Національний університет державної податкової служби,
Україна
Становлення економіки знань і
обліково-економічний аспект
Поняття
«економіки, заснованої на знаннях», або інтелектуальної економіки, яке набуло
останнім часом великого поширення у світовій економічній літературі, відображає
визнання того, що наукові знання та унікальні навички їх носіїв стають головним
джерелом і ключовим фактором розвитку матеріального і нематеріального виробництва,
забезпечуючи стійкий економічний розвиток.
Знання – це
продукт, з одного боку, приватний, що можна привласнювати, а з іншого боку –
суспільний. Тому знання вимірюють по витратах на їхнє виробництво і по ринковій
вартості проданих знань. Витрати включають витрати на дослідження і розробку,
на вищу освіту, на програмне забезпечення.
Невипадково у
сучасній західній науці існує розуміння того, що суспільство знаходиться на етапі
нових змін, що не веде до трансформації колишнього порядку, а являє собою
формування нового соціального устрою. Радикальні зміни, пов’язані із заміщенням
праці знанням, полягають у тому, що в умовах глобалізації, коли знання залучаються
в практичну переробку ресурсів, саме знання, а не праця стають джерелом вартості.
Трудова теорія вартості замінюється теорією «вартості, створюваної знаннями». Основоположник
цієї теорії Т. Сакайя зазначає, що ми вступаємо в новий етап цивілізації, на
якому рушійною силою є цінності, створені знаннями [5, с. 340]. Як наслідок
економіка перетворюється на систему, що функціонує на основі обміну знаннями та
їхньої взаємної оцінки.
Розвиток
економіки знань слугує найважливішою умовою для становлення інформаційного суспільства.
Економіка знань — економіка, що створює, розповсюджує та використовує знання
для забезпечення свого зростання та конкурентоспроможності. В такій економіці
знання збагачують усі галузі, всі сектори і всіх учасників економічного
процесу. Вона не тільки використовує знання в різноманітній формі, але й
створює їх у вигляді наукової і високотехнологічної продукції, висококваліфікованих
послуг, освіти.
Економіка
знань розкриває нову роль і місце інтелекту людини в сучасному суспільстві,
вплив інформації як головної продуктивної сили і суб'єкта виробництва на
розвиток регіонального простору. Знання сьогодні визнано вирішальним чинником
економічного розвитку, інструментом інновацій, конкуренції та економічного
успіху, завдяки саме якому можна створити конкурентоспроможну економіку, здатну
забезпечувати сучасний рівень добробуту суспільства.
Розуміння
здатності знання виробляти нове знання та уміння застосовувати його на користь людини
стає одним із найактуальніших завдань сучасної науки, насамперед економічної
теорії. Без цього, зокрема, неможливо подолати глобальні кризи, породжені техногенною
цивілізацією.
Основним
поняттям економічної теорії є уява про обмін, тобто економіка по суті – це
обмін предметами на будь-який товар, послуги, гроші тощо. Тож за звичайної
ситуації виникає традиційний обмін об’єктами власності. Якщо ж розглядами
«економіку знань», то маємо можливість спостерігати унікальну особливість,
пов’язану з обміном і розповсюдженням знань. При звичайному товарообміні
власник втрачає власний предмет товарообміну (обмінює його на інший товар чи
гроші), а при обмінні знаннями власник їх не втрачає, вони залишаються у
власника, але в той же час їх отримує і інший власник. Це радикально змінює
погляд на весь процес обміну, а оскільки так радикально змінюється погляд на
процес обміну, то значить існуюча теорія має бути змінена. Отже, всі економічні
моделі, в тому числі модель рівноваги, побудовані для стандартного процесу
обміну, для економіки знань неприйнятні [6, с. 134].
В економіці
знань виробничі відносини залишаються ринковими за формою, але поступово наповнюються
новим змістом, стаючи усе більш усуспільненими. Роль держави в сучасному суспільстві
має тенденцію до постійного зростання, що пов’язано як з вимогами розвитку
соціальної сфери, так і з загостренням низки глобальних проблем (екологія,
тероризм та інше).
Економіка
знань сьогодні стає базовою і універсальною складовою загальної економіки, оскільки
всі сфери матеріального і нематеріального виробництва, виробничі та соціальні
відносини розвиваються на основі динамічного прирощення і оновлення знань. Тому
економіку знань слід вважати спеціальною галуззю загальної економічної науки і
практики, а також системо утворюючою складовою «нової економіки», що визначає
перспективи і динаміку стійкого розвитку.
Економіка
знань має три принципові особливості. Перша – дискретність знання як продукту.
Конкретне знання або створене, або ні. Не може бути знання наполовину або на
одну третину. Друга особливість полягає в тому, що знання, подібно іншим
суспільним благам, будучи створеними, доступні всім без винятку. І, нарешті,
третя особливість знання: по своїй природі це інформаційний продукт, а
інформація після того, як її спожили, не зникає, як звичайний матеріальний
продукт.
Як наслідок
другої й третьої особливостей у ринковій економіці розповсюджувачі знань
виявляються у своєрідному, у певному змісті монопольному положенні. Яку би ціну
вони не призначили на свій продукт, неможливо продати максимальну кількість
"копій знання". Прагнення ж продати побільше цілком природно, тим
більше що копія практично нічого не коштує – витрати на копіювання надзвичайно
малі. Якщо призначити високу ціну, покупців буде мало. При низькій ціні
покупців буде багато, але виторг може виявитися меншим, ніж при високій ціні. Ефективність
досягається тоді, коли використаються так звані дискримінаційні ціни,
тобто ціни, розраховані на конкретного
споживача.
Література:
1.
Варавва М. Ю. Этапы становления и тенденции развития экономики знаний» / М.
Ю. Варавва // Вестник ОГУ. – 2008. – № 85. – С. 45-51.
2.
Гапоненко А. Л. Современный рынок знаний: понятие, участники, формы / А. Л.
Гапоненко // Пробл. теории и практики управл. – 2010. – № 6. – С. 55-64.
3.
Гапоненко А. Л. Управление знаниями / А. Л. Гапоненко. – М. : ИПК
Госслужбы, 2001. – 52 с.
4.
Економіка знань та її перспективи для України : [наук. доп.] / [Геєць В.М.,
Александрова В.П., Бажал Ю.М., Данько М.С., Дем'яненко В.В.] ; Ін-т екон.
прогнозування НАН України. – К., 2005. – 168 с.
5.
Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знаниями, или История будущего / Т. Сакайя
// Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под ред.
В. Л.
Иноземцева. − М. : Аcademia, 1999. − 640 с.
6.
Федулова Л. І. Економіка знань : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] /
Любов Iванівна Федулова ; НАН України ; Iн-т екон. та прогнозув. НАН України. –
К., 2009. – 600 с.
7.
Фролова Н. Л. «Новая экономика» и сходимость научных парадигм в
экономической теории нововведений / Н. Л. Фролова // Вестник Московского ун-та.
Серия 6. Экономика. – 2004. – № 3. – С. 103-104.