєї відповідальності в головному - у виробничому обліку.

Основна мета обліку за інституційного підходу – це задоволення запитів інституцій та окремих зовнішніх та внутрішніх користувачів цільової інформації. Відтепер саме вони формують і інститути, і нові завдання обліку: законодавчо-регуляторні, методологічні, методичні та з формування професії. Виконання цих завдань змінює інші елементи концептуальних основ обліку: регламенти, звітність і принципи обліку. За інституційного підходу регламенти реалізуються через законодавчо-регуляторні завдання, які полягають у визначенні пріоритетних напрямів формування законодавчо-нормативних та організаційних передумов забезпечення ефективної державної політики щодо регламентації системи бухгалтерського обліку та звітності [4, с. 261].

Важливим напрямом розвитку у даних умовах обліку стає необхідність узгодження законодавчо-правових норм, і передусім, вимог облікового та податкового законодавства. Їх зближення та уніфікація дозволить відповідати на будь-які запити єдиною інформаційною базою. Принципи обліку мають бути при цьому ідентичними з принципами податкового законодавства, для чого потрібна співпраця відповідних інституцій або організацій. Це завдання частково виконано після введення в дію 1 січня 2011 року Податкового кодексу. Крім того, важливою умовою розвитку бухгалтерського обліку є його адаптація до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, для чого необхідне узгодження термінологічного апарату та розуміння логіки створення інформації про економічні явища і процеси, що відбуваються в економічних системах країн світової економіки. Вважається, що цьому найбільше сприятиме інституційний підхід.

Таким чином, практика обліку знаходиться безпосередньо у сфері розвитку економіки (як основа створення інформації для неї), тому інституційний підхід останньої перемістився до системи бухгалтерського обліку, змінюючи її практику й теорію. Характерною особливістю облікової системи в інституційному середовищі стала зміна її концептуальних основ: мети і завдань, предмету і об’єктів, принципів і регламентів тощо. Усе це свідчить про нову тенденцію бухгалтерського обліку. Її можна сформулювати як процес формування, закріплення та удосконалення інституційних форм у системі бухгалтерського обліку, який і називається інституціоналізацією бухгалтерського обліку.

Література

1. Семенишена Н. Теорія обліку: основні підходи до вивчення / Семенишена Н. // Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації : Мат. міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., 9–10 грудня 2010 р. — Тернопіль : Крок, 2010.

2. Соколов Я. В. Основы теории бухгалтерскогоо учета / Я. В. Соколов. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 496 с.

3. Гриценко О. А. Місце держави в інституційному просторі трансформаційної економіки / О. А. Гриценко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. пр. Т. 11. — Суми : ВВП "Мрія- 1" ЛТД, УАБС, 2004. — C. 76–82.

4. Жук В. М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки : монографія / В. М. Жук. — К. : ННЦ ІАЕ, 2009. — 648 с.