Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки фахівців

К.п.н. Сукачова Г.П., Сукачова Т.І.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Формування громадянської культури майбутніх інженерів-педагогів при вивченні дисципліни «Соціологія»

Розглядаючи громадянську культуру як сукупність духовних і моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистості, складовими якої є громадянська освіченість, компетентність, активність, зрілість та досвід громадської діяльності [1], слід зазначити, що громадянська культура майбутніх інженерів-педагогів має ґрунтуватися на опануванні сучасними політичними та соціальними знаннями, високому рівні громадянського мислення і комунікативних навичок, умінні знаходити ефективні шляхи розв’язання соціальних завдань.

Начально-виховний процес у вищому навчальному закладі забезпечує можливість здобуття особистістю знань, умінь та навичок з фаху, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку особистості, підвищення культурно-освітнього рівня громадян. Сучасні умови існування суспільства вимагають уміння орієнтуватися у ситуаціях, що склалися, визначати оптимальні шляхи вирішення проблем, адаптуватися до нових суспільних умов, які потребують швидкого аналізу подій і прийняття оптимального рішення. Фахівці системи професійно-технічної освіти, які у своїй діяльності орієнтовані на взаємодію з малими соціальними групами, мають володіти навичками управління людською поведінкою, розуміти мотивацію вчинків, знаходити способи вирішення протиріч, бути здатними орієнтуватися у виробничих ситуаціях, ділових контактах та в інших випадках, пов’язаних із здійсненням професійної діяльності. Знання і навички, що формуються в студентів при вивченні дисципліни «Соціологія», мають полегшити їм майбутню професійну діяльність, допомогти подолати комунікативні бар’єри, надати можливість для ефективного виконання професійних обов’язків.

Слід зазначити, що необхідною умовою становлення досвідченого фахівця є здатність розглядати професійні питання із загальнонаукової та загальнокультурної точок зору. Без уміння мислити системно професіоналізм викладача не зможе забезпечити повноцінного успіху його педагогічної діяльності. Важливими чинниками формування громадянської культури інженера-педагога є опанування основами загальнонаукових методів і форм опрацювання необхідної інформації, її аналізу, обробки результатів та ін.

Широкі можливості для формування громадянської культури особистості надає дисципліна «Соціологія». Вивчення програми курсу передбачає розгляд питань суті та специфіки соціологічного знання, викладення історії становлення та розвитку науки про суспільство, характеристику основних соціологічних категорій: суспільства, його соціальної структури та елементів, соціальної стратифікації, соціальних відносин, соціальної мобільності та ін.; значна увага приділяється проблемам прикладної соціології – етносоціології, соціології сім’ї та шлюбу, соціології конфлікту.

З огляду на цілі та завдання підготовки майбутніх інженерів-педагогів, важливого значення набуває вивчення таких тем як соціологія освіти та девіантна поведінка, які безпосередньо пов’язані із питаннями майбутньої професійної діяльності інженерів-педагогів: сутність системи освіти як соціального інституту, функції освіти, критерії та показники ефективності підготовки фахівців, а також поняття і види девіантної поведінки, шляхи подолання і корекції соціальних відхилень.

Таким чином, вивчення дисципліни «Соціологія» майбутніми інженерами-педагогами надає їм можливість отримати знання про головні причини виникнення основних соціальних процесів, способи та моделі соціальної взаємодії у різноманітних ситуаціях, сприяє формуванню в студентів навичок соціологічного мислення як основи для самостійного осмислення соціальної дійсності та прийняття кваліфікованих рішень.

Розглядаючи шляхи формування знань з дисципліни «Соціологія» як складової громадянської культури індивіда слід приділяти увагу мотивації майбутніх інженерів-педагогів до вивчення суспільних дисциплін, зокрема, «Соціології», формуванню позитивного ставлення до діяльності, розвитку пізнавальної активності, усвідомленню особистісного смислу навчання, здійсненню індивідуального підходу в навчанні; поєднанню групових та індивідуальних форм роботи. Для здійснення цієї діяльності пропонується використовувати завдання, що передбачають складання структурно-логічних схем, словників термінів, анотацій, оглядів літератури, планів статей, параграфів, посібників; формування опорних конспектів з певної теми; формулювання питань до теми, матеріалу розділу, посібнику; роботу з текстами підручників, посібників, довідників; моделювання ситуацій суспільного спілкування, підготовку творчих робіт, зокрема есе та нарисів, рольові ігри, аналіз готових ситуацій.

Література:

1. Словник термінів за тематикою громадянське суспільство // Громадянське суспільство і влада: урядовий веб-сайт// Режим доступу: http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/news/article/show/11